Ухвала суду № 94815549, 11.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

11.02.21

Справа № 522/14073/18

Провадження № 2/522/3370/21

УХВАЛА

11 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 28 вересня 2018 року відкрито провадження по справі.

10 лютого 2021 року від представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження по справі, шляхом направлення звернення на електрону адресу суду.

В судове засідання позивач/представник позивача не з`явився, що є черговою неявкою сторони позивача, які сповіщені належним чином.

Представник Одеської міської ради з`явився, просив залишити без розгляду позовну заяву у зв`язку з неявками позивача.

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з`явився, також просив залишити без розгляду позовну заяву у зв`язку з неявками позивача.

Інші учасники справи не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Щодо заяви представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 про відмову від позову та закриття провадження по справі, то суд не приймає дану заяву до уваги так, як заява надійшла без накладення електронного підпису.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у томучислі зелектронним підписомавтора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до п.12 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг).

З огляду на викладене, суд вважає, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Щодо залишення позовної заяви без розгляду, слід зазначити наступне.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв`язку з неявками сторін по справі.

В матеріалах справи наявні заяви представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи від 27 травня 2020 року, 28 липня 2020 року, 19 листопада 2020 року. Дані заяви обґрунтовані тим, що Кабінетом Міністрів України введені карантинні обмеження у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. Проте жодних підтверджень, що у позивача/представника позивача були підстави для відкладення розгляду справи суду не надано.

Слід зазначити, що в судове засідання 11 лютого 2021 року позивач/представник позивача не з`явились, що є повторною неявкою сторони позивача в судові засідання 19.11.2020 року та 11.02.2021 року про час, дату і місце яких позивач/представник позивача повідомлявся належним чином.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені 19.11.2020 року та 11.02.2021 року.

Обґрунтованих заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем/представником позивача своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з серпня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було.

Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а саме 19.11.2020 року та 11.02.2021 року зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як позивач звернуючись до суду мав намір захистити свої права.

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились систематичному не з`являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 про відмову від позову та закриття провадження по справі - відмовити

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська