Ухвала суду № 94807968, 11.02.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1707/21

Провадження №2/369/2953/21

УХВАЛА

про залишення без руху

11.02.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», Товариства «Компанія з управління «Андере Ріхтінген» про розірвання договорів та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», Товариства «Компанія з управління «Андере Ріхтінген» про розірвання договорів та стягнення заборгованості.

Разом із позовною заявою, позивач подав клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Подана заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із тяжким матеріальним становищем.

Розглянувши заяву та з`ясувавши фактичні підстави, суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Однак, суду не надано жодного доказу, який вказував на звільнення від сплати позивача судового збору, а тому не доведено наявність обставин, передбачених положеннями зазначеної вище статті Закону, які б були підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Аналогічні роз`яснення містить п. 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач є інвалідом ІІІ групи, суд не убачає у даній справі виключного випадку, на підставі якого можливо звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надала, а сам факт звернення до суду з даним позовом не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочки від його сплати.

У зв`язку з чим, суддя відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Всупереч вимогам закону позивач не подала до суду переконливих доказів, зокрема довідку про доходи, або наявність непрацездатних утриманців, тяжкого захворювання тощо, які б давали підстави для звільнення її від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Згідно із ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичної особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 6 цього Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, у розмірі 1816 грн. та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Окрім того позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості на її користь у розмірі 464450, 00 грн., за вказану вимогу сума судового збору має становити 4644.50 грн.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків в десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «»Житловий комплекс «Нові Теремки», Товариства «Компанія з управління «Андере Ріхтінген» про розірвання договорів та стягнення заборгованості- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Я. Волчко