Вирок № 94809860, 11.02.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4041/20

Номер провадження 1-кп/629/148/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря Фалькової І.М., Бєловол О.О.,

прокурора Черкаса О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, дітей не має, не військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-30.03.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки. Вироком Апеляційного суду Харківської області від 14.07.2017 року вирок в частині застосування положень ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, в іншій частині вирок залишено без змін.

-06.09.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 19.03.2020 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

у с т а н о в и в:

27.05.2020, близько 03:00 год, ОСОБА_1 перебував в своєму автомобілі марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , неподалік буд. 2А на м-н 6 в м. Лозова Харківської області. Після того, як ОСОБА_4 вийшов із машини, ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали по домівках. Коли ОСОБА_1 залишився в автомобілі один, він помітив на полу автомобіля мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Honor 9Х» в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, скориставшись тим, що за його діями ніхто не слідкує, достовірно знаючи, що вказаний телефон належить ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Honor 9Х» в корпусі чорного кольору вартістю 5660 гривень 10 копійок, вимкнув його, витягнув сім карту мобільного оператора «ВФ Україна», вартістю 81 гривня 00 копійок, та сім - карту мобільного оператора «Теле-2», вартістю 85 гривень 00 копійок.

Утримуючи при собі викрадене з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 5826 гривень 10 копійок.

Крім того, 10.07.2020, приблизно о 20.00 год, ОСОБА_1 на автомобілі ОСОБА_5 , марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 , викликав останнього на подвір`я та наніс тому один удар кулаком в обличчя, після чого схопив його згином ліктьового суглобу за шию та, тримаючи повалив його на землю. В свою чергу, ОСОБА_6 почав чинити опір, вирвався та забіг на територію домоволодіння за вказаною вище адресою. Усвідомлюючи, що на цьому конфлікт вичерпано, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, без будь - якої причини, дістав правою рукою із-за поясу штанів пістолет марки «ZORAKІ Mod 914 S», який є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю та який був споряджений патронами травматичної (несмертельної) дії, здійснив два постріли в бік ОСОБА_6 , влучивши останньому в голову, заподіявши ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження у вигляді забито - рваної рани лівої надбрівної дуги. Після чого ОСОБА_1 сів в автомобіль та з місця вчинення злочину зник.

Також, в невстановлений в ході судового розгляду час, та за невстановлених обставин, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного придбання, без передбаченого законом дозволу, через мережу інтернет придбав пістолет марки Zoraki Mod. 914 - S, який є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю, переробленою саморобним способом із зміною його початкового призначення. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 , утримуючи при собі пістолет марки Zoraki Mod. 914 - S, незаконно переніс його до свого автомобілю марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де незаконно зберігав до 11.07.2020 року. 11.07.2020 року, в період часу з 14:09 год. по 14.20 год., працівниками Лозівського ВП ГУНП в Харківській області проведено огляд зазначеного вище автомобіля, в ході якого виявлено і вилучено пістолет марки Zoraki Mod. 914 - S.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто, порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 27.05.2020 року близько 03:00 год., за вищевказаних обставин, знаходячись у своєму автомобілі марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , таємно викрав мобільний телефон, який належав ОСОБА_4 . Крім того, 10.07.2020 року, приблизно о 20:00 год., за вищевказаних обставин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності особистого мотиву посягання на потерпілого, наніс один удар в обличчя ОСОБА_6 та здійснив в нього два постіли з травматичного пістолета, влучивши останньому в голову. Також, точного місця, дати та часу не пам`ятає, він через мережу інтернет замовим пістолет марки Zoraki Mod. 914 - S, який переніс до свого автомобіля марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де зберігав до 11.07.2020 року. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочинів не оспорював. Приніс вибачення потерпілому ОСОБА_6 .

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Беручи до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, витрат на судові експертизи, досудової доповіді.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто, порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, суд зазначає, що предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на

майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія. Крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для

потерпілого чи інших осіб. Крадіжку потрібно вважати закінченим злочином з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК України повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України. ОСОБА_1 має судимості за вчинення злочинів, передбачених статтею 185 КК України.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 КК України, суд звертає увагу на те, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України) слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян. Вогнепальною зброєю вважаються будь-які пристрої заводського чи кустарного виробництва, призначені для ураження живої цілі за допомогою снаряда (кулі, дробу тощо), що приводиться в рух за рахунок енергії порохових газів чи інших спеціальних горючих сумішей, - усі види бойової та іншої стрілецької зброї військового зразка, спортивні малокаліберні пістолети, гвинтівки, самопали, пристосовані для стрільби пороховими зарядами газові пістолети, нарізна мисливська зброя, а також перероблена зброя (пристосована для стрільби кулями іншого калібру), в тому числі обрізи з гладкоствольної мисливської зброї.

Суд вказує, що у ОСОБА_1 будь-яка правомірна необхідність вчиняти будь-які дії у відношенні ОСОБА_6 була відсутня, у нього був відсутній особистий мотив посягання на потерпілого, ОСОБА_1 розумів, що вчиняє хуліганські дії із застосуванням вогнепальної зброї, хуліганство було вчинено з ініціативи ОСОБА_1 , який наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в обличчя, після чого схопив його згином ліктьового суглобу за шию та, тримаючи повалив його на землю. ОСОБА_6 почав чинити опір, вирвався та забіг на територію домоволодіння, в якому мешкав. ОСОБА_1 з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю без будь - якої причини дістав нестандартну гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет марки «ZORAKІ Mod 914 S», споряджений патронами травматичної (несмертельної) дії та здійснив два постріли в бік ОСОБА_6 , влучивши останньому в голову, заподіявши потерпілому легке тілесне ушкодження.

Аналіз цих обставин дає суду підстави дійти беззаперечного висновку щодо наявності в діях обвинуваченого саме особливої зухвалості, як основного і обов`язкового показника грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, то питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв`язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами. Основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом. Незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Незаконне носіння вогнепальної зброї є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до нетяжкого та тяжкого злочинів /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, не одружений, дітей не має, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як дуже високі. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити серйозну небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб), застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції /а.с. 65-70/.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття у скоєному.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, досудову доповідь органу пробації, особу обвинуваченого, який є не одруженим, дітей не має, не працює, раніше судимий за корисливі злочини, діяв повторно, суд бере до уваги, що обвинувачений відбував покарання реально, був звільнений по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив, після звільнення з місць позбавлення волі через незначний проміжок часу знов вчинив кримінальні правопорушення, діяв умисно, в тому числі з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, застосовує ч. 1 ст. 70 КК України, та доходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75, 76 КК України у суду немає у зв`язку з тим, що суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів обвинуваченим, особу обвинуваченого, що він неодружений, утриманців, дітей не має, згідно наданої характеристики характеризується формально, обвинувачений має слабкі соціальні зв`язки, був неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, останній раз засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.09.2018 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, покарання відбував реально, звільнений 19.03.2020 року по відбуттю строку покарання, і через незначний проміжок часу - приблизно через 3 місяці після цього вчинив кримінальне правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_4 , діяв повторно, діяв умисно, з корисливих мотивів, через приблизно півтора місяця після цього вчинив кримінальне правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_6 , діяв умисно, а також кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, за висновком досудової доповіді ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як висока і може відбутися у будь-який момент, зважаючи на кількість криміногенних факторів ризику за результатами оцінки. Також суд бере до уваги висновок органу пробації, за яким застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 11.07.2020 року.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 10/3/394СЕ-20 від 21.08.2020 року в розмірі 4903 гривні 40 копійок

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки

-за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на ТРИ роки ОДИН місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11.07.2020 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Honor 9Х», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1№ НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 № НОМЕР_4 , який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити йому ж.

-пістолет, що ззовні нагадує травматичний пістолет сірого кольору ZORAKІ MOD914-S10124000 CAL 9 mm P.A.K. made by atak arma lld, чотири пістолетні гільзи травматичної дії; гільзу 9mm на верхній частині якої мається абревіатура «SOBR», які передані на зберігання збройної кімнати Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

-фрагмент керамічної плитки із слідами РБК, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2020 року на пістолет, що ззовні нагадує травматичний пістолет сірого кольору ZORAKІ MOD914-S10124000 CAL 9 mm P.A.K. made by atak arma lld, два предмети, що ззовні нагадують патрони із маркуванням: SCSR 9mm AA; 5,54 ХА 45.

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2020 року на гільзу 9mm на верхній частині якої мається абревіатура «SOBR», фрагмент керамічної плитки із слідами РБК.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судово-балістичної експертизи № 10/3/394СЕ-20 від 21.08.2020 року в розмірі 4903 гривні 40 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя К.Ш.Харабадзе