Рішення № 94800403, 02.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/4156/20

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Смосюка С.М.,

від відповідача Труби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (далі також – ДП «Козелецьрайагролісгосп», позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач), в якому позивач остаточно просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2020:

- №00007083306 в частині визначення основного зобов`язання у сумі 626380,71 грн, в штрафних санкцій у сумі 16287,93 грн, пені у сумі 11935,10 грн;

- №00007093306 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 946,82 грн, пені у сумі 3449,79 грн;

- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 30.04.2020 № 00007073306, №0007103306.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що зобов`язання підприємства зі сплати ПДФО в сумі 626380,71 грн. є узгодженими, тому визначення грошового зобов`язання податковим органом за п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 ПК України, є помилковим. Також при визначення суми штрафних санкцій податковий орган неправильно визначив кількість днів затримки та, відповідно, розмір штрафу і в подальшому суму пені. Щодо збільшення зобов`язання з військового збору, то відповідачем порушено черговість зарахування коштів згідно положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Отже, вказані порушення, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 05.10.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надіслав відзив, в якому позов не визнає та зазначає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі акту перевірки №257/13-33/31187172 від 28.02.2020, яким встановлено порушення положень Податкового кодексу України, тому є правомірними.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вважає доводи відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

24.12.2020 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання справа призначена до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позові, відповіді на відзив та просив позов задовольнити у спосіб, визначений в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ДП «Козелецьрайагролісгосп» є юридичною особою, та з 16.01.2001 взято на податковий облік. Видами діяльності позивача за КВЕД 2010 є: 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 02.20 Лісозаготівлі; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві;16.10 Лісопильне та стругальне виробництво. (а.с.10).

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 28.01.2020 №248 та направлення від 06.02.2020 № 334, у період з 01.02.2020 по 21.02.2020, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Козелецьрайагролісгосп» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2019.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2020 № 257/13-33/311187172 (далі-акт перевірки), в якому зафіксовано порушення, а саме:

- пп.168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168; абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (надалі у тексті - ПК України) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, в результаті чого до бюджету не сплачено 626 380,71 грн податку на доходи фізичних осіб (надалі у тексті - ПДФО) в тому числі: за 2018 рік - 33 844,93грн; за 2019 рік - 592 535,78 грн та не своєчасно перераховано в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - 115 008.32 грн податку;

- пп.168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168; абз. «а» п.176.2 ст.176, пп.пп.1.4, 1.5, 1.6 п.161 , підрозділу 10 розділу XX ПК України в результаті чого за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 до бюджету не своєчасно перераховано в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - 43 783,97 грн військового збору;

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» -, п.3.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2013 №454, в результаті чого не подано у строки Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, за листопад 2013 року (по строку подання 20.12.2013) подано 22.12.2013 за № 1303322458;

- ч. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», від 08.07.2010 № 2464- VІ зі змінами та доповненнями підприємство одночасно, при виплаті заробітної плати за січень – вересень 2019 року на яку нараховано єдиний внесок, не сплатило – 726502,12 грн єдиного внеску (а.с.11-27).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 00007083306 від 30.04.2020, яким збільшено суму зобов`язання з ПДФО на 817 912,65 грн, у т.ч. основне зобов`язання - 626 380,71 грн, штрафна санкція - 179 596,84 грн, пеня - 11 935,10 грн (а.с.32);

- ППР №00007093306 від 30.04.2020, яким збільшено суму зобов`язання з військового збору на суму 12 499,45 грн, у тому числі штрафна санкція - 8 756,79 грн, пеня - 3 742,76 грн (а.с.29);

- рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею суми виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) № 00007073306 від 30.04.2020, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 72 650,22 грн (а.с.46);

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску№0007103306 від 30.04.2020, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 345 095,51 грн та пеня у розмірі 125 617,99 грн (а.с.36).

Не погодившись із вказаними рішеннями, 13.07.2020 до Державної податкової служби України позивачем подана скарга (а.с.48-54, 57).

03.08.2020 Державною податковою службою України прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги до 12.09.2020 (а.с.59).

За результатами розгляду скарг, Державною податковою службою України прийняті рішення: № 27335/6/99-00-06-02-04-06 від 08.69.2020 (щодо ППР № 00007083306 та № 00007093306 від 30.04.2020) та 27397/6/99-00-06-03-01-06 від 09.09.2020 (щодо рішень №00007073306 та № 0007103306 від 30.04.2020, якими скарги залишені без задоволення (а.с.64-73).

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п. 176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено положеннями ст. 168 ПК України.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до положень пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Види та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства визначені у главі 11 Податкового кодексу України.

Пунктом 54.2 ст. 54 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З акту перевірки, встановлено, що як у встановлені строк, та і по день написання акта перевірки до бюджету підприємством не сплачено 626380,71 утриманого податку на доходи фізичних осіб (сальдо Кт) на 01.01.2020 по рахунку 6411 «Розрахунки з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб» становить в тому числі за 2018 рік -33844,93 грн; за 2019 рік - 592535,78 грн. Одночасно з фактом несплати податку, мали місце і факти несвоєчасної сплати податку, а саме : за період з 01.08.2018 по 31.12.2019 до бюджету несвоєчасно, в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати, було перераховано 11500,32 грн податку на доходи фізичних осіб. Узагальнені дані, щодо своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних додаються до першого примірника акта перевірки «Таблиця1» (а.с.26). Відтак контролюючий орган визначив цю суму як грошове зобов`язання та зобов`язав платника сплатити його до бюджету, про що виніс податкове повідомлення-рішення. Платник частково з цим погодився, та оспорює податкове зобов`язання в частині визначення основного зобов`язання в сумі 626380,71 грн, в частині штрафних санкції в сумі 16287,93 грн, пені в сумі 11915,10 грн.

Так, суд встановив, що на час проведення перевірки встановлені факти неповної та несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення - рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення (п.58.1 ст.58 ПК України).

З матеріалів справи видно, що впродовж періоду, який перевірявся, платник допустив як несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, так і сплату (перерахування) цих податків не у повному обсязі.

Отже, в даному випадку є несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання, тому контролюючий орган правомірно визначив суму 626380,71 грн. як грошове зобов`язання та виніс податкове повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 00007083306 в частині цієї суми.

Позивачем також оскаржуються штрафні санкції, застосовані на підставі п.126.1 ст. 126, п.127.1 ст.127 ПК України.

Відповідальність за порушення правил своєчасності сплати (перерахування) податків встановлена ст. 126 ПК України, а відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати ст. 127 ПК України.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У той же час, приписами п. 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, приписами ст. 127 ПК України встановлена відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням. Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Відповідно до ст. 127 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу. Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до вказаної статті в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

У свою чергу, податковим правопорушенням відповідно до ст. 126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але із затримкою (несвоєчасно), і критерієм для застосування штрафних санкцій є кількість днів такої затримки.

Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладено в рішенні Верховного Суду України 10.11.2015 року по справі №21-2919а15, від 22.03.2016 року по справі №813/6774/13-а, в яких зазначено, що положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України.

Так, вирішуючи питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваних рішень, судом з`ясовано, що позивачем при нарахуванні заробітної плати за період, що перевірявся, утримано (нараховано) податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується податковим розрахунком у формі 1ДФ (а.с.76-120), та, як наслідок, встановлено саме несвоєчасну сплату до бюджету фактично утриманого ПДФО. Так само і по військовому збору.

Зазначені обставини належними доказами позивачем не спростовані.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу в частині визначення розміру штрафних санкцій за несвоєчасно перерахований дохід.

Щодо несвоєчасності сплати військового збору суд зазначає наступне.

Згідно з пп.1.4 п.161 підр.10 роз. ХХ ПК України встановлено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу.

Відповідно пп.1.5 п. 161 підр.10 роз. XX ПК України визначено, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Також згідно з пп.1.6 п.161 підр.10 роз. ХХ ПК України визначено, що платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з пп.”а” п. 176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У період з 01.01.2019 по 31.12.2019 підприємство несвоєчасно перерахувало утриманий з платників податку військовий збір (в термін більше 30 календарний після місячного строку сплати) на загальну суму - 43783,97 грн. Узагальнені дані, щодо несвоєчасності перерахування до бюджету утриманих сум військового збору додаються до першого акта перевірки «Таблиця №2» (а.с.27).

Детальний розрахунок штрафних санкцій та пені за неповне та несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум військового збору наведено у додатку до ППР №00007093306 від 30.04.2020 з військового збору на загальну суму 12499,45 грн ( 8756,79+3742,60:

- застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку (по день написання акта), відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України (20%) за січень - грудень 2019 в сумі 8756,79 грн, в залежності від кількості днів затримки;

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку в залежності від кількості днів затримки, відповідно до пп.129.1.3 п.129.1. ст 129 ПК України ва січень - грудень 2019. в сумі 3742,60 грн.

Зазначені обставини належними доказами позивачем не спростовані.

Позивач не погоджується з розрахунком штрафу, визначаючи у позові свій розрахунок, однак останній не є належним та достовірним доказом в розумінні ст. 73-74 КАС України, оскільки не містить інформації, на підставі яких даних вказані розрахунки проведені.

Також з акту перевірки слідує, що позивачем, в порушення ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», при виплаті заробітної плати з каси підприємства за січень – вересень 2019, не сплачено єдиний внесок на суму 726502,21 грн., за результатами даного факту позивачу застосовано штрафну санкцію, передбачену п.1 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вказаний факт позивач не заперечує, однак у позові посилається на те, що особові рахунки в ході перевірки податковим органом не досліджувались, отже за відсутністю показників, на підставі яких зроблені розрахунки штрафу і пені, висновки податкового органу є необґрунтованими.

Відповідно ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464-VI) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 , 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п.1 ч. 1 ст.4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строїш, встановлені' абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внескуj сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів- на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з такире виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, в якості підстав для прийняття оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску слугували висновки ГУ ДПС у Чернігівській області, зроблені на підставі Звітів, поданих позивачем до Пенсійного фонду, що позивач одночасно, при виплаті заробітної плати за січень - вересень 2019 року, не сплатив єдиний внесок в сумі 726502,21 грн.

Відповідно до п. 2 та п.6 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно з ч. 10 ст. 25 цього Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що пеня та штрафні санкції є мірою відповідальності платників податків за порушення терміну сплати сум ЄСВ, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків. Тобто, відповідальність обумовлюється винністю платника у порушенні норм вказаного Закону та невиконанні або неналежному виконанні покладених на них обов`язків.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Зі спірного рішення від 30.04.2020 № 00007103306 видно, що порушення термінів сплати єдиного внеску встановлено за період з 21.11.2018 до 13.04.2020. Відповідно до розрахунку до рішення від 30.04.2020 № 0007103306 убачається, що за вказаний період встановлена несвоєчасна сплата.

Зі спірного рішення від 30.04.2020 № 00007073306 видно, що сума штрафу нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Вказаний факт підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 47).

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску, визначеними Законом України №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно положень п. 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно додатку 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

У той же час, позивач не навів жодних обґрунтувань та не надав доказів, які б спростовували висновки акту перевірки.

Посилання позивача на те, що вказані висновки податкового органу є необґрунтованими, оскільки зроблені за відсутністю показників, суд відхиляє, оскільки розрахунок спірної фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп", с.Кошани,Козелецький район, Чернігівська область,17061, код ЄДРПОУ 31187172.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,140000 код ЄДРПОУ 43143966.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.

Суддя І.І.Соломко