Рішення № 94815056, 10.02.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21432/18

Провадження № 2/521/499/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради, директора КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради Міщенко Надії Іванівни про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що 06.01.2014 року вона уклала трудовий договір з Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» (надалі КУ «ЦПМСД №16») на невизначений строк і, згідно наказу № 21-ОС від 08.01.2014 року, була прийнята на посаду лікаря-стажиста з загальної практики - сімейної медицини. Через постійні тривалі затримки на роботі, збільшення робочого часу, далеку відстань, вона не мала достатнього часу на догляд за своєю матір`ю і вирішила змінити місце роботи.

08.06.2016р. в її останній робочий день вона надала керівництву письмову заяву про звільнення, в якій просила звільнити її 08.06.2016р. за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу з поважної причини – догляд за хворою мамою, а також провести розрахунок, надати копію наказу про звільнення та довідку про заробітну плату за період з 08.01.2014р. по день звільнення, однак на посадові особи підприємства, погрожуючи звільнити її за прогули, під психологічним тиском, змусили її написати заяву про відпустку буз збереження заробітної плати з 09.06.2016р. тривалістю один місяць. 09.06.2016р. позивач поштою направила на адресу відповідача заяву про звільнення від 08.06.2016р.

13.06.2016р, 15.06.2016р. та 24.06.2016р. позивачем на ім`я відповідача направлялися повторні заяви про звільнення на ім`я відповідача та Управління охорони здоров`я Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно відповіді Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації від 21.07.2016р. на її заяву від 15.06.2016р. позивач отримала дозвіл на звільнення з посади лікаря загальної практики сімейної медицини в КУ «ЦПМСД №16» у зв`язку з тяжким станом здоров`я її матері. У зв`язку з бездіяльністю та ігноруванням відповідачем заяв позивача про звільнення, позивач 04.07.2016р. звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про розірвання трудового договору та зобов`язання відповідача звільнити її з посади лікаря за ст.38 КЗпП України, провести остаточний розрахунок, виплатити їй належні при звільненні суми , видати трудову книжку, копію наказу при звільненні та довідку про заробітну плату. 04.07.2016р. відповідач, дізнавшись, що позивачем подану позовну заяву до суду, зареєстрував її заяву про звільнення від 08.06.2016р., однак не видав їй наказ про звільнення, трудову книжку та довідку про заробітну плату, направивши їй листа від 05.07.2016р., в якому вказував на те, що звільнення можливе після отримання дозволу з МОЗ України, або без цього дозволу, якщо позивач надасть документи, підтверджуючі спорідненість з матір`ю, підпише обхідний лист та здасть медичну документацію. Таким чином, відповідач неправомірно не провів звільнення за власним бажанням позивача на підставі поданої заяви, чим порушив її трудові права, як працівника, щодо вільного вибору місця праці. Впродовж восьми місяців розгляду справи позивач неодноразово зверталася до керівництва відповідача з проханням видати їй трудову книжку та наказ про звільнення, але згодом відповідач свою бездіяльність почав обґрунтовувати тим, що тільки після отримання рішення суду він може визначитися з підставою звільнення і відповідно видати наказ про звільнення та трудову книжку. 28.02.2017р. під час спілкування з головним лікарем ОСОБА_2 , начальником відділу кадрів ОСОБА_3 та юристом ОСОБА_4 , розмова з якими була записана на диктофон, їй знову відмовили у видачі трудової книжки та наказу про звільнення, посилаючись на те, що вона повинна написати нову заяву про звільнення за угодою сторін і наказ про звільнення адміністрація не може видати у зв`язку з тим, що не отримано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2017р. З цього приводу позивач звернулася до прокуратури із заявами про вчинення кримінального правопорушення, потім до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурорів і на підставі ухвали слідчого судді 16.02.2017р. було відкрито кримінальне провадження №12017160470000659 за ч.1 ст.172 КК, яке розслідувалося більше року, а після звернення позивача до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Малиновського ВП від 20.04.2018р. воно було закрито за відсутністю складу злочину заднім числом – 17.05.2017р. 27.04.2017р. відповідач отримав запит слідчого Малиновського ВП №38/2562 від 27.04.2017р. про надання особової справи ОСОБА_1 , але не повідомив ні слідчі органи, ні прокуратуру, ні позивача про те, що на цей момент був винесений наказ №42-ОС від 14.04.2017р. про звільнення позивача з посади лікаря за прогули. Оскільки позивача у день звільнення не було на роботі, то відповідач зобов`язаний був повідомити її про необхідність отримання трудової книжки. 30.05.2017р. у відділі кадрів КУ «ЦПМСД №16» їй видали трудову книжку, з якої вона дізналася, що 09.07.2016р. вона звільнена з посади лікаря згідно з наказом від 14.04.2017р. №42-ОС за прогули на підставі рішення профспілкового комітету від 16.03.2017р., однак у зв`язку з тим, що відповідачем вказана дата звільнення – 09.07.2016р., у цей день їй належно оформлена трудова книжка, копія наказу про звільнення вручені не були затримка видачі трудової книжки відбулася з вини відповідача і за період з 09.07.2016р. по 30.05.2017р. він повинен сплатити середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки. Крім того, яв зазначає позивач, неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 23000грн., оскільки такі дії призвели до погіршення стану здоров`я позивача, нервового виснаження, необхідності у стаціонарному лікування та медичному обстеженні, що потребувало значних матеріальних коштів, позивач змушена позичати кошти, була позбавлена державних субсидій для сплати комунальних послуг, тривала перерва у її роботі лікаря позбавила її медичної практики, що призвело до погіршення її здібностей та позбавлення можливостей їх реалізації. Також зазначала, що у зв`язку із затримкою у видачі трудової книжки вона до квітня 2018р. не мала можливості зареєструватися в Одеському центрі зайнятості одразу після звільнення, внаслідок чого погіршилося її матеріальне становище і вона змушена була докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги, вказавши в якості другого відповідача директора КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради Міщенко Надію Іванівну та просила суд стягнути з відповідачів середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки з дати звільнення - 09.07.2016р. до дня видачі трудової книжки – 30.05.2017р. з відповідним коригуванням заробітної плати у зв`язку з підвищенням посадових окладів та стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в сумі 23000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та інший відповідач в останнє судове засідання не з`явилися сповіщені належним чином. В попередніх судових засіданнях представник КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради проти позову заперечувала, вказуючи на необґрунтованість позовних вимог, викладених у відзиві на позовну заяву, про що надала відзив.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення сторін суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.01.2014 року наказом Комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» (надалі КУ «ЦПМСД №16») №21-ОС від 08.01.2014 року, позивача було прийнято на посаду лікаря-стажиста з загальної практики - сімейної медицини. (т.1 а.с.11)

Сторонами не заперечується, що 01.07.2014 року ОСОБА_1 була переведена на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря з посадовим окладом згідно штатного розкладу відповідно до наказу КУ «ЦПМСД №16» № 109-ос від 01.07.2014р. (т.1 а.с.71)

Згідно заяви ОСОБА_1 від 08.06.2016р. вона просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати з 09.06.2016р. по 08.07.2016р. у зв`язку з доглядом за хворою матір`ю, інвалідом 1А групи. (т.1 а.с.72)

08.06.2016р. позивач надіслала поштою заяву на ім`я головного лікаря КУ«ЦПМСД №16» про звільнення, в якій просила звільнити її за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу з поважної причини – догляд за хворою матір`ю з дати отримання листа з даною заявою, а також провести розрахунок, надати копію наказу про звільнення та довідку про заробітну плату за період з 08.01.2014р. по день звільнення. На цій заяві стоїть штамп КУ«ЦПМСД №16» 04.07.2016р. (т.1 а.с.12)

Після цього позивач знову написала заяву без дати, яка була отримана відповідачем 13.06.2016р., в якій вказувала, що у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу з поважних причин (догляд за хворою матір`ю, інваліда 1А групи) просила звільнити її за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України, до заяви додала копії рішення ВКК та довідки про інвалідність. (т.1 а.с.13)

15.06.2016р. позивач подала заяву на ім`я заступника директора Департаменту – начальника управління охорони здоров`я Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації Кондратюк Т.Г., в якій просила надати їй дозвіл на звільнення за ст.38 КЗпП України у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу з поважних причин (догляд за хворою матір`ю, інваліда 1А групи, страждає на епілепсію) та надала копії документів. (т.1 а.с.14)

17.06.2016р. КУ «ЦПМСД №16» звернулася до директора Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту населення з листом, в якому просила надати дозвіл з приводу звільнення молодого спеціаліста, лікаря загальної практики – сімейного лікаря ОСОБА_1 за сімейними обставинами (мати інвалід 1А групи, потребує постійного стороннього догляду), яка працює в КУ«ЦПМСД №16». (т.1 а.с.16)

24.06.2016р. позивач написала заяву на ім`я головного лікаря КУ «ЦПМСД №16», в якій просила звільнити її за ч.3 ст.38 КЗпП України з 24.06.20126р у зв`язку з систематичними порушеннями КУ «ЦПМСД №16» трудового законодавства, а саме: ненадання відпустки повної тривалості, затримки нарахувань та виплат заробітної плати на оплату щорічних відпусток, істотної зміни умов праці. Вказана заява була отримана відповідачем 24.06.2016р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (т.1 а.с.15)

КУ «ЦПМСД №16» своїм листом від 27.06.2016р. на заяву позивача від 24.06.2016р. проінформувало позивача про те, що щорічні основні відпустки їй надавалися на підставі її заяв, матеріальна допомога на оздоровлення надавалася відповідно до наказів КУ «ЦПМСД №16», виплата заробітної плати проводилася регулярно, а тому її заява про звільнення за п.3 ст.37 КЗпП України не підлягає задоволенню. (т.1 а.с.76)

Сторонами не заперечується, що 04.07.2016р. позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до КУ «ЦПМСД №16» про розірвання трудового договору та вчинити певні дії, в якому просила звільнити її з посади лікаря за ст.38 КЗпП, провести остаточний розрахунок, виплатити належні при звільненні суми, видати трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про заробітну плату.

05.07.2016р. відповідач направив позивачу листа, в якому роз`яснив позивачу, що необхідно отримання згоди на таке звільнення від вищого органу. Також роз`яснено, що вона може бути звільнена без дозволу Міністерства хорони здоров`я на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України для чого необхідно надати документи, що підтверджують родинні відносини з ОСОБА_5 (свідоцтво про народження) (т.1 а.с.17)

19.07.2016р. відповідач направив на адресу позивача листа, в якому вказував, що відповідно до наказу №43-від, вона знаходилася у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за хворою матір`ю з 09.06.2016р. по 08.07.2016р. 11.07.2016р. завідуючої амбулаторією №2 Кульпіною Н.І. поданий рапорт про відсутність позивача на робочому місці по невідомій причині. Аналогічні рапорти надходили від ОСОБА_6 12.07.2016р., 13.07.2016р., 14.07.2016р., 15.07.2016р., 18.07.2016р. та 19.07.2016р. В цьому листі також зазначалося, що та телефонні дзвінки та смс-повідомлення позивач не відповідає, двері за адресою реєстрації не відкриває. Просили зв`язатися із завідуючою лабораторії №2 ОСОБА_6 та пояснити причину своєї відсутності. У іншому разі адміністрація буде змушена звернутися до правоохоронних органів із заявою про зникнення позивача. Зазначений лист було направлено поштою, однак він був повернений відповідачу з відміткою «за закінченням строку зберігання» (т.1 а.с.78-79, т.2 а.с.55-56).

Своїм листом від 21.07.2016р. Департамент охорони здоров`я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що заперечень щодо її звільнення за ст.38КЗпП України з посади лікаря загальної практики сімейної медицини в КУ «ЦПМСД №16» у зв`язку з тяжким станом здоров`я матері немає. (т.1 а.с.18)

Позивач змушена була звертатися до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення, потім до слідчого судді – зі скаргою на бездіяльність прокурорів, на підставі ухвали слідчого судді 16.02.2017р. було відкрито кримінальне провадження №12017160470000659 за ч.1 ст.172 КК України (грубе порушення законодавства про працю – затримка трудової книжки), яке розслідувалося більше року, а після її звернення до слідчого судді за скаргою на бездіяльність слідчого Малиновського ВП 17.05.2017р. провадження було закрито за відсутністю складу злочину. (т.1 а.с.21-34,38-40)

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року, яке набрало законної сили 22 листопада 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. (т.1 а.с.86-98)

Цим рішенням встановлено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.12.1997р. №367 п.3 випускник державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти III - IV рівнів акредитації, якому після навчання в інтернатурі присвоєно кваліфікацію лікаря (провізора) - спеціаліста і який працевлаштований на підставі направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником. Пунктом 3 вказаного наказу встановлено, що випускники зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки. Період навчання в інтернатурі до цього терміну не входить. У листі МОЗ України від 16.10.2013року №11.02-10/50-Р-12906/10787 на ім`я начальника управління охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації йдеться про те, що розглянувши документи ОСОБА_1 , яка у 2011 році закінчила медичний факультет Одеського національного медичного університету та інтернатуру з психіатрії, і, враховуючи сімейні обставини (мати – інвалід ІІ групи) та клопотання управління охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Департамент роботи з персоналом, освіти та науки погоджує їй зміну місця призначення на роботу з посади лікаря-психіатра КУ «Одеська обласна лікарня № 2» на посаду лікаря загальної практики – сімейного лікаря КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» за умови проходження курсів спеціалізації і отримання сертифіката лікаря-спеціаліста.

Рішенням первинної профспілкової організації КУ «ЦПМСД №16» від 16.03.2017р. постановлено дати згоду на звільнення ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України. (т.1 а.с.95)

Наказом КУ «ЦПМСД №16» №42-ос від 14.04.2017р. на підставі рішення профспілкового комітету КУ «ЦПМСД №16» від 16.03.2017р. позивача було звільнено із займаної посади 09.07.2016р. за прогули (п.4 ст.40 КЗпП України) (т.1 а.с.83)

27.04.2017р. слідчий Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області направив відповідачу запит, в якому просив видати належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 та встановив строк для надання відповіді до 05.05.2017р. Того ж дня відповідач отримав вказаний запит, про що свідчить його вхідний штамп. (т.1 а.с.32)

Згідно супровідного листа КУ «ЦПМСД №16» від 04.05.2017р. на ім`я позивача було направлено копію наказу про звільнення, який вона 21.04.2017р. відмовилася отримати разом з трудовою книжкою, заявивши про те,що трудову книжку бажає отримати в присутності слідчого. Повідомлено, що ОСОБА_1 належить з`явитися до установи для отримання трудової книжки у встановленому порядку. Вказаний лист було повернуто адресату з відмітною «за закінченням строку зберігання», про що свідчить копія конверту, яка знаходиться в матеріалах справи (т.1 а.с.82).

Сторони не заперечують, що позивач отримала трудову книжку 30.05.2017р., в якій містився запис про те, що наказом КУ «ЦПМСД №16» №42-ос від 14.04.2017р. на підставі рішення профспілкового комітету КУ «ЦПМСД №16» від 16.03.2017р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України звільнена із займаної посади 09.07.2016р. за прогули. Також позивач отримала копію наказу КУ «ЦПМСД №16» №42-ос від 14.04.2017р. про її звільнення за прогули.

Згідно рішення Одеської міської ради №3500-VІІ від 18.07.2018р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 16.02.2018р. №2939- VІІ «Про припинення комунальних установ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» та «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» шляхом злиття у комунальне підприємство» Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» було реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради.

Згідно ст.ст.47,48 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.4., 4.1.,4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно п.п.8,10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995р. , яка діяла станом на 30.05.2017р. та до 12.12.2020р., нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що після закінчення відпустки за власний рахунок 09.07.2016р. ОСОБА_1 на роботу не вийшла та до 14.04.2017р. (день видання наказу про звільнення) не працювала.

Також судом встановлено, що супровідного листа від 14.05.2017р., на якому міститься позначка про те, що їй 08.06.2017р. залишено повідомлення, разом з копією наказу про звільнення від 14.04.2017р. та повідомлення про те, що позивачу належить з`явитися до установи для отримання трудової книжки у встановленому порядку засобами поштового зв`язку до 30.05.2017р. позивач не отримувала. Не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що вказаний супровідний лист було направлено у поштове відділення 08.06.2017р., тобто після того як вона вже отримала трудову книжку та наказ про звільнення, оскільки представником відповідача були надані докази, що у відділення поштового зв`язку вказані документи потрапили 04.05.2017р., а повернуті вони були 08.06.2017р. за закінченням строку зберігання

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №840 від 23.11.2016р. «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з 01.12.2016р. в штатному розкладі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюється за 11 тарифний розряд - 2 630 гривень. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1037 від 28.12.2016р. «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадовий оклад сімейного лікаря 11 тарифного розряду склав 3152 грн. Вказане також підтверджується копіями штатних розписів КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №16» на 01.12.2016. та 01.01.2017р. В подальшому посадовий оклад сімейного лікаря 11 тарифного розряду не змінювався.(т.2 а.с.111-116

Відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993р. «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В підготовчому судовому засіданні позивач в якості доказу надала суду аудіо диск, який знаходиться в матеріалах справи, однак підтвердження надіслання його копії відповідачу надано не було.

Згідно ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, наданий в якості доказу аудіо диск до уваги прийматися не може.

Також суд критично ставиться до показів представника відповідача про те, що 21.04.2017р. позивач відмовилася отримати копію наказу про звільнення разом з трудовою книжкою, оскільки жодного доказу вказаного надано не було.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки слід вираховувати з 09.07.2016р., оскільки станом на зазначену дату ще не було наказу про звільнення позивача з роботи, а отже ці твердження є безпідставними.

Однак суд зазначає, що у зв`язку з тим, що позивач не отримувала копію наказу про звільнення та в цей день, тобто 14.04.2017р., їй не направлялося повідомлення про необхідність з`явитися до відповідача за отриманням трудової книжки та копії наказу про звільнення, є підстави для задоволення її позовних вимог щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за період з 14.04.2017р. по 30.05.2017р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за період з 14.04.2017р. по 30.05.2017р. підлягають задоволенню в сумі 6203,68грн. (квітень 2017р. - 10 робочих днів, травень 2017р. – 19 робочих днів, всього 29 робочих днів, 213,92грн. (середньоденна заробітна плата з урахуванням коефіцієнту з підвищення посадового окладу за квітень-травень 2017р.: 158,40 (середня заробітна плата за два останні відпрацьовані місяці) х 1,2682 (коефіцієнт підвищення з 01.12.2016р.) х 1,1985 (коефіцієнт підвищення з 01.01.2017р.) х 29 (робочі дні) = 6203,68грн.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 23000грн. суд зазначає наступне.

Згідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як зазначала позивач, внаслідок затримки видачі їй трудової книжки вона змушена відвідувати судові установи, прокуратуру та слідчі органи, витрачала значну кількість особистого часу та коштів на оскарження їх незаконних дій, відчувала себе приниженою та морально подавленою, внаслідок чого отримала серцево-судинні захворювання, яких раніше не було. Крім того змушена була нервувати та знаходитися у постійному психоемоційному напруженні, що призвело до виснаження та погіршення стану здоров`я, не мала можливості зареєструватися в Одеському центрі зайнятості одразу після звільнення, внаслідок чого погіршилося її матеріальне становище, була позбавлена отримання державної субсидії, що призвело до боргу за комунальні послуги, змушена була докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд частково погоджується з розміром спричиненої позивачу моральної шкоди та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3000грн. В задоволенні іншого розміру моральної шкоди суд відмовляє за недоведеністю.

З приводу стягнення з директора КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди суд також відмовляє, оскільки в даному випадку відповідальність покладається саме на підприємство, з яким позивач перебувала у трудових відносинах, а не на його директора.

Разом з тим з КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40грн.

Керуючись ст.23 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 48, 235, 237-1 КЗпП України, п.п.8,10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» N 100 від 08.02.1995р., Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (із змінами та доповненнями), ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради, директора КНП «ЦПСМД №16» Одеської міської ради Міщенко Надії Іванівни про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987641, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана і Юрія Лип,1) на користь ОСОБА_1 (1967 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 6203 (шість тисяч двісті три) грн. 68 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987641, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана і Юрія Лип,1) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН