Вирок № 94804206, 11.02.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4189/20

Провадження № 1-кп/175/230/20

Вирок

Іменем України

11 лютого 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Біленка Р.А.,

захисника Пінчук Л.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

а також представника потерпілої Маслова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020045440000102 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Донецьк, там же зареєстрованої по АДРЕСА_1 , громадянки України, ІПН НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню доньку, працюючої завідувачем виробництва ТОВ «Контракт Продрезерв 5», проживаючої по АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

У період з серпня 2018 року по 17 серпня 2020 року ОСОБА_2 працювала прибиральницею у будинку родини ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 (далі – вищевказаний будинок або місце роботи), мала вільний доступ до кімнат і приміщень вказаного будинку та була обізнана про місце зберігання виробів із золота, які належали ОСОБА_4 .

01 червня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_2 знаходилася у вищевказаному будинку, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вона у спальній кімнаті на 2 поверсі упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів таємно викрала зі шкатулки приналежну потерпілій підвіску із золота 585 проби вагою 10,70 г вартістю 9361,97 грн., яку поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

06 червня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, обвинувачена знаходилася за місцем роботи, де з метою таємного викрадення чужого майна у спальній кімнаті на 2 поверсі будинку упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежний потерпілій браслет із золота 585 проби вагою 7,31 г вартістю 8653,87 грн., який поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни залишила місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

20 червня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_5 знаходилася у вищевказаному будинку, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вона у спальній кімнаті на 2 поверсі упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежну потерпілій каблучку із золота 585 проби вагою 2,00 г вартістю 2111,80 грн., яку поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

01 липня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, вона знаходилася за місцем роботи, де з метою таємного викрадення чужого майна у спальній кімнаті на 2 поверсі будинку упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежні потерпілій каблучку із золота 583 проби вагою 5,36 г і хрестик із золота 500 проби вагою 0,62 г загальною вартістю 6694,43 грн., які поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

07 липня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_5 знаходилася у вищевказаному будинку, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вона у спальній кімнаті на 2 поверсі упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежну потерпілій підвіску із золота 375 проби вагою 3,60 г вартістю 2322,83 грн., яку поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

28 липня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, вона знаходилася за місцем роботи, де з метою таємного викрадення чужого майна у спальній кімнаті на 2 поверсі будинку упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежний потерпілій ланцюг із золота 585 проби вагою 20,96 г вартістю 24116,58 грн., який поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

01 серпня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_5 знаходилася у вищевказаному будинку, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вона у спальній кімнаті на 2 поверсі упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежні потерпілій сережки з золота 585 проби вагою 1,96 г і сережки з золота 585 проби вагою 1,92 г загальною вартістю 6694,43 грн., які поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

08 серпня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, вона знаходилася за місцем роботи, де з метою таємного викрадення чужого майна у спальній кімнаті на 2 поверсі будинку упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежні потерпілій дві каблучки з золота 585 проби вагою 3,68 г загальною вартістю 3633,26 грн., які поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, 14 серпня 2020 року у період часу з 09.00 години до 16.00 години, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_5 знаходилася у вищевказаному будинку, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який вона у спальній кімнаті на 2 поверсі упевнилася у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрала зі шкатулки приналежні потерпілій три підвіски з золота 585 проби вагою 2,90 г загальною вартістю 3754,83 грн., які поклала до власної сумки та після закінчення робочої зміни залишила місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину визнала повністю і пояснила, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, вона викрала приналежні ОСОБА_4 золоті прикраси, які на своє ім`я здавала до різних ломбардів у м. Дніпрі. У вчиненому щиросердно кається і просить суворо не карати та врахувати, що злочини вчинила через збіг сімейних і матеріальних обставин. Цивільний позов потерпілої визнала частково: вимоги матеріального характеру - повністю, а морального характеру - у розмірі 20000 грн.

Її провина у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується доказами, дослідженими у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень не оспорюються сторонами.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченою змісту обставин інкримінованих їй діянь і добровільності її позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 19 жовтня 2020 року, були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_5 , і її умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) і за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи та особу ОСОБА_6 , - уперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують її покарання, суд визнає щиросердне каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наявність малолітньої дитини та добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з цих вимог закону, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_6 , її ставлення до наслідків вчинених кримінальних правопорушень, віднесених ст.12 КК України до кримінального проступку та нетяжкого злочину, суд вважає за необхідне призначити запропоноване прокурором покарання за правилами ст.70 КК України із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Підстав для призначення максимального покарання, на чому наполягала потерпіла у своїй заяві від 10.02.2021 року, суд не вбачає та вважає, що це не буде відповідати загальним засадам призначення кримінального покарання.

Під час досудового розслідування та у ході судового провадження обвинуваченій запобіжний захід не обирався.

У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 завданої кримінальними правопорушеннями матеріальної та моральної шкоди у розмірах 58929,16 грн. і 50000 грн. відповідно. Також просила відшкодувати втрати на правову допомогу.

У судовому засіданні представник потерпілої Маслов С.С. підтримав позов у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги щодо витрат на правову допомогу іншому адвокату просив не розглядати.

Дослідивши докази на обґрунтування позову, суд вважає його підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що обвинувачена визнала вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, позов в цій частині підлягає повному задоволенню з урахуванням суми, добровільно відшкодованої ОСОБА_9 під час судового провадження (1500 грн.)

Позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних і моральних страждань, які перенесла потерпіла у зв`язку з умисними протиправними діями ОСОБА_6 , враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 30000 грн., компенсує завдану моральну шкоду.

Положеннями ч.1 ст.124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат, відповідно до п.1 ч.1 ст.118 цього Кодексу, належать витрати на правову допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим і адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 464/5823/17, провадження № 51-3506км19.

При визначенні суми відшкодування витрат на послуги адвоката суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових і інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, прийшла до висновку про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, понесені потерпілою витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з ОСОБА_6 , оскільки суду не надано будь-яких доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги (розрахунок за надані послуги та інше).

Усне ж пояснення представника потерпілої Маслова С.С. щодо цього питання, не є підставою для залишення судом без розгляду позовних вимог потерпілої про стягнення на її користь витрат, понесених на оплату правової допомоги іншому адвокату.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз, які складають 210 грн. і 270 грн., що підтверджуються звітами про фактичні затрати на проведення експертиз (а.к.п.68, 145).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні

кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.1 ст.185 КК України - у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин,

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ) 57429 (п`ятдесят сім тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 16 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 в іншій частині - залишити без задоволення.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 480 (чотириста вісімдесят) гривень на користь держави (номер рахунку – UA138999980313060115000004079, отримувач – Дніпровське УК/Дніпр.р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37976087, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизи № 2914 від 31 серпня 2020 року та № 3273 від 28 вересня 2020 року, проведені судовим експертом Носом Є.О.).

Оригінали заставних документів на золоті прикраси та квитанції з ломбардів - зберігати на аркушах 25-41 матеріалів кримінального провадження № 12020045440000102.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій, захиснику, представнику потерпілої та прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко