Рішення № 94808469, 10.02.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.02.2021

ЄУ № 360/3519/20

Провадження №2-а/942/5/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.02.2019 відповідачем було зупинено транспортний засіб, в якому перебував позивач, та винесено постанову серії ДПО18№ 444253, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що адміністративного правопорушення не вчиняв. Натомість відповідач склав оскаржувану постанову без дотримання вимог КУпАП та з порушенням Закону України «Про виконавче провадження». А саме: відповідач не роз`яснив позивачу його права та обов`язки, не склав протокол про адміністративне правопорушення, не провів підготовку до розгляду справи та не розглянув справу про адміністративне правопорушення, не оголосив постанову за результатами розгляду справи, не вручив її позивачу. Такі дії відповідача призвели до незаконного притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв. Крім того під час зупинки транспортного засобу у порушення вимог ч.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» відповідач не повідомив позивача про причину зупинки, яка до цього часу не відома позивачу, безпідставно звинуватив у порушенні ПДР України. Позивач вважає, що відповідач умисно не ознайомив його з правами давати пояснення, заявляти клопотання та при розгляді справи користуватися юридичною допомогою.

14 вересня 2020 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду прийнято вказану позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року роз`єднано та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №360/2973/20 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій та скасування постанови від 11 лютого 2019 року серії ДПО18 №444253 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 360/3519/20 матеріали адміністративної справи № 360/3519/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови передано на розгляд Новопсковському районному суду Луганської області.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 06 січня 2021 року справу прийнято до провадження, адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 12 січня 2021 року продовжено розгляд справи, призначено судове засідання на 20.01.2021.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 20.01.2021 замінено відповідача по справі інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича на Новопсковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

28.01.2021 ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області залучено до участі у справі в якості співвідповідача інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Новопсковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільніков Володимир Олександрович до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 лютого 2019 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 444253 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 , 11.02.2019 о 21 год. 19 хв. на а/д Т -13-07 «Сватове-Новопсков-Мілове» не мав при собі (не пред`явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В», чим порушив вимоги п. 2.4 (а).

Згідно з частиною першою статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 280 КУпАП, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В постанові про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 № 444253 від 11.02.2019 міститься запис щодо відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від підпису.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21.01.2021 від відповідача суд витребував матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до листа за вих № 591/111/но-202 від 21.01.2021 за підписом начальника сектору реагування патрульної поліції Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції Решетило Є., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.02.2019 було складено постанову серії ДПО 18 № 444253, яку на підставі ст.307, ч.2 ст. 308 КУпАП 28.02.2019 було направлено до Новопсковського РВ ДВС у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 штрафу у 15-ти денний термін. За таких обставин надати адміністративний матеріал не вбачається можливим.

Фактично дана вимога суду відповідачем виконана не була, тому суд позбавлений можливості перевірити доводи викладені у позові та правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Крім того при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, відповідачем в порушення ст.ст. 278, 280 КУпАП не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не роз`яснення особі, що притягається до адміністративної відповідальності її прав, відповідно до ст. 268 КУпАП, зокрема, не надання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Аналогічний висновок викладений у Постанові ВС КАС від 18.02.2020 справі № 524/9827/16-а).

Розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу у відповідності до вимог законодавства, суду не надано.

Окрім того, на вимогу суду відповідачем не надано матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити всі обставини справи та упевнитися в законності винесеної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачами не надано доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, не надано ними відзиву на позовну заяву, не повідомлено суду про причини ненадання відзиву та доказів, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів та приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови є законними та обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та у зв`язку з тим, що зазначені вище недоліки при винесенні оскаржуваної постанови позбавляють суд можливості перевірити законність винесеної постанови, а тому справу слід надіслати на новий розгляд до Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області.

Щодо вимог позивача: про визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягала у тому, що відповідач не встановив та не ідентифікував належним чином особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, безпідставно зупинив транспортний засіб, не повідомив позивачу конкретну причину зупинки транспортного засобу, не викликав позивача на розгляд справи та розглянув її без присутності позивача, не роз`яснив позивачу його прав та обов`язків, не склав належним чином протокол про адміністративне правопорушення та не перевірив правильність його складання, не склав належним чином постанову про адміністративне правопорушення, не вручив копії протоколу та постанови позивачу; визнання незаконними дій відповідача, що полягали у наданні постанови про адміністративне правопорушення для примусового стягнення, то суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з чим, в частині вимог позивача про визнання незаконною бездіяльності відповідача та визнання незаконними дій відповідача слід відмовити.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вимоги до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення і саме цим вимогам повинна відповідати постанова.

Суд також зазначає, що суду не надано переконливих доказів відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, а тому слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Відповідно до квитанції № 39303 від 25.08.2020 позивачем по справі було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн., а саме за вимогу майнового та немайнового характеру у розмірі 1681,60 грн. та 420,40 грн. за вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином з відповідача Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню половина від суми судових витрат понесених позивачем за вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 210,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови, задовольнити частково.

Постанову серії ДПО18 № 444253 від 11.02.2019, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільніковим Володимиром Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та справу направити на новий розгляд Новопсковському ВП ГУНП в Луганській області.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новопсковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, адреса: вул. Слобожанська, буд. 20, смт. Новопсков Старобільського району Луганської області.

Відповідач: інспектор сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Красільніков Володимир Олександрович, адреса: вул. Слобожанська, буд. 20, смт. Новопсков Старобільського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С.Стеценко