Ухвала суду № 94815371, 08.02.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1035/20 Провадження № 1-кп/304/135/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

прокурора Нам`яка Ю.Ю.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

їх представника Петрика В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника Коваленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Коваленка Олександра Миколайовича про призначення комплексної криміналістичної, судово-медичної експертизи в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000201 від 06 травня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває наведене кримінальне провадження.

У судовому засіданні 03 лютого 2021 року захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення у справі комплексної криміналістичної, судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити такі питання:

-у результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?;

-якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого ОСОБА_4 .?;

-чи співпадають характер та локалізація ушкоджень на тілі потерпілого з характером та локалізацією ушкоджень на його одязі?;

-чи могли заподіяні ушкодження утворитися за обставин, викладених у обвинувальному акті по вказаному кримінальному провадженні?;

-яке розташування тіла потерпілого ОСОБА_4 до тіла обвинуваченого ОСОБА_3 в момент нанесення удару, та яке можливе розташування тіл відразу ж після нанесення удару відповідно до досліджених матеріалів справи?;

-чи виключається можливість нанесення отримання тілесних ушкоджень потерпілим за обставин, викладених в допитах обвинуваченого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні?.

Ключові аргументи, якими мотивоване клопотання:

-покази потерпілих та свідків не співпадають між собою, а також з оглядом місця події, що проведений відразу після вчинення кримінального правопорушення;

-версія обвинуваченого узгоджується з матеріалами огляду місця події;

-показання свідка ОСОБА_6 підтверджують, що на місці події на ліжку лежав ОСОБА_3 , а на ньому потерпілий ОСОБА_4 , що не узгоджується з показаннями інших свідків і потерпілих;

-глибина ранового каналу становить 5-7 см, а довжина леза ножа - 14 см, що вказує на те, “що обвинувачений, здійснюючи удар ножем, не увігнав все лезо в тіло потерпілого, а лише наполовину”;

-у матеріалах справи відсутні докази, які б вказали на наявність слідів крові та її потоків на тілі потерпілого ОСОБА_4 .

Прокурор у судовому засіданні 08 лютого 2021 року заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки вважає, що підстави для призначення такої відсутні. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Потерпілі, а також їх представник, заперечили проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

Вивчивши клопотання про призначення комплексної криміналістичної, судово-медичної експертизи, а також заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 332 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Стаття 242 КПК визначає підстави проведення експертизи. Так, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Виключний перелік обставин, для з`ясування яких суд зобов`язаний в обов`язковому порядку доручити проведення відповідної експертизи, визначений у ч. 2 ст. 242 КПК України.

Суд зазначає, що доводи поданого клопотання щодо необхідності призначення комплексної криміналістичної, судово-медичної експертизи жодним чином не вказують на наявність обставин, які б зобов`язували суд в обов`язковому порядку призначити відповідну експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про судову експертизу” судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Разом із цим жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК).

Згідно із ч. 1 ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні проведено судово-медичну експертизу. Матеріали кримінального провадження містять висновок експерта № 185 від 09 червня 2020 року. Суд не вбачає будь-яких невідповідностей, неточностей чи порушень закону в межах тієї судово-медичної експертизи, яка вже проведена у цьому кримінальному провадженні та висновок якої досліджено під час судового розгляду. Разом із цим, в межах вказаної судово-медичної експертизи експертом досліджено одяг потерпілого, що відповідає п. 14.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (від 3 листопада 1998 року за № 705/3145), відповідно до якого дослідження пошкоджень одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи. Стосовно локалізації ушкоджень на тілі потерпілого, виду травматичної дії (предмета), внаслідок якого могли утворитися виявлені ушкодження, експертом також надані відповіді, сумнівів у повноті та якості яких не було висловлено будь-яким із учасників судового провадження під час дослідження наведеного висновку експерта.

Суд зазначає, що будь-яке клопотання, в тому числі і про призначення експертизи має бути обґрунтоване та мотивоване. Проте обґрунтування поданого стороною захисту клопотання зводиться до оцінки захисником сукупності досліджених доказів, що не є тією підставою, яка зобов`язує суд призначати експертизу.

Крім того, суд не вбачає будь-яких невідповідностей, неточностей чи порушень закону в межах тієї судово-медичної експертизи, яка вже проведена у цьому кримінальному провадженні та висновок якої досліджено під час судового розгляду.

Суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під час слухання справи. (Хусейн та інші проти Азербайджану; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії; Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія).

На думку суду, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Отже, враховуючи те, що у справі проведено судово-медичну експертизу, сумнівів у повноті та якості якої у суду немає, а також те, що обгрунтування підстав призначення комплексної криміналістичної судово-медичної експертизи стороною захисту зводиться до оцінки інших доказів у справі, то суд не вбачає підстав для призначення такої експертизи. Тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 332, 242, 370-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника Коваленка Олександра Миколайовича про призначення комплексної криміналістичної, судово-медичної експертизи – відмовити.

Ухвала суду відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню не підлягає.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 11 лютого 2021 року о 15 год 00 хв.

Головуюча: Гевці В. М.