Ухвала суду № 94810576, 11.02.2021, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1367/20

Провадження № 2-з/710/1/21

УХВАЛА

11.02.2021 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Симоненко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка», ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 2839249,00 грн за договором про надання фінансового кредиту № 1045-Ш/ОФ від 26.07.2019 року.

04.02.2021 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява від позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації місця проживання в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , будь-яких фізичних осіб.

В обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.10.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « ВІВА КАПІТАЛ» про забезпечення позову ТОВ«Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка», ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за договором про надання фінансового кредиту – відмовлено.

12.11.2020 року ОСОБА_1 відчужив частину свого майна на користь сина, ОСОБА_3 , у вигляді будинку та двох земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2020 заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7125710100:03:001:0057, площею 2,0325 за адресою: м.Шпола,Черкаської області, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах суми позовних вимог.

Також в обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 вживає заходів щодо реєстрації у вказаному будинку неповнолітніх дітей, що в подальшому може унеможливити примусову реалізацію будинку, на який накладено арешт з метою стягнення боргу за кредитом.

Так, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".(п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Таким чином, у разі реєстрації ОСОБА_3 у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 неповнолітніх дітей, рішення суду по даній справі фактично не буде реалізовано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 .ч1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Положеннями частини третьої статті 150 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заявник до заяви про забезпечення позову повинен надати інші відомості потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої за об`єктом, станом на 11.02.2021 р. вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на підставі договору дарування від 29.04.2020 року ОСОБА_3 , який не є учасником цього судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, враховуючи встановлені обставини, а також загальні принципи забезпечення позову, викладені зокрема у наведених правових позиціях Верховного Суду, та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача у справі про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, через Шполянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Симоненко