
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5797/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Мельник І.В." до начальника відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевської Тетяни Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Бахмацька міська рада Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство "Мельник І.В." (далі - ФГ "Мельник І.В.") 26.11.2020 звернулось до суду з адміністративним позовом до начальника відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевської Тетяни Федорівни (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про реєстрацію права оренди земельних ділянок за позивачем, викладену в листі від 15.10.2020 №03-21/2555;
- зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію права оренди за позивачем на умовах договорів оренди землі від 20.01.2016, укладених ОСОБА_1 з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області: земельної ділянки площею 7,2823 га, кадастровий номер 7420389500:09:000:0550, земельної ділянки площею 0,7009 га, кадастровий номер 7420389500:09:000:0551, земельної ділянки площею 1,0983 га, кадастровий номер 7420389500:09:000:0552, що розташовані на території Халимонівської сільського ради Бахмацького району Чернігівської області.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відмова відповідача у реєстрації права оренди за ФГ "Мельник І.В." є безпідставною, оскільки після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України «Про фермерське господарство», відбувається фактична заміна орендаря і обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
Ухвалою судді від 22.12.2020 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бахмацьку міську раду Чернігівської області.
Відповідач надіслав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити ФГ "Мельник І.В." у їх задоволенні та зазначив, що позивач не звертався із заявою щодо державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так, заява ОСОБА_2 була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку із чим відповідач вважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до будь-якого державного реєстратора Чернігівської області для реєстрації прав.
Також відповідач зазначив, що за відсутності укладеного договору оренди між належними сторонами: «ФГ « Мельник І.В. »» та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області немає законних підстав для реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за позивачем, так як вже існують зареєстровані права оренди за іншим орендарем - ФО ОСОБА_1 .
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій ФГ «Мельник І.В.» заявлені позовні вимоги підтримало та просило їх задовольнити.
Третьою особою (ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) подано пояснення, у яких Управління зазначило, що перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства здійснюється відповідно до норм Закону України «Про фермерське господарство». При цьому, такий перехід відбувається в силу норм вказаного Закону та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій. Враховуючи наведене, у вирішенні даної справи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області покладається на розсуд суду.
Від інших третіх осіб пояснення по суті спору не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, з урахуванням таких обставин.
Судом встановлено, що 20.01.2016 між гр. ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області було укладено договори оренди землі, строком на 7 років, відповідно до умов яких орендар отримав право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7420389500:09:000:0550, 7420389500:09:000:0551 та 7420389500:09:000:0552, розташовані на території Халимонівської сільського ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 13-18). Право оренди на вказані земельні ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідною Інформаційною довідкою. Цільове призначення земель - для ведення фермерського господарства (а.с. 19-21).
Надалі, гр. ОСОБА_1 було засновано ФГ «Мельник І.В.», зареєстроване у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.01.2018 внесено відповідний запис (а.с. 6). Свою діяльність ФГ «Мельник І.В.» здійснює відповідно до Статуту, яким установлено, що джерелами формування майна господарства є, у тому числі, кошти та майно, передані господарству засновником. До земель фермерського господарства належать землі, придбані, орендовані або залучені у процесі діяльності фермерського господарства.
Враховуючи створення та державну реєстрацію господарства, 05.10.2020 гр. ОСОБА_1 , як голова ФГ «Мельник І.В.», звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, що розташовані на території Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, з кадастровими номерами 7420389500:09:000:0550, 7420389500:09:000:0551 та 7420389500:09:000:0552 за позивачем. До заяви було додано відповідний пакет документів (а.с. 22-23).
Листом від 15.10.2020 за №03-21/2555 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки встановлено факт існування реєстрації права «первісного» орендаря на користування цими ж ділянками, що у разі реєстрації призведе до подвійної державної реєстрації права. Таким чином, за відсутності укладеного договору оренди між належними сторонами, неможливо зареєструвати право оренди за ФГ «Мельник І.В.» (а.с. 26-27).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ФГ «Мельник І.В.» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У свою чергу, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 07.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), статтею 1 якого визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Статтею 9 Закону №1952-IV передбачено, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав.
Відповідно до статті 20 Закону №1952-IV заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 18 Закону №1952-IV).
У свою чергу, особливості діяльності фермерських господарств визначені Законом України від 19.06.2003 №973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон №973-IV).
Так, згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону №973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
За положеннями частини четвертої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Згідно із статтею 8 Закону №973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Згідно із статтею 19 Закону №973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону №973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.
З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому, фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі, із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.
Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19.
Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
6.13. Згідно із частиною першою статті 19 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.
За змістом частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Таким чином, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом №1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 (справа №927/79/19) зазначила, що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону №973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.
При цьому, укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.
Наведене зумовлено тим, що нормами Закону №973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону №973-IV переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.
Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону №161-XIV, а здійснюється встановлений нормами Закону №973-IV перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому, такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону №973-IV та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.
Звертаючись до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за ФГ «Мельник І.В.», які орендовані гр. ОСОБА_1 як засновником господарства для ведення фермерського господарства відповідно до укладених із ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області договорів, позивач надав повний пакет документів, котрий, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 (справа №927/79/19), був достатнім для прийняття державним реєстратором рішення про проведення відповідних реєстраційних дій.
За таких обставин суд вважає, що відмовляючи ФГ «Мельник І.В.» у задоволенні вказаної заяви відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, необхідних при проведенні реєстраційних дій.
При цьому, доводи відповідача у відзиві, що ФГ «Мельник І.В.» не зверталось до Бахмацької міськради із заявою відповідно до Закону №1952-IV, суд вважає необґрунтованими, оскільки з наявної у матеріалах справи копії вказаної заяви вбачається протилежне. Крім того, з листа-відмови від 15.10.2020 №03-21/2555 встановлено, що розгляд заяви позивача здійснювався відповідно до Закону №1952-IV. Посилання на Закон України «Про звернення громадян» у листі відсутнє.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у проведенні реєстраційних дій, діяв не спосіб, передбачений законодавством, а тому позовні вимоги ФГ «Мельник І.В.» слід задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. суду надано: договір про правову допомогу від 19.10.2020 №4/2020, квитанцію від 24.11.2020 №0.0.1918412895.1, рахунок від 24.11.2020 №4, детальний опис робіт (наданих послуг) від 24.11.2020, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 24.11.2020 (а.с. 28-32).
Окрім того, відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного позову в сумі 2102,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацької міськради, як суб`єкта владних повноважень, на користь ФГ «Мельник І.В.» слід стягнути документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 5102,00 грн. (3000,00 грн. витрат на правову допомогу та 2102,00 грн. судового збору).
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фермерського господарства "Мельник І.В." до начальника відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевської Тетяни Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Бахмацька міська рада Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову начальника відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевської Тетяни Федорівни у прийнятті рішення про реєстрацію права оренди земельних ділянок за Фермерським господарством "Мельник І.В.", викладену в листі від 15.10.2020 №03-21/2555.
Зобов`язати начальника відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевську Тетяну Федорівну провести реєстрацію права оренди за Фермерським господарством "Мельник І.В." на умовах договорів оренди землі від 20.01.2016, укладених ОСОБА_1 з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420389500:09:000:0550, 7420389500:09:000:0551 та 7420389500:09:000:0552, що розташовані на території Халимонівської сільського ради Бахмацького району Чернігівської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацької міської ради Чернігівської області на користь Фермерського господарства "Мельник І.В." судові витрати в сумі 5 102 (п`ять тисяч сто дві) грн. 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.
Позивач: Фермерське господарство "Мельник І.В." (код ЄДРПОУ 41855312, вул. Полігонна, 2, с. Вишневе, Бахмацький район, Чернігівська область, 16532).
Відповідач: начальник відділу-державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевська Тетяна Федорівна (вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500)
Треті особи:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000).
Бахмацька міська рада Чернігівської області (вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500).
Суддя С.В. Бородавкіна
Судове рішення № 94800381, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/5797/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: