Ухвала суду № 94799432, 11.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1785/21

УХВАЛА

11 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про:

визнання протиправним та скасування рішення Кілійської міської ради №1332-VІІ/О-38 від 12.05.2020 року «Про відмову у погоджені та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та наданні в оренду земельної ділянки за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область по заяві ОСОБА_1 »;

зобов`язання Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки довгострокову оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область, з кадастровим номером 5122310100:01:004:0313 та передати в оренду.

Крім того, позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язавши Кілійську міську раду Ізмаїльського району Одеської області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернувшись з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду 04.02.2021 року, ОСОБА_1 було пропущено встановлений законодавством строк звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ОСОБА_1 окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом з позовною заявою подано не було.

У тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що є пенсіонером за віком і на час введення Постановами Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було карантину, позивачеві виповнилося 68 років.

Як зазначає позивач, він потрапив у зону ризику людей, яким особливо загрожує серйозна симптоматика від захворювання COVID-19, а тому, побоюючись підхопити інфекцію позивач уникав будь-яких контактів, у тому числі не мав змоги звернутися за правовою допомогою, надати на ознайомлення адвокату оскаржуване рішення та отримати рекомендації.

Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові по справі №640/10199/19 від 04 лютого 2021 року зазначив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.

У свою чергу, позивачем не вказано, яким чином встановлення карантинних обмежень встали на заваді звернення до суду у встановлений законом строк, зокрема, засобами електронного зв`язку (ЄСІТС, електронною поштою), засобами поштового зв`язку (поштові відділення не припиняли роботу на строк дії карантину). Крім того, ордер чи довіреність адвоката у матеріалах справи – відсутні. Таким чином, суду не вбачається можливим встановити яким чином встановлення карантинних обмежень вплинули на можливість позивача звернутися за правовою допомогою. Крім того, з 11 травня 2020 року, була дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені у позовній заяві обставини поновлення строку звернення до суду не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову аж до 04 лютого 2021 року.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 року зі справи «Пономарьов проти України» роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.

Суд наголошує, що строки мають важливе значення для захисту порушених прав та адміністративного судочинства. У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Крім того, слід зазначити, що ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду відомостей стосовно точної дати отримання оскаржуваного рішення ОСОБА_1 , окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кілійської міської ради (68300, м. Кілія, вул. Миру 57, код ЄДРПОУ 25426148) про визнання протиправним та скасування рішення Кілійської міської ради №1332-VІІ/О-38 від 12.05.2020 року «Про відмову у погоджені та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та наданні в оренду земельної ділянки за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область по заяві ОСОБА_1 »; зобов`язання Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки довгострокову оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область, з кадастровим номером 5122310100:01:004:0313 та передати в оренду - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.