Рішення № 94800007, 11.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3220/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Федаша В.О. представника позивача Карєпової Г.А. представника відповідача Кундиловської М.М. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року:

- № 0011141303 про сплату 1744939 грн 56 коп. (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 56 коп.) податку на доходи фізичних осіб та 436234 грн 89 коп., (чотириста тридцять шість тисяч двісті тридцять чотири грн 89 коп.) штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0011151303 про сплату 145411 грн 63 коп. (сто сорок п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 63 коп.) військового збору та 36352 грн 91 коп. (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят дві грн 91 коп.) штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0011231303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) адміністративного штрафу;

- № 0011161303 про сплату 340 грн (триста сорок гривень) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- № 0011241303 про сплату 340 грн (триста сорок грн) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

- № 0011211303 про сплату 170 грн (сто сімдесят грн) адміністративного штрафу;

2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 жовтня 2019 року № Ф-0001251303 на суму 163867,54 грн (сто шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 54 коп.);

3) визнати протиправним та скасувати рішення про нарахування штрафних санкцій від 12 липня 2019 року, виданого ГУ ДФС у Хмельницькій області, № 0011181303 про сплату 20669 грн 54 коп. (двадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 54 коп.) штрафних санкцій;

4) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності № 0011251303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) для фізичних осіб-підприємців які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про незаконність висновків перевірки про здійснення позивачем підприємницької діяльності щодо продажу об`єктів нерухомості, належних на праві власності як фізичній особі, позаяк Податковим кодексом України не встановлено обмежень щодо кількості одиниць продажу власного нерухомого майна фізичною особою. Зазначає, що податковий орган жодних документів про підтвердження витрат на купівлю нерухомого майна не отримував. Під час операцій з купівлі - продажу квартир, які позивач здійснював як фізична особа, було сплачено всі необхідні податки і збори.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, пояснила, що ОСОБА_1 дійсно придбав 16 квартир згідно договорів про внесення пайових внесків з ОК "ЖБК "Зарічанський", а, отже, був пайовиком (фізична особа), а не засновником (фізична особа - підприємець). Зазначені обставини не заперечуються та висвітлені в акті перевірки. Крім того, в матеріалах справи містяться інформаційні листи, надані нотаріусами Оксанюк А.А , та Савельєвим А.Ю. , в яких зазначено, що всі необхідні податки передбачені податковим кодексом, також було відображено в звіті (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2018 року, що поданий нотаріусом. Крім того, в матеріалах справи наявні квитанції про сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

14.12.2020 до суду надійшов відзив відповідача, в якому зазначено, що протягом 2016-2018 років ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від здачі майна в оренду, який не було відображено платником у декларації про майновий стан і доходи, що мало наслідком заниження чистого оподаткованого доходу та несплати до бюджету податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Також зазначає про те, що у 2018 році протягом 2-ох місяців ОСОБА_1 здійснено продаж 16 об`єктів нерухомого майна, що має ознаки систематичності та має на меті отримання прибутку, відтак доводить провадження підприємницької діяльності. Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що підтверджуючими документами, наданими платником, було встановлено придбання ОСОБА_1 16 квартир на 6591840 грн за адресою: АДРЕСА_1 (договори про внесення пайових внесків з ОК «Житлово-будівельний кооператив «Зарічанський») без підтвердження оплати (не надано платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції про сплату), які в 4 кварталі 2018 року продано за 9640838 грн.

В судовому засіданні представники відповідача просили у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2019 №0011141303, №0011151303, №0011231303, №0011161303, №0011241303, №0011211303; рішень про застосування штрафних санкцій від 12.07.2019 №0011251303 та №0011181303 (акт №0316/22- 01/1-07 від 20.05.2019),; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001251303 від 18.10.2019, відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011141303 про сплату 1744939 грн 56 коп. (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 56 коп.) податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій 436234 грн 89 коп. (чотириста тридцять шість тисяч двісті тридцять чотири гривень 89 коп.); № 0011151303 про сплату 145411 грн 63 коп. (сто сорок п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 63 коп.) військового збору та штрафних (фінансових) санкцій 36352 грн 91 коп. (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят дві гривні 91 коп.); № 0011231303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) адміністративного штрафу; № 0011161303 про сплату 340 грн (триста сорок гривень) штрафних санкцій за податок на додану вартість; № 0011241303 про сплату 340 грн (триста сорок гривень) штрафних санкцій за податок на доходи фізичних осіб; № 0011211303 про сплату 170 грн (сто сімдесят гривень) адміністративного штрафу; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 жовтня 2019 року № Ф-0001251303 на суму 163867,54 коп. (сто шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 54 коп.); визнано протиправним та скасовано рішення про нарахування штрафних санкцій від 12 липня 2019 року виданого ГУ ДФС у Хмельницькій області № 0011181303 про сплату 20669 грн 54 коп. (двадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 54 коп.) штрафних санкцій; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності № 0011251303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.11.2020 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 в частині задоволених вимог, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2020 справу прийнято до провадження, та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2021.

12.01.2021 ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.01.2021.

В судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2021.

Ухвалою від 09.02.2021 суд замінив відповідача по справі та вирішив закінчити розгляд справи у письмовому провадженні.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11 лютого 2004 року, основним видом його діяльності є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1, статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, підпункту 13.1.2 пункту 13.1 статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 2 травня 2019 року № 990 ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 20 травня 2019 року № 0316/22-01/13-07/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог:

- пункту 177.2, абзацу 5, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України занижено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 2016 - 2018 роки на суму 1744939,56 грн;

- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX та пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податковою кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року в сумі 145411,63 грн;

- підпункту 49.18.1, пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2019 року;

- пункту 2 частини першої статті 7, статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ та пункту 3 частини п`ятої розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953, занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року в сумі 163867,54 грн;

- пункту 63.3 статті 63, пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280, не подані повідомлення за формою № 20-ОПП до Хмельницького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області;

- пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платником не надано в повному обсязі документи для проведення перевірки що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності;

- пункту 179.1, пункту 179.9, статті 179 Податкового кодексу України не вірне подання декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік та пункту 49.2, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5, пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України в частині не подання декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік;

- пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ в частині не подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016, 2017 та 2018 роки.

За наслідком перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області 12 липня 2019 року винесено рішення та податкові повідомлення-рішення:

- № 0011141303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 1744939,56 грн за основним платежем та 436234,89 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0011151303 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору в сумі 145411,63 грн за основним платежем та в сумі 36352,91 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0011241303 про застосування штрафу в сумі 340 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- № 0011211303 про застосування штрафу в сумі 170 грн;

- № 001121303 про застосування штрафу в сумі 510 грн;

- № 0011161303 про застосування штрафу в сумі 340 грн за неподання декларації по податку на додану вартість;

- № 0011181303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 20669,54 грн;

- № 0011251303 застосування штрафу за неподання звітності єдиного внеску.

За результатами розгляду скарги Позивача в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 липня 2019 року № ф-001117103, рішенням ДПС України вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 липня 2019 року № ф-001117103 скасована як така, що сформована не за встановленою формою та, як наслідок, ГУ ДФС у Хмельницькій області було сформовано та направлено на адресу Позивача нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 жовтня 2019 року № ф-000125130.

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, рішення, вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464-VI).

Так, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (у редакції Закону №77-VIII від 28.12.2014) платниками єдиного внеску є:

- фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За змістом статті 8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а також порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, і лише в частині адміністрування - нормами Податкового кодексу України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Судом встановлено, що податковий орган, спочатку зазначає, що перевірка проводилась стосовно діяльності ОСОБА_1 (як фізичної особи), однак в подальшому описує його діяльність і як фізичної - особи підприємця.

Разом з тим, органу ДФС (ДПС), як контролюючому органу, згідно чинного законодавства України, не надано повноважень щодо встановлення факту здійснення підприємницької діяльності (стосовно продажу власного нерухомого майна фізичною особою), якщо один із них заперечує щодо наявності таких правовідносин, компетенція вирішення спору, щодо існування або відсутності ознак підприємницької діяльності щодо конкретних правочинів належить виключно судам України, і аж ніяк контролюючому органу ДФС (ДПС).

У випадку, коли контролюючий орган вбачає ознаки підприємницької діяльності у діях фізичної особи останній повинен був звернутись до суду для встановлення факту здійснення підприємницької діяльності фізичною особою щодо окремих правочинів, а не на власний розсуд без належних підстав прирівнювати його дії до підприємницької діяльності та нараховувати додаткові податкові зобов`язання.

Враховуючи викладене, та те, що податковим органом не встановлено факту здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18 жовтня 2019 року № Ф-0001251303 на суму 163867,54 грн, рішення про нарахування штрафних санкцій від 12 липня 2019 року № 0011181303 та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності № 0011251303 є протиправними та підлягають скасування.

Крім того, суд звертає увагу, що податковий кодекс не встановлює обмежень щодо кількості одиниць продажу власного нерухомого майна фізичною особою, більше того стаття 172 Податкового кодексу України, визначає порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна.

Посилання відповідача на недопустимість відчуження більше трьох об`єктів нерухомості протягом 2 місяців не знаходить свого підтвердження та не підтверджено жодними доказами.

Оподаткування доходу фізичних осіб регламентовано розділом IV ПК України, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого, об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172- 173 цього Кодексу.

Ставки податку встановлені статтею 167 ПК України.

Пунктом 167.1 статті 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п. 172.2 ст. 172 ПК України передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу. Тобто фізична особа може продати більше одної одиниці об`єктів нерухомого майна, при цьому не здійснюючи підприємницьку діяльність.

Відповідно до статті 167.2. ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Частиною 172.4 статті 172 ПК України встановлено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до пункту 172.3 цієї статті) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

В матеріалах справи міститься розширена інформація, надана нотаріусом Оксанюк A.A. щодо сум сплачених податків, за продані громадянином ОСОБА_1 , квартири, а саме вирахувано 5% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору із вартості квартири відповідно до кожного договору.

Разом з тим, у інформації, наданій нотаріусом Савельєвим А.Ю, зазначено, що всі необхідні податки, передбачені податковим кодексом, були сплачені ОСОБА_1 , що також було відображено в звіті (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2018 року, який поданий нотаріусом. До того ж, до відповіді на запит надані додатки, а саме квитанції про сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Крім того, позивачем при поданні позовної заяви також додані квитанції щодо сум сплачених податків, при продажі власного нерухомого майна як фізичної особи.

Водночас, контролюючий орган при винесенні податкових повідомлень рішень не врахував сплату 5% ПДФО та 1,5% військового збору, тому фактично відбувається подвійне оподаткування по одному виду правочинів.

Оскільки нормою пункту 167.2 статті 167 ПК України застережено, що ставка податку на рівні 5% бази оподаткування застосовується у випадках, прямо визначених розділом IV цього Кодексу, а норма пункту 172.2 статті 172 ПК України містить пряму вказівку на оподаткування за встановленим нею правилом доходу від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, то висновок податкового органу про безпідставність оподаткування доходу позивача за вказаною ставкою є помилковим.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду по справі № 810/1963/18 від 25.05.2020.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011141303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб внаслідок заниження податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 2016 - 2018 роки на суму 1744939,56 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача на продаж ОСОБА_1 об`єктів нерухомості, що набуті ним при здійсненні господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Пункт 4 ст.1 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає поняття замовника. Відповідно, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання будівельних робіт має замовник будівництва, який в установленому законом порядку отримав дозвільні документи. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до відомостей наявних у матеріалах справи, ГУ ДФС (ГУ ДПС) у Хмельницькій області, в результаті зібраної інформації було відомо щодо продажу 16 об`єктів нерухомого майна за період 2016-2018 року громадянином ОСОБА_1

ГУ ДФС (ГУ ДПС) у Хмельницькій області направлено запит від 18.03.2019 до Департаменту ДАБІ у Львівській області стосовно наявності у ОСОБА_1 документів дозвільного характеру для будівництва об`єктів на території області.

Разом з тим, відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 придбано 16 квартир згідно договорів про внесення пайових внесків з ОК "ЖБК "Зарічанський". Тобто, був пайовиком (покупцем) квартир у житлово-будівельного кооперативу, як фізична особа.

Також, судом враховано те, що згідно відомостей, а саме п. 1.5. акту перевірки, міститься перелік юридичних осіб, засновником та акціонером яких є ОСОБА_1 , в даному переліку відсутній житлово-будівельний кооператив "Зарічанський", що підтверджує те, що ОСОБА_1 , є покупцем (пайовиком) у вищевказаному кооперативі, а не засновником, а тому купівля квартир у ЖБК "Зарічанський" та подальша реєстрація права власності не здійснювалась з метою підприємницької діяльності, а квартири, які були продані ОСОБА_1 , не були створені (побудовані) ним, в процесі підприємницької діяльності, а були придбані у ЖБК "Зарічанський".

Позивач не є засновником, замовником проектно-кошторисної документації.

Згідно ст. 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частин 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти, щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Стаття 321 ЦК України регламентує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Контролюючий орган не може та не має права обмежувати громадянина ОСОБА_1 у його конституційному праві, як власника об`єктів нерухомого майна в реалізації своїх законних прав щодо розпорядження власним майном, в тому числі щодо його продажу, шляхом обкладення додатковими податковими зобов`язаннями і навантаженнями з метою отримання статистичного показника щодо сплати податків фізичними особами-підприємцями за результатами акту перевірки та необґрунтовано винесених податкових повідомлень-рішень.

Громадянин - фізична особа та фізична особа-підприємець це два різних податкових та правових статуси, це є окремі види платників податків, до яких застосовуються різні форми і види оподаткування згідно Податкового кодексу, і ототожнювати їх неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Це положення однаково стосується прав і обов`язків фізичної особи-підприємця.

За даними ГУ ДПС у Хмельницькій області, що не заперечує також ОСОБА_1 , видами діяльності згідно реєстраційних даних є:

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний)

- 43.31 Штукатурні роботи

- 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін

- 43.34 Малярні роботи та скління

- 43.39 Інші роботи із завершення будівництва

У фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутній КВЕД (вид діяльності) 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, що підтверджує, що відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , здійснював саме як фізична особа.

Водночас, відповідачем не було надано доказів продажу квартир з метою отримання прибутку, замовлення будівництва, проведення маркетингових акцій.

Щодо доводів відповідача отримання позивачем доходу від здачі майна в оренду, який не враховано платником в декларації суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Твердження відповідача, про те, що ОСОБА_1 не враховано при поданні декларації дохід від здачі майна в оренду, в розмірі 53270,46 грн. згідно банківських виписок по рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ Банк» за період 2016-2018 року, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував, що ФОП ОСОБА_1 , за перевірений період отримував дохід від здачі в оренду нерухомого майна, та повинен був відображати його у складі загального оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця, відносно якої була проведена перевірка. Зокрема, банківські виписки на які посилається відповідач не відображені в акті перевірки, не містяться в матеріалах справи, та не є належними та допустимими доказами.

Крім того, акт перевірки не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ФОП ОСОБА_1 та можуть підтвердити наявність виявлених порушень, що також свідчить про необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки про заниження отриманого позивачем доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, підстави для його донарахування у межах спірних правовідносин також відсутні.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи додані податкові декларації про майновий стан за 2016- 2018 року, які складені на підставі первинних документів, та в які включені всі доходи за звітні періоди.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011151303 про сплату 145411 грн 63 коп. (сто сорок п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 63 коп.) військового збору та 36352 грн 91 коп. (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят дві грн 91 коп.) штрафних (фінансових) санкцій, № 0011231303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) адміністративного штрафу, № 0011161303 про сплату 340 грн (триста сорок гривень) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), № 0011241303 про сплату 340 грн (триста сорок грн) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та № 0011211303 про сплату 170 грн (сто сімдесят грн) адміністративного штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06), в якому ЄСПЛ зазначає: "На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника".

Аналізуючи поняття "якість закону" Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі "Солдатенко проти України" (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам "доступності", "передбачуваності" та "зрозумілості"; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах "Сєрков проти України"),

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Отже, контролюючий орган, дотримуючись принципів законності та належного врядування як суттєвих елементів принципу верховенства права, повинен був врахувати, що в даному випадку податковим агентом визнається особа, яка утримувала та сплачувала податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів що їй виплачуються, тому немає підстав вважати, що прийняті податковим органом рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011141303 про сплату 1744939 грн 56 коп. (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 56 коп.) податку на доходи фізичних осіб та 436234 грн 89 коп., (чотириста тридцять шість тисяч двісті тридцять чотири грн 89 коп.) штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011151303 про сплату 145411 грн 63 коп. (сто сорок п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 63 коп.) військового збору та 36352 грн 91 коп. (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят дві грн 91 коп.) штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011231303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) адміністративного штрафу.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011161303 про сплату 340 грн (триста сорок гривень) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011241303 про сплату 340 грн (триста сорок грн) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0011211303 про сплату 170 грн (сто сімдесят грн) адміністративного штрафу.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 жовтня 2019 року № Ф-0001251303 на суму 163867,54 грн (сто шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 54 коп.).

Визнати протиправним та скасувати рішення про нарахування штрафних санкцій від 12 липня 2019 року, виданого ГУ ДФС у Хмельницькій області, № 0011181303 про сплату 20669 грн 54 коп. (двадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 54 коп.) штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності № 0011251303 про сплату 510 грн (п`ятсот десять гривень) для фізичних осіб-підприємців які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя Д.Д. Гнап