Вирок № 94814552, 11.02.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/2215/20

1-кп/241/132/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Орчелота І.С.,

за участю прокурора Макаренка С.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020055710000149 від 11.11.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Находка, Приморського краю, з середньою освітою, офіційно не працюючого, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період з 01.03.2020 по 14.03.2020, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, приблизно о 10.00 годині, знаходячись по місцю мешкання свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , у якого взяв у користування риболовні сітки, з умислом заволодіти ними, які у подальшому пообіцяв повернути останньому, а саме: сітку риболовну № 1 з осередком 50 мм, що складається із канату, полотна сітки розмірам 4x25м., фіолетового кольору - вартістю 202,91 гривні; сітку риболовну № 2 з осередком 50 мм, що складається із канату, полотна сітки розмірам 4x25 м., фіолетового кольору - вартістю 202,91 гривні; сітка риболовну № 3 з осередком 30 мм, що складається із канату, полотна сітки розмірам 2,90x100 м., зеленого кольору - вартістю 686,99 гривень; сітку риболовна № 4 з осередком 6 мм, що складається із канату, полотна сітки розмірам 2x4м., фіолетового кольору - вартістю 222,52 гривні, але ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання довірою, заволодів вищевказаними сітками, які у подальшому 10.11.2020 року продав за 600 гривен, громадянину ОСОБА_3 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1315,31 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, пояснив, що на початку березня 2020 року він приїхав до знайомого ОСОБА_2 та взяв у нього у користування 4 сітки з подальшим викупом. З ОСОБА_2 домовилися, що через місяць-півтора він віддасть йому гроші за сітки в розмірі 500 гривень. Проте, гроші ОСОБА_2 він не віддав, а сітки продав іншій особі за 600 гривень. Суму матеріальної шкоди не оспорює. У скоєному щиро кається. Також пояснив, що сітки були повернуті ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Покарання просить призначити на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, враховуючи добровільне визнання обвинуваченим своєї вини та оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального проступку доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, характеризується посередньо, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, суд вважає недоцільним призначати йому покарання у вигляді штрафу, враховуючи сумніви щодо можливості фактичного його виконання.

Покарання у виді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого, тому зазначене покарання теж неможливо призначити щодо обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у виді обмеження волі із застосуванням до нього вимог ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження не ставилось.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 1/20-790 від 30.11.2020 у розмірі 2778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 65 копійок.

Речові докази по справі: сітка №1 ширина осередки 50 мм., розміром 4x25 м, фіолетового кольору, сітка №2 ширина осередки 50 мм., розміром 4x25 м, фіолетового кольору, сітка №3 ширина осередки 30 мм., розміром 2,90x100 м, зеленого кольору, сітка №4 ширина осередки 6 мм., розміром 2x4 м, зеленого кольору, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 – залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ю.В. Молонова