Рішення № 94809648, 09.02.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/165/2021 Справа № 641/1809/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді Маньковської О.О., за участю секретаря - Лосковської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини-,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій позивач ОСОБА_2 просить суд визнати його батьком дитини ОСОБА_4 ; виключити з актового запису № 5075 про народження, зробленого 12 листопада 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції запис про ОСОБА_3 - як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до нього, а саме, у графі «батько» вказати - ОСОБА_2 , як батька дитини.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачі посилались на те, що ОСОБА_1 завагітніла від ОСОБА_2 , який відмовився укладати із нею шлюб. Згідно національних традицій в`єтнамців, дитина, народжена не у шлюбі образливо прозивається серед в`єтнамців «байстрюком», народження дитини поза шлюбом є ганьбою як для матері, так і для самої дитини, у зв`язку з чим, вона звернулась до громадянина ОСОБА_3 , з яким дружить багато років за допомогою про визнання батьківства, на що він погодився. Вказала що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - дівчинку, яку зареєструвала 12.11.2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 5075 та, відповідно до ст. 126 СК України батьком дитини записаний ОСОБА_3 . Зазначила, що згодом біологічний батько дитини ОСОБА_2 прийняв рішення повернути статус батька своєї дитини. При цьому, відповідач ОСОБА_3 погодився із пропозицією позивачів. Таким чином, сторони змушені звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивач та його представник, відповідач в судове засідання не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник третьої особи Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надіслав заяву, в якій просив справу розглядати за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст. 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Позивачі просили поновити строк на подання позовної заяви, посилаючись, що батько дитини за минуванням вказаного в позовній заяві терміну, погодився на визнання народженої нею дитини - своєю донькою та жити однією сім`єю, вважали причину пропуску строку поважною, оскільки, по-перше позивач перебувала за межами України, коли повернулась на територію України, строк звернення до суду вже сплинув.

Положеннями статті 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Таким чином, враховуючи, що позивач перебувала за межами території України, а також враховуючи сімейні цінності та інтереси дитини, суд вважає поважними причини пропуску строку.

Так, відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному ЦПК порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила дитину, яку зареєструвала 12 листопада 2010 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 5075 - ОСОБА_4 . При реєстрації народження дитини був присутній ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України визнав батьківство дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 5).

Відповідно до проведеної державної реєстрації народження, дитина, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала прізвище батька - ОСОБА_4 , власне ім`я - ОСОБА_4 , за згоди відповідача.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бажає визнати своєю дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте у дитини є зареєстрований у встановленому порядку батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Доказами підтвердження вищевикладених обставин є нотаріально посвідчені заява відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про невизнання себе батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2020 року, його заява про не заперечення позбавлення батьківських прав від 29.01.2020 року, заява ОСОБА_2 про визнання себе батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заява ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є батьком народженої нею дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8,10,11,14).

Висновком експерта від 30.12.2020 року № 9/1715СЕ-20 за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної у цивільному провадженні встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 . Ймовірність даної події складає 99,99999998%.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_2 , є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно зі ст. 129 СК України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Згідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Положеннями ст. 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 визнав позов у повному обсязі, позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, з метою забезпечення захисту прав і свобод неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 128, 138, Сімейного кодексу України, ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13,76-81, 265-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити строк звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити запис про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 5075 про народження дитини зробленого 12 листопада 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 5075 про народження ОСОБА_4 , зроблений 12 листопада 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, а саме, у графі «батько» вказати ОСОБА_2 , як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 5075 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого 12 листопада 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, а саме, у графі «прізвище дитини» вказати « ОСОБА_2 », в графі «батько» вказати прізвище батька « ОСОБА_2 », власне ім`я батька « ОСОБА_8 », по-батькові не зазначати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП відсутній на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП відсутній судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. та на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП відсутній судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП відсутній, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП відсутній, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП відсутній, адерса проживанян: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), адреса: м. Харків, вул. Сумська, 61, код ЄДРПОУ 23320813.

Суддя: О. О. Маньковська