Ухвала суду № 94798980, 04.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002871

ОКРЕМА УХВАЛА

04 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фостяк Р.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кожухар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 у справі № 1.380.2019.002871 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання виплачувати пенсію у належному розмірі, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання виплачувати пенсію у належному розмірі

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі 1.380.2019.002871, позов задоволено повністю; позов задовольнити повністю, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 27.07.2017 з урахуванням до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії сум, нарахованих йому при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі грошового атестату ГУНП від 15.12.2015 № 1231, довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС від 14.12.2015 № 2832 та довідки ГУНП від 14.12.2015 № 2833 (посадовий оклад – 3600 грн, оклад за спеціальне звання – 2200 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 2610 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 4612, 31 грн) та суми вже врахованої при перерахунку пенсії відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі № 461/6426/17 на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС від03.05.2017 №268/68 (середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 916,62 грн), а всього – виходячи із загальної суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 13938,93 грн, та виплатити недоотриману з 27.07.2017 суму пенсії; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місце знаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп.

Вказане рішення набрало законної сили.

Львівським окружним адміністративним судом 19.10.2020 видано виконавчий лист № 1.380.2019.002871.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2020 ВП № 63413222, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Львівським окружним адміністративним судом 19.10.2020 № 1.380.2019.002871.

07 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, у якій просив останнього повідомити про дії, вчинені ним на виконання Рішення №1.380.2019.002871 та надати відповідні підтверджуючі документи.

05 січня 2021 року позивачем поштою отримано відповідь ГУ ПФУ від 22.12.2020 № 1300- 5308-8104551 на вищевказану заяву, в якій відповідач стверджує про виконання, на його думку, Рішення №1.380.2019.002871, оскільки з 01.12.2020 розмір його пенсійної виплати становить 9339,08 грн, а доплата за період з 27.07.2017 по 30.11.2020 становить 24664,25 грн. При цьому відповідач повідомив, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Правовою підставою таких своїх дій відповідач зазначає ст.8 Закону №2262 та ст.23, п.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України.

11.01.2021 позивач подав заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду у справі № 1.380.2019.002871, у якій просить в порядку 249 КАС України постановити окрему ухвалу.

Заяву обґрунтовує тим, що Рішення №1.380.2019.002871 виконано ГУ ПФУ лише частково: хоча пенсія і виплачується йому з 01 грудня 2020 року у належному розмірі, однак недоотримана ним за період з 27 липня 2017 року по 30 листопада 2020 року сума пенсії в розмірі 24664,25 грн відповідачем позивачеві не виплачена. А це є протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає в умисному невчиненні дій, які ГУ ПФУ повинно було вчинити в силу покладених на нього обов`язків згідно із законодавством України, та свідчить про нехтування відповідачем принципів правової держави.

Зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 № 640/5248/19 визнано протиправною та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 по справі № 640/5248/19 змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: “Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.

Окрім того, вказує, що в постанові від 26.02.2020 в справі №813/4689/16 Верховний Суд підкреслив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів відповідно до законодавства,, не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань.

У постанові від 23.10.2019 в справі №815/591/17 Верховний Суд прямо зазначив, що відсутність коштів не дає право боржнику не виконувати рішення суду та не являється поважною причиною (п.38).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.12.2020 в справі №561/480/17, посилання відповідача (пенсійного органу) на відсутність видатків з бюджету, як на причину невиконання судового рішення, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10), і таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постановах від 15.02.2018 у справі №820/6514/17, від 12.02.2019 у справі №820/1410/18.

Від відповідача 20.01.2021 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 від 08.01.2021 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень – відповідача на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України). В обґрунтування заперечення зазначено, що ОСОБА_1 не зазначено дату отримання постанови про закінчення виконавчого провадження або іншої дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та доказів на підтвердження зазначених обставин. Лише додано до матеріалів заяву до державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду, постанову про відкриття виконавчого провадження та інформацію про виконавче проваджена з АСВП. З прикладених додатків вбачається, що 28.10.2020 державним виконавцем відкрите виконавче провадження, тобто триває виконавче провадження. Заявником не надано доказів, що дії вчинені державним виконавцем не дали належного результату.

Відповідач також вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Загальний розмір пенсії з 01.12.2020 становить - 9339,08 грн. Доплата за період з 27.07.2017 по 30.11.2020 становить 24 664,25 грн. Відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно із статтею 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно із ст. 23, п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.

Відповідач вказує, що виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає.

Так, Постановою Правління Пенсійного фонду України № 20-1 від 26.09.2018, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 за № 1189/32641, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Вказаний порядок є чинним також на дату заяви ОСОБА_1 . Доплату за період з 27.07.2017 по 30.11.2020 в сумі 24 664,25 грн. включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачено після надходження коштів з Державного бюджету. У реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою через відсутність відповідного фінансування. Отже, судове рішення, яке стосується виплати ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії за вказаний період внесено до вказаного реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Отож, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми щодо виплати нарахованої заявнику пенсії на виконання рішення суду залежить від наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України та здійснюється відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, яке на дату спірних правовідносин є чинним.

Отже, на думку відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вжито всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871.

Заявник (позивач) у судовому засіданні підтримав подану заяву, просив таку задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо поданої заяви, просив у задоволенні такої відмовити.

Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Правові норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.20118 № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” (далі - Порядок № 649) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Пунктом 1 Порядку № 649 передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Пунктом 2 Постанови № 649 установлено, для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюються відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією Постановою.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 № 640/5248/19 визнано протиправною та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 по справі № 640/5248/19 змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: “Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.

Отже, на даний час у відповідача по справі відсутні підстави для невиплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат у зв`язку із застосуванням приписів Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, що втратив чинність.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на вчинення ним активних дій, які направлені на виконання рішення суду щодо виплати заборгованості ОСОБА_1 за минулий період, а саме з метою збільшення бюджетних асигнувань для виплати такої заборгованості.

При цьому, відповідач зазначає, що на виконання судового рішення по справі № 1.380.2019.002871 щодо виплати ОСОБА_2 пенсії за період з 27.07.2017 по 30.11.2020 р. у сумі 24664,25 грн. було внесено відомості до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно «Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641 (далі - Порядок №20-1).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641.

Пунктом 1 зазначеного порядку визначено, що цей Порядок відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.

При цьому, п. 3 Порядок № 649 передбачено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Положеннями п. 3 Порядку №20-1 визначено, що у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що фактично зазначений порядок не встановлює порядку або способу виконання судових рішень, а лише регулює питання обліку рішень у відповідному реєстрі рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Таким чином, суд, враховуючи визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” з 22.07.2020 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/5248/19, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871, що полягає в невиплаті ОСОБА_1 недоотриманої ІНФОРМАЦІЯ_1 суми пенсії, нарахованої відповідачем згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою № 1313013643 у розмірі 24664, 25 грн.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Згідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області усунути причини та умови, що призвели до неповного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871 - невиплаті ОСОБА_1 недоотриманої ІНФОРМАЦІЯ_1 суми пенсії, нарахованої відповідачем згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою № 1313013643 у розмірі 24664, 25 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 243, 248, 383 КАС України, суд,-

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 1.380.2019.002871 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871, що полягає в невиплаті ОСОБА_1 недоотриманої ІНФОРМАЦІЯ_1 суми пенсії, нарахованої відповідачем згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою № 1313013643 у розмірі 24664, 25 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області усунути причини та умови, що призвели до неповного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 1.380.2019.002871 - невиплаті ОСОБА_1 недоотриманої ІНФОРМАЦІЯ_1 суми пенсії, нарахованої відповідачем згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою № 1313013643 у розмірі 24664, 25 грн.

Про результати розгляду та виконання цієї ухвали повідомити Львівський окружний адміністративний суд протягом 30 днів після отримання окремої ухвали.

Окрема ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2021.