Ухвала суду № 94805329, 11.02.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/9/21

Провадження №1-кп/430/9/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Дьоміної О.П., за участю прокурора Рабочого Д.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Савченко К.Є., розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020130570000385 від 14.08.2020 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, з неповною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, такого, що утриманців не має, офіційно не працює, раніше неодноразово судимого, останній раз 12.11.2020 року вироком Біловодського районного суду Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130570000385 від 14.08.2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року призначене підготовче судове засідання, ухвалою суду від 19.01.2021 року зазначене кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

11.02.2021 року прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 обраний раніше строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та ризику, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений проти клопотання прокурора не заперечував.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Станично-Луганського районного суду Луганської області від 23.12.2020 року відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 20.02.2021 року, крім того, обвинуваченому відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановлена застава в розмірі 42 040 грн.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років та яке згідно статті 12 цього Кодексу кваліфікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Таким чином із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обґрунтована підозра та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На підтвердження зазначеного ризику свідчить: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; відсутність постійного місця роботи та утриманців, наявність судимості, його репутацію; вік та стан здоров`я; майновий стан; той факт, що обвинувачений зареєстрований та фактично мешкає за однією адресою.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Судом враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у умисному знищенні майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах. При цьому сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст. 177 ч. 1 п. 4 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику.

Крім того, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин, вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених діючим КПК України, а саме - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42 040 грн.

Керуючись ст. ст. 55, 177, 331 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Луганської місцевої прокуратури №2 Луганської області Робочого Д.А. задовольнити та застосований відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» вважати продовженим на строк 60 днів, тобто по 11.04.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 суму застави в розмірі 42 040 грн., яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою. При цьому сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувач ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672; призначення платежу: застава згідно КПК по справі №_від_____(П.І.П.), назва суду.

Після внесення визначеної суми застави, ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою згідно рішення Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019 року, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуюча О.П. Дьоміна