Рішення № 94800406, 11.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5816/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону імені князя Володимира Великого Північного регіонального управління (військова частина № 2253) про визнання протиправними та скасування пунктів 3,4 наказу,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Чернігівського прикордонного загону імені князя Володимира Великого Північного регіонального управління ( військова частина №2253) (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 3, 4 наказу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військової частини 2253) від 21.10.2020 № 1319-АГ «Про результати службового розслідування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ у спірній частині прийнято відповідачем з порушенням процедури проведення службового розслідування та без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення, отже, є протиправним і підлягає скасуванню.

14.12.2020 ухвалою суду клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з підстав, що оскаржуваний наказ прийнятий за результатами службового розслідування на підставі письмових пояснень посадових осіб та встановлених фактів. Також звертає увагу суду, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому доводи відповідача, викладені у відзиві вважає необґрунтованими.

Щодо пропуску строку звернення до суду, то суд ухвалою від 14.12.2020 визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, тому повторному розгляду дане питання не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника 2 секції АГС-7 другої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування «Краматорськ» 11 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.08.2020 №844-ОС «Про оголошення наказу» позивача зараховано у розпорядження начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 18.09.2020 №473-ОС «Про особовий склад» прапорщика ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу на всі види забезпечення з 18.09.2020 (а.с.11).

18.09.2020 о 13.30 ОСОБА_1 прибув до управління Чернігівського прикордонного загону в розпорядження начальника Чернігівського прикордонного загону та йому надано вихідні дні для вирішення соціально-побутових питань.

24.09.2020 на 9.00 год призначено засідання атестаційної комісії.

24.09.2020 позивач зателефонував майору ОСОБА_2 на службовий телефон та повідомив, що на шляху Корюківка - Чернігів зламався автомобіль, про що майор ОСОБА_2 доповів голові атестаційної комісії полковнику ОСОБА_14., тому прийнято рішення про прибуття прапорщика ОСОБА_1 до управління Чернігівського прикордонного загону 25.09.2020 на 09.00 год. Однак 25.09.2020 о 09.10 год позивач не прибув. З метою встановлення знаходження позивача та з`ясування причин його неприбуття на засідання атестаційної комісії, відповідачем проведені необхідні дії щодо встановлення місця знаходження позивача.

25.09.2020 в.о. начальником відділу кадрів майором ОСОБА_2 на ім`я начальника Чернігівського прикордонного загону полковника ОСОБА_13 подано рапорт з проханням призначити службове розслідування щодо неприбуття 25.09.2020 позивача на службу(а.с.9).

29.09.2020 з метою об`єктивного з`ясування причин та обставин, що викладені у вказаному рапорті, відповідачем видано наказ № 1194-АГ «Про призначення службового розслідування (а.с.10).

За результатами службового розслідування, 21.10.2020 відповідачем видано наказ № 1319-АГ «Про результати службового розслідування», в якому наказано, що у зв`язку з тим, шо в діях ОСОБА_1 вбачається ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, порушень вимог ст. 11, 12, 14, 30, 37Статуту внутрішньої службу Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, пп. 2.1 п. 2, пп. 20.1 п. 20 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України Головного управління державної служби України від 05.07.2011 № ВЗО/151/809/434//146, затвердженого в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за № 922/19660» Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордоном», копії матеріалів службового розслідування направити до Військової прокуратури Чернігівського гарнізону та Державного бюро розслідувань, для прийняття правового рішення. Також ОСОБА_1 позбавити премії у листопаді 2020 року (а.с.43-44).

Позивач вважає, що вказаний наказ прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За ч. 2 ст. 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вже встановив суд, за фактом відсутності позивача на службі, відповідач призначив службове розслідування та встановив, що у період з 25.09.2020 по 05.10.2020 ОСОБА_1 не прибув на службу без поважних причин.

Факт відсутності на службі позивача у вказаний період підтверджується письмовими поясненнями: виконуючого обв`язок начальника відділу кадрів майора ОСОБА_3 , заступника начальника штабу - начальника організаційно - мобілізаційного відділу та повсякденної діяльності підполковника ОСОБА_4 , та підполковника ОСОБА_5 , контролерів комендантської групи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , наявними в матеріалах справи. При цьому з письмових пояснень вказаних осіб слідує, що за можливим місцем перебування ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , двері квартири він відчинив, але потім зачинив, на контакт не пішов. Також за вказаний період для виконання службових обов`язків в добовому наряді, КПП військової частини 2253 не перетинав.

Доводи, які б спростували наведені обставини, позивач суду не надав.

За фактом відсутності на службі ОСОБА_1 без поважних причин у період з 25.09.2020 по 05.10.2020 Військовою прокуратурою складено протокол про адміністративне правопорушення №27 від 28.10.2010 за ч.4 ст.172-11 КУпАП.

28.12.2020 Новозаводським районним судом у справі № 751/7237/20 ухвалено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 172-11 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста сорока п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2465,00 грн (копія постанови знаходиться в матеріалах справи).

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України.

Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Частиною 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Статтею 45 цього Статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до приписів ст. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Отже, з наведених норм вбачається, що притягнення військовослужбовця Державної прикордонної служби України до дисциплінарної відповідальності може мати місце лише у випадку невиконання (неналежного виконання) ним своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку.

Відповідно до вимог ст. 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Так, службовим розслідуванням встановлено факт відсутності на службі без поважних причин з 25.09.2020 по 02.10.2020.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем положень Порядку проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, то суд зазначає, що формальні причини не можуть слугувати підставою для скасування спірного рішення при наявності встановлення факту порушення військової дисципліни, а саме відсутності позивача на службі з 25.09.2020 по 02.10.2020.

Крім того, позивачем не надано суду доказів поважності причин відсутності його на службі у спірний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано доводів відповідача щодо факту відсутності на службі без поважних причин у період з 25.09.2020 по 02.10.2020.

Крім того, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова 28.12.2020 у справі № 751/7237/20, встановлено факт адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-11 КУпАП, а саме відсутність ОСОБА_1 на службі без поважних причин у період з 25.09.2020 по 02.10.2020.

В контексті наведеного суд ураховує, що згідно зі ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В силу приписів ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова 28.12.2020 у справі № 751/7237/20 набрала законної сили та встановлені нею обставини у розумінні ч. 6 ст. 78 КАС України мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

При цьому в рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999 р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 р. по справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова позивача притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП, отже, рішення суду в справі № 751/7273/20, яке набрало законної сили та, відповідно, не може ставитися під сумнів.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність спірного наказу № 1319-АГ від 21.10.2020 в частині п. 3, у той же час позивачем не спростовано жодними доказами позицію відповідача, тому в цій частині позову слід відмовити.

Вимога щодо визнання протиправним та скасування п. 4 наказу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військової частини 2253) від 21.l0.2020 №1319-АГ «Про результати службового розслідування» щодо позбавлення прапорщика ОСОБА_1 премії у листопаді 2020 року є похідною від першої в задоволенні якої відмовлено, тому також не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернігівський прикордонний загін імені князя Володимира Великого Північного регіонального управління (військова частина № 2253) вул.Квітнева, 3-в,м.Чернігів,14026, код ЄДРПОУ 14321765.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.

Суддя І.І. Соломко