Ухвала суду № 94808630, 10.02.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3048/20

Провадження № 2-к/524/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого-судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області клопотання ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Москви від 16.04.2019 року у справі за позовом ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) до ТОВ НВФ «Техвагонмаш» про стягнення заборгованості за договором № 424-11 від 25.10.2011 р., -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшло клопотання ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Москви від 16.04.2019 року у справі за позовом ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) до ТОВ НВФ «Техвагонмаш» про стягнення заборгованості за договором № 424-11 від 25.10.2011 р., яке було передано після здійснення автоматизованого розподілу судді Рибалці Ю.В.

У клопотанні ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) просило визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду міста Москви від 16.04.2019 року у справі за позовом ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) до ТОВ НВФ «Техвагонмаш» про стягнення заборгованості за договором № 424-11 від 25.10.2011 р. у розмірі 3 млн. 695 тис. 067, 50 рублів, а також витрат по оплаті державного мита у розмірі 41 тис. 475 руб., мотивуючи наявністю повного комплекту документів окремого доручення, у судовій справі в арбітражному суді належних повідомлень про виклик боржника до вказаного суду та відсутності факту виконання рішення суду на території РФ.

Листом судді від 25.05.2020 р. ТОВ НВФ «Техвагонмаш» повідомлено про надходження клопотання з пропозицією надання у місячний строк заперечення.

25.08.2020 р. до суду надійшло заперечення ТОВ НВФ «Техвагонмаш» на заявлене клопотання ТОВ «ЖелДорМаш», в якому зазначалося про факт грубого порушення арбітражним судом процесуального законодавства при розгляді відповідної справи, зокрема, що провадження у справі було відкрито без врахування застереження у договорі щодо розгляду спору між цими юридичними особами МКАС при ТПП України, що копія позовної заяви з додатками та виклики у судове засідання, а також копія рішення суду не надсилалися у порядку визначеного Мінською Конвенцією.

Ухвалою судді від 28.09.2020 р. дане клопотання було прийнято до провадження суду та призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15.01.2021 р. призначено повторний розподіл клопотання у зв`язку з тимчасовим відрядженням судді Рибалки Ю.В. до іншого суду на території України, матеріали клопотання були передані після здійснення автоматизованого розподілу судді Нестеренку С.Г.

У судове засідання, яке було призначено на 13 год. 00 хв 10 лютого 2021 р., представник ТОВ НВФ «Техвагонмаш» не прибув, керівництво якого було належним чином повідомлено про час та місце розгляду клопотання. Представником ТОВ НВФ «Техвагонмаш» Яковенко Н.В. подана письмова заява про розгляд клопотання за відсутності представника даного товариства та про залишення клопотання ТОВ «ЖелДорМаш» без розгляду внаслідок неповного комплекту документів.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У ч. 1 ст. 463 цього Кодексу визначено, що рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно ч. 1 ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

У статті 465 вказаного Кодексу встановлено порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме:

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.

Згідно з Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, вчиненою в м. Мінську 22 січня 1993 року (далі – Мінська Конвенція), яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року і застосовується у відносинах України з Російською Федерацією, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення, винесені на території інших Договірних Сторін.

Відповідно до Статті 53 Мінської Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню.

На підставі частини 8 статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України до справ, що відносяться до юрисдикції загальних судів, відносяться справи про визнання та надання дозволу на виконання рішень іноземного суду.

Відповідно статті 54 Мінської Конвенції порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Статтею 466 ЦПК України встановлено вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, зокрема:

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:

1) ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;

2) ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

2. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

4. Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

З матеріалів клопотання чітко постає, що всупереч вимогам вказаних норм Мінської Конвенції та ЦПК України до клопотання не були подані наступні документи: - засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

- офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

- документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;

- документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше).

Суд звертає увагу, що ТОВ «ЖелДорМаш» надав вибірково текст рішення арбітражного суду міста Москви, яка містить лише вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст даного рішення не було додано до клопотання, а також не було направлено ТОВ НВФ «Техвагонмаш» у порядку визначеного Мінською Конвенцією, що дає підстави суду стверджувати, що довідка про набрання законної сили рішення суду є надуманою, оскільки ТОВ НВФ «Техвагонмаш» було позбавлено можливості подання обґрунтованої апеляційної скарги на рішення суду. Крім того у матеріалах клопотання відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо вручення ТОВ НВФ «Техвагонмаш» повідомлень про місце і час розгляду справи в арбітражному суді міста Москви. До того ж ні у клопотанні, ні у матеріалах клопотання не вказано та не надано окремо документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення арбітражного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше).

За таких обставин відповідно с. 222, ч. 4 ст. 466 ЦПК України клопотання представника ТОВ НВФ «Техвагонмаш» слід задовольнити. Клопотання ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Москви від 16.04.2019 року у справі за позовом ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) до ТОВ НВФ «Техвагонмаш» про стягнення заборгованості за договором № 424-11 від 25.10.2011 р. необхідно залишити без розгляду у зв`язку з тим, що до клопотання не додано всі перелічені у ч. 3 ст. 466 ЦПК України документи.

Керуючись ст. 222, 258, 260, 261, 352-354, 462-466 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ТОВ НВФ «Техвагонмаш» Яковенко Н.В. – задовольнити.

Клопотання ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Москви від 16.04.2019 року у справі за позовом ТОВ «ЖелДорМаш» (Російська Федерація) до ТОВ НВФ «Техвагонмаш» про стягнення заборгованості за договором № 424-11 від 25.10.2011 р. залишити без розгляду у зв`язку з тим, що до клопотання не додано всі перелічені у ч. 3 ст. 466 ЦПК України документи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня проголошення.

Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 10 лютого 2021 року.

Суддя