Рішення № 94800578, 10.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/337

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року м. Київ № 640/10556/19

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" простягнення штрафних санкцій та пеніСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 693 836,16 грн. та пені у розмірі суми 22 063,90 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.08.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік по формі 10-ПІ (річна поштова), затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 10.02.2007 р. № 42.

Згідно цього звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2018 року складала 141 особу, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; фонд оплати праці штатних працівників 16 305,15 грн.

Протягом 2018 року товариство надавало Шевченківській районній філії Київського міського центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, якою інформувало про наявність вакансій продавця-консультанта, продавця непродовольчих товарів та потребу у направленні центром зайнятості інвалідів для працевлаштування на вказані вакансії, що підтверджується відмітками про прийняття на Звітності - Інформації про попит на робочу силу (вакансії) від 30.01.2018 року, 28.02.2018 року, 30.03.2018 року, 27.04.2018 року, 31.05.2018 року, 02.07.2018 року, 31.07.2018 року, 03.09.2018 року, 28.09.2018 року, 31.10.2018 року, 30.11.2018 року, 28.12.2018 року (форма № 3-ПН, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316).

За період з 01.01.2018 по 31.12.2018 особи з інвалідністю на вакансії продавця-консультанта та продавця непродовольчих товарів для працевлаштування в ТОВ "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" не направлялись, що підтверджується листом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості № 605 від 11.07.2019 р.

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів здійснило розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб інвалідністю, встановленого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", із розрахунку 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників, а саме за не працевлаштування 6 осіб з інвалідністю, виходячи з фонду оплати праці штатного працівника у 16 305,15 грн.

За розрахунком позивача штраф за невиконання нормативу працевлаштування 6 осіб з інвалідністю становить 693 836,16 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 22 063,90 грн.

З метою стягнення вищевказаних санкцій та пені з відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" - заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що товариством вживалися всі необхідні заходи для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач зазначає, що на виконання ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" повідомляв про наявні на підприємстві вакантні місця для працевлаштування осіб з інвалідністю належним чином Шевченківській районній філії Київського міського центру зайнятості, що підтверджується відмітками про прийняття звітності про наявність вакансій (форма № 3-ПН). Однак, уповноважені органи не направили до відповідача жодної особи з інвалідністю для працевлаштування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Згідно із частиною другою статті 17 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі необхідності створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-ХІІ, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною третьою статті 18 цього Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладеного вбачається, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу, покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. В свою чергу, Закон не покладає на роботодавця обов`язок здійснювати самостійний пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування на вакантні місця.

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", форма №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи, від 8 і більше осіб.

Разом з тим, згідно приписів пунктів 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" надано Київському центру зайнятості (Шевченківський районний центр зайнятості) відповідну звітність, що підтверджується відмітками про прийняття звітності про наявність вакансій (форма № 3-ПН) за:

30.01.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця-консультанта - особи з інвалідністю;

28.02.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця-консультанта - особи з інвалідністю;

30.03.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця-консультанта - особи з інвалідністю;

27.04.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця-консультанта - особи з інвалідністю;

31.05.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця-консультанта - особи з інвалідністю;

02.07.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

31.07.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

03.09.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

28.09.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

31.10.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

30.11.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю;

28.12.2018 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць продавця непродовольчих товарів - особи з інвалідністю.

Листом Київського міського центру зайнятості № 05-1718/10-21/19 від 16.07.2019 р. підтверджується факт подання позивачем протягом 2018 року щомісячних звітів про наявні вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також зазначено перелік заходів, які вживались службою зайнятості для заповнення вакансій, зокрема, про внесення інформації про вакансії до Єдиної інформаційно-аналітичної системи ДСЗ, розміщення інформації про вакансії на офіційному сайті ДСЗ, про ознайомлення шукачів роботи з наявними вакансіями.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем вживалися всі належні заходи по створенню робочих місць та працевлаштуванню осіб з інвалідністю, проте норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році не було виконано не у зв`язку з його бездіяльністю.

У свою чергу з боку державної служби зайнятості протягом 2018 року не було направлено жодної особи з інвалідністю для працевлаштування на вакантні місця в ТОВ "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА", що підтверджується Листом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості № 605 від 11.07.2019 р.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини 2 статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" було обґрунтовано та документально підтверджено відповідними доказами вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення вказаного позивачем господарського правопорушення.

Докази, які б свідчили про безпідставну відмову особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, у матеріалах справи відсутні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи, Суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідачем подано до суду Заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої він просить стягнути на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи разом із заявою відповідачем надано:

1. Копію Договору про юридичні послуги №0266-2019 від 01.07.2019 року (разом зі Спеціальними умовами №0266-2019-1 від 01.07.2019 року) між ТОВ "Страдіваріус Україна" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" (фірма), згідно з п. 2.1 якого Фірма надасть Клієнту Послуги щодо Проекту та/ або згідно з інструкціями Клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання Фірмою, а Клієнт оплатить Гонорари та відшкодує Фірмі Витрати". Відповідно до п. 4 Спеціальних Умов проектом вважається "надання професійної правничої допомоги Клієнту у справі № 640/10556/19 за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені (включаючи, але не обмежуючись, здійснення підготовки до розгляду справи, представництво Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, перед юридичними та фізичними особами, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, збір доказів та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою). У будь-якому випадку термін "професійна правнича допомога" у даному договорі охоплює ті види діяльності, які охоплюються терміном "правова допомога" у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність'"'. Згідно з п. 8 Спеціальних Умов "Фірма передбачає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 будуть залучені до роботи по Проекту. Пунктом 6 Спеціальних Умов передбачено, що "Сторони домовилися, що фіксований Гонорар за надання професійної правничої допомоги складе: у суді першої інстанції - 55 000,00 грн. (без ПДВ та Витрат);

2. Довідку Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО" №04/11/19-10 від 06.11.2019 року та № 04/11/19-4 від 06.11.2019 року, відповідно до яких ОСОБА_3 є адвокатом Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО" з погодинною ставкою за проектом 4 200,00 грн., а Савчук Мирослава Юріївна є адвокатом Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО" з погодинною ставкою за проектом 8 900 грн.;

3.Ккопії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

4. Копію рахунку-фактури № 12717 від 01.07.2019 року, який було виставлено відповідачу для попередньої оплати за надання професійної правничої допомоги у справі № 640/10556/19;

5. Копію платіжного доручення № 124289 від 01.08.2019 року та довідка Публічного акціонерного товариства "Райффайзен БАНК АВАЛЬ" № Д1-В69/62-2949 від 02.09.2019 року, якою підтверджується факт сплати відповідачем на рахунок Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ЕКВО" передплати за надання правничої допомоги у справі № 640/10556/19;

6. Копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг)" № 404 від 05.11.2019 року разом з детальним описом наданих послуг, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, кількість часу, що була затрачена на їх виконання, та загальну вартість відповідно до погодинних ставок. Так, згідно Додатку №1 до Акту № 404 від 05.11.2019 року позивачу були надані наступні послуги:

аналіз ОСОБА_5 звітності (інформації) про попит на робочу силу (вакансії), яка подавалась ТОВ "Страдіваріус Україна" протягом 2018 року: підготовка ОСОБА_5 запитів до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості та Київського міського центру зайнятості стосовно направлення інвалідів на працевлаштування до ТОВ "Страдіваріус Україна", витрачено часу 1,8 год., вартість послуг 7560,00 грн. без ПДВ;

аналіз ОСОБА_5 судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду стосовно застосування адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування інвалідів у кількості, передбаченій Законом України "Про соціальну захищеність інвалідів", витрачено часу 1 год, вартість послуг 4200,00 грн. без ПДВ;

відвідування Анною Коноваловою Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості та Київського міського центру зайнятості; подання запитів стосовно направлення Інвалідів на працевлаштування до ТОВ "Страдіваріус Україна", витрачено часу 2 год., вартість послуг 8400,00 грн.;

підготовка ОСОБА_5 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; візит ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду міста Києва 7 серпня 2019 року; подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Витрачено часу 1,3 год., вартість послуг 5460,00 грн.;

візит ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду міста Києва 8 серпня 2019 року; ознайомлення з матеріалами справи, витрачено часу 1 год., вартість послуг 4200,00 грн.;

підготовка ОСОБА_7 відзиву на позовну заяву, витрачено часу 1,3 год., вартість послуг 11570,00 грн.;

підготовка ОСОБА_5 відзиву на позовну заяву, витрачено часу 2,7 год., вартість послуг 11340,00 грн.;

відвідування Анною Коноваловою Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості; отримання відповіді на запит від 08.07.2019 року стосовно направлення інвалідів на працевлаштування до ТОВ "Страдіваріус Україна", витрачено часу 1 год., вартість послуг 4200,00 грн.;

відвідування Анною Коноваловою Київського міського центру зайнятості, отримання інформації про готовність відповіді на запит стосовно направлення інвалідів на працевлаштування до ТОВ "Страдіваріус Україна", витрачено часу 0,8 год., вартість послуг 3360,00 грн.;

візит ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду міста Києва 21 серпня 2019 року; подання відзиву на позовну заяву, витрачено часу 1 год., вартість послуг 4200,00 грн.

У наданих запереченнях на заяву про розподіл судових витрат позивач заперечує проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що у статтях 132 та 134 КАС України, на які посилається відповідач, відсутні підстави, на яких позивач - суб`єкт владних повноважень в адміністративній справі повинен сплачувати витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача.

Як вбачається з викладеного, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (відтак і подальшому стягненню) незалежно від того, чи виступав суб`єкт владних повноважень позивачем у справі, чи відповідачем.

Аналогічна позиція викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалі від 27.05.2019 року у справі № 1340/3770/18.

Проте, суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг, які зазначені у наданому відповідачем Додатку № 1 до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №404 від 05.11.2019 р. не може бути віднесена до правничої допомоги, а саме: відвідування адвокатом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості та Київського міського центру зайнятості з метою надання запитів (8400,00 грн.), відвідування адвокатом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості з метою отримання відповіді на запит (4200,00 грн.), відвідування адвокатом Київського міського центру зайнятості з метою отримання інформації про готовність відповіді на запит (3360,00 грн.); візит адвоката до Окружного адміністративного суду м. Києва з метою подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (5460,00 грн.); візит адвоката до Окружного адміністративного суду м. Києва з метою подання відзиву на позовну заяву (4200,00 грн.); аналіз адвокатом судової практики (4200,00 грн.) не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в стст.1, 19 закону №5076-VI, а тому вказані витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, у Додатку № 1 до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 404 від 05.11.2019 р. послугу з підготовки відзиву на позовну заяву вказано двічі (п. 6, 7) та двічі нараховано вартість за вказану послугу у сумі 11 570,00 грн. (за підготовку відзиву ОСОБА_8 ) та в сумі 11 340,00 грн. (за підготовку відзиву ОСОБА_5 ).

Разом з тим, у матеріалах справи наявний лише один відзив на позовну заяву, який підписаний Анною Коноваловою, у зв`язку з чим Суд вважає необґрунтованим заявлення до стягнення 11570,00 грн. за підготовку відзиву на позовну заяву ОСОБА_7 .

Також суд зазначає, що справа даної категорії не є складною незалежно від суми заявленого до стягнення штрафу, судова практика по даній категорії справ є усталеною, і не потребує великої кількості часу для опрацювання, тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу є очевидно не співмірною зі складністю справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страдіваріус Україна" (01001, м. Київ, площа Спортивна, будинок 1-А, вежа А, поверх 15, ідентифікаційний код: 35534933) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м. Київ. вул. Велика Васильківська, будинок 104, ідентифікаційний код: 22869098).

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 10.02.2021 р.