Рішення № 94799720, 04.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1799/20

04 лютого 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Янчишин В.Й.

представника відповідача Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу №374-к від 18.06.2020, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу №374-к від 18.06.2020, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 18.06.2020 №374-к, ОСОБА_1 18.06.2020 звільнено із посади завідувача сектору запобігання та протидії корупції Головного управління у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Однак, ні наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про звільнення, ні документи, які стали підставою для видачі наказу про звільнення не містять обґрунтування в чому полягала невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді. При цьому, в оскаржуваному наказі відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що Позивач не зміг забезпечити належного виконання покладених на нього службових обов`язків.

Позивач вважає, що наведені вище обставини дають підстави стверджувати, що наказ Головного управління від 18.06.2020 №374-к «Про звільнення ОСОБА_1 » є необґрунтованим, безпідставним, а як наслідок свавільним та протиправним - таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10.08.2020 о 11:30 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.08.2020 було відкладено розгляд справи на 08.09.2020 о 09:30 год.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 25.08.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Випробувальний термін встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника. При цьому сам термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення за результатами випробування є незадовільний результат випробування. Таким чином, при проведені процедури звільнення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області витримано вимоги Закону України «Про державну службу», та враховано власні повноваження щодо прийняття рішень по керівнику структурного підрозділу Головного управління.

Ухвалою суду від 08.09.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 23.09.2020 о 10:30 год. для ознайомлення із відзивом на позовну заяву.

16.09.2020 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалами суду від 23.09.2020, від 19.10.2020 відкладено розгляд справи на 05.11.2020 о 11:30 год.

10.04.2021 ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 14.12.2020 о 10:30 год. та витребувано додаткові документи.

Ухвалою суду від 14.12.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 28.12.2020 о 11:30 год. та суд зобов`язав відповідача надати додаткові докази.

28 грудня 2020 року в судовому засіданні судом оголошено перерву до 21.01.2021 о 10:30 год., та надано додатковий час відповідачу для написання відповіді на заяву щодо стягнення витрат на професійну допомогу.

Ухвалою суду від 21.01.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 04.02.2021 о 11:30 год. та суд зобов`язав відповідача надати відповідь на адвокатський запит.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив в їх задоволенні відмовити повністю, з мотивів викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.04.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектором запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Головного управління), з встановленням випробувального терміну строком три місяці згідно наказу Головного управління від 25.03.2020 № 134-к.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про державну службу» служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією. Однак, всупереч вказаним вимогам законодавства, 06.04.2020 у день призначення ОСОБА_1 управління персоналом Головного управління не ознайомило його під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про державну службу» на строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов`язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. 06.04.2020 Позивачу для ознайомлення були надані завдання на час випробувального терміну на посаді завідувача сектору запобігання та виявлення корупції (далі - Завдання), які були затверджені в.о. начальника Головного управління Таванцем С.М. Зміст та обсяг зазначених вище завдань мав відповідати посадовим обов`язкам Позивача.

Так, 10.06.2020 в.о. начальником Головного управління Безкоровайним З.Г. затверджено зміни до п. 2 Завдання на час випробувального терміну на посаді завідувача Сектору запобігання та виявлення корупції. Підставою внесення змін слугувала доповідна записка позивача від 04.06.2020 № 1045/3- 20-0.15 стосовно інформування про виконання завдання на час випробувального терміну на посаді завідувача.

Проте, 03.06.2020 в.о. начальником Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Безкоровайний З.Г. направлено лист до Держгеокадастру, зокрема начальнику управління запобігання та виявлення корупції (вих. № 21-19-0.1-3292/2-20) щодо погодження звільнення завідувача Сектору запобігання та виявлення корупції до завершення випробувального терміну, у зв`язку із невідповідністю займаній посаді. За результатами розгляду вказаного подання до Головного управління 11.06.2020 року надійшов від Держгеокадастру лист - Погодження (вх. № 21-1998/0/1-20).

Отже, зважаючи на отримане погодження центрального органу, 11.06.2020 року Головним управлінням в порядку частини 6 статті 35 Закону України «Про державну службу», попереджено позивача про майбутнє звільнення на підставі пункту 2 частини 1 статті 87 Закону. 18.06.2020 року позивача звільнено із займаної посади та проведено фінансовий розрахунок. Суд зауважує, що в тексті наказу вказано підставу його видачі, а саме лист Держгеокадастру від 10.06.2020 № 22-28-0.12-5275/2-20, який вміщував посилання на подання Головного управління від 03.06.2020 вих. № 21-19- 0.11-3292/2-20.

Не погодившись із діяннями відповідача, позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 18.06.2020 №374-к «Про звільнення ОСОБА_1 » є необґрунтованим, безпідставним, а як наслідок свавільним та протиправним - таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

За приписами частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Так, діяльність Головного управління регулюється Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від. 20 лютого 2020 року № 53). Відповідно до п.п. 8 п. 10 Положення начальник Головного управління призначає та звільняє з посад в установленому законодавством порядку державних службовців, а керівників структурних підрозділів - за погодженням з Держгеокадастром.

Оголошення про проведення конкурсу, вимоги до претендента, зокрема щодо його посадових обов`язків, та результати конкурсу на зайняття посади завідувача сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління оприлюднені на Єдиному порталі вакансій державної служби Національного агентства України з питань державної служби за посилання https:// career. gov.ua/site/vie w-vacantion?id= 12859.

Як видно з матеріалів справи, позивача ОСОБА_1 призначено з 06.04.2020 року на посаду завідувача Сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління та встановлено випробувальний термін строком три місяці.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ст. 27 КЗпП). Після того, як працівник відпрацював термін випробування, видавати наказ роботодавця про успішне проходження випробування не потрібно. Працівник просто вважається таким, що пройшов випробування, й подальше звільнення допускається на загальних підставах, визначених трудовим законодавством.

Судом встановлено, що 06.04.2020 року в.о. начальник Головного управління Таванець С.М. затвердив завдання завідувачу сектору запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 із визначеним строком виконання на час випробування. Отже, Головним управлінням при призначені позивача на посаду дотримано вимоги ч. 1, 3 ст. 35 Закону України «Про державну службу». Окрім того, позивачу в день призначення було доведено до відома управлінням персоналу Правила внутрішнього службового розпорядку, що підтверджується особистим підписом позивача в Особовій картці державного службовця (п. 15.5.3) та положення про Сектор запобігання та виявлення корупції Головного управління, затверджений наказом Головного управління від 05.01.2017 № 1-к. В подальшому, під час перебування на посаді, позивач з метою приведення у відповідність Положення про очолюваний підрозділ ініціював відповідні зміни, як наслідок 20.05.2020 Головним управлінцем прийнято наказ за № 100 "Про затвердження Положення про Сектор запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області". Слід зазначити, що відповідні розділи положення вміщують загальні завдання сектору та вимоги функціональних (посадових) обов`язків завідувача сектору запобігання та виявлення корупції.

Згодом, 10.06.2020 в.о. начальником Головного управління Безкоровайним З.Г. затверджено зміни до п. 2 Завдання на час випробувального терміну на посаді завідувача Сектору запобігання та виявлення корупції. Підставою внесення змін слугувала доповідна записка позивача від 04.06.2020 № 1045/3- 20-0.15 стосовно інформування про виконання завдання на час випробувального терміну на посаді завідувача.

03.06.2020 в.о. начальником Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Безкоровайний З.Г. направлено лист до Держгеокадастру, зокрема начальнику управління запобігання та виявлення корупції (вих. № 21-19-0.1-3292/2-20) щодо погодження звільнення завідувача Сектору запобігання та виявлення корупції до завершення випробувального терміну, у зв`язку із невідповідністю займаній посаді.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства вбачається, що невідповідність державного службовця займаній посаді - це неякісне виконання роботи, неналежне виконання функціональних обов`язків за умови, що вони викликані недостатньою кваліфікацією та за відсутності вини останнього в неналежному виконанні посадових обов`язків.

У разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніше, ніж за сім календарних днів (ст. 33 Закону «Про державну службу»). Національне агентство України з питань державної служби у своєму роз`ясненні від 15.09.2017 №30-р/з наголосило, що Законом не передбачено скорочення вже встановленого строку випробування.

Відтак, зважаючи на отримане погодження центрального органу, 11.06.2020 року Головним управлінням в порядку частини 6 статті 35 Закону України «Про державну службу», попереджено позивача про майбутнє звільнення на підставі пункту 2 частини 1 статті 87 Закону. 18.06.2020 року позивача звільнено із займаної посади та проведено фінансовий розрахунок. Суд зауважує, що в тексті наказу вказано підставу його видачі, а саме лист Держгеокадастру від 10.06.2020 № 22-28-0.12-5275/2-20, який вміщував посилання на подання Головного управління від 03.06.2020 вих. № 21-19- 0.11-3292/2-20.

Таким чином, висловлена в позові думка позивача про те, що наказ Головного управління не містить обґрунтування про звільнення є хибною та вказує на поверхневе володіння вимогами документування управлінської діяльності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, зокрема вимоги щодо оформлення наказів (п. 100 Типової інструкції з діловодства в міністерства, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади).

Отже, суд приходить до висновку, що випробувальний термін встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника. При цьому сам термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення за результатами випробування є незадовільний результат випробування. Відповідні обґрунтування, зазначені у листі в.о. начальника Головного управління Безкоровайним З.Г. (вих. № 21-19-0.1-3292/2-20 від 03.06.2020), які не були відхилені та погоджені органом, який приймає рішення про погодження призначення та звільнення із посади (Держгеокадастр). Таким чином, при проведені процедури звільнення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області витримано вимоги Закону України «Про державну службу», та враховано власні повноваження щодо прийняття рішень по керівнику структурного підрозділу Головного управління, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий, то вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування, а відтак вимоги позивача щодо його поновлення на роботі є безпідставними.

На думку суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність їхніх дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. М. Лисенка, 20А,м. Тернопіль,46002, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39766192).

Головуючий суддя Подлісна І.М.