Рішення № 94798937, 22.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3203/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 27 серпня 2020 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Луганського апеляційного суду (далі - відповідач), в якому позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про преміювання ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020 включно;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 відповідно до подання судді Рябчун О.В. та здійснити перерахунок розміру оплати лікарняних, відпускних виплат та матеріальної допомоги на оздоровлення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 03.07.2019 наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду Савчука О.І. № 71-ос/а ОСОБА_1 прийнято на посаду помічника судді Луганського апеляційного суду Рябчун О.В.

21.12.2019 наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду Савчука О.І. № 137-ос/а позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 17.12.2019 протягом 3 год. 43 хв.) та із посиланням на п. 2.3. Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду зазначено, що на період дії дисциплінарного стягнення заохочення до позивачки не застосовуються. Наведене стало підставою для ненарахування позивачці ОСОБА_1 протягом дії дисциплінарного стягнення заохочення у вигляді преміювання.

07.08.2020 набрало законної сили рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 про визнання протиправним та скасування наказу Луганського апеляційного суду від 21.12.2019 № 137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Оскільки відпали підстави для незастосування до позивачки заохочення у вигляді преміювання, 13.08.2020 суддя Рябчун О.В. звернулася із поданням про застосування до її помічника ОСОБА_1 заходів заохочення у розмірі 100 % премії за результатами роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020.

На час звернення до суду із теперішнім позовом відповідальними працівниками відповідача позивачку не повідомлено про вчинення відповідних дій та відновлення її порушеного права на належну оплату праці.

Вказану бездіяльність позивачка вважає протиправною та такою, що порушує її конституційні права, на захист яких вона звернулася до суду.

Луганський апеляційний суд позовних вимог не визнав, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду надав відзив на позовну заяву від 17.09.2020 №5/1964/2020 (арк. спр. 26-30).

В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що судовим рішенням від 16.03.2020 Луганський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ керівника апарату Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року №137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 з підстав наявності процедурних порушень. В ході розгляду справи позивачка не заперечувала сама про її відсутність на робочому місці більш ніж три години, що визначається Кодексом законів про працю України як прогул.

Відповідачем було подано апеляційну скаргу 31.08.2020.

02.09.2020 Луганським окружним адміністративним судом зазначену апеляційну скаргу спрямовано до Першого апеляційного адміністративного суду. Тому посилання позивачки на те, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 про визнання протиправним та скасування наказу Луганського апеляційного суду від 21.12.2019 № 137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 набрало законної сили саме 07.08.2020 було передчасним.

Між тим, відповідач зазначає, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 не є підставою для беззаперечного здійснення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 . Сам факт скасування наказу керівника апарату Луганського апеляційного суду, на думку відповідача, не свідчить про те, що позивачка виконувала свої обов`язки належним чином та має право на отримання премій за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020.

Помічниця судді протягом періоду з грудня 2019 року по 29 червня 2020 року не мала відповідного навантаження, як наслідок внесок в загальні результати роботи суду її незначний. До того ж, ОСОБА_1 , з метою введення в оману керівництва суду щодо обсягів роботи за грудень 2019 року, сфальсифікувала звіт за вказаний період, цей факт був предметом розгляду на нараді працівників апарату Луганського апеляційного суду про підсумки роботи за 2019 рік (протокол від 04 лютого 2020 року), за результатами якого судді Рябчун О.В. спрямовувалося подання щодо перебування помічниці ОСОБА_1 на публічній посаді (подання від 13 02.2020 № 5/386/2020). Зазначене подання суддею Рябчун О.В. безпідставно залишено без розгляду. Звіт ОСОБА_1 за січень 2020 року також вказує на відсутність навантаження. З лютого по липень 2020 року звіти ОСОБА_1 про виконану роботу кожного відповідного місяці не надавалися, що виключило можливість об`єктивно встановити її особистий внесок в загальні результати роботи суду. Крім того, у вказаний період суддею Рябчун О.В. не надавалися керівнику апарату суду на узгодження пропозиції (подання) про місячні розміри премії помічниці судді ОСОБА_1 за фактично виконану роботу. 13.08.2020 суддя Рябчун О.В. звернулася до голови Луганського апеляційного суду з поданням про застосування до ОСОБА_1 заходів заохочення у розмірі 100% премії за результатами її роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020 і виплаті їй зазначеного обсягу грошових коштів у добровільному порядку, в якому зазначила що рішення про позбавлення ОСОБА_1 премії та сам наказ № 137-ос/а визнані незаконними. При тому не надала обґрунтування своїх пропозицій щодо виплати ОСОБА_1 заохочення у розмірі саме 100% премії за результатами роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020, не надала розрахунки, з посиланням на докази особистого внеску ОСОБА_1 в загальні результати роботи суду. 28.08.2020 суддею Рябчун О.В. отримано відповідь голови Луганського апеляційного суду, що будь-яких наказів щодо позбавлення позивачки премії розпорядником коштів не видавалися і подань про заохочення за фактично виконану роботу за процедурою у розрахунковий період не надходило.

Відповідач також зазначив, що сама позивачка у період з 16.03.2020 - 15.09.2020 до Луганського апеляційного суду із заявою про здійснення перерахунку її заробітної плати за період з 01.12.2019 по 29.06.2020 не зверталась, про що свідчить довідка від 15.09.2020 №5/1957/2020.

У період з 16.03.2020 по 15.09.2020 суддя Рябчун О.В. до керівника апарату суду з пропозицією про преміювання ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 29.06.2020 не зверталась. Період погодження пропозицій про виплати місячної премії помічниці судді відповідно до положення сплинув у відповідному місяці відповідного року. Тому сам факт відсутності пропозицій судді про преміювання помічниці ОСОБА_1 у відповідному звітному місяці вказує на відсутність підстав для виплат премії у конкретний розрахунковий період.

Крім того, відповідач посилався на свої дискреційні повноваження щодо вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для преміювання позивачки у спірний період, а також визначення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, виплата якої була призначена позивачці в розмірі, що не перевищує її посадового окладу у фіксованій сумі, відповідає вимогам постанови КМУ від 24.12.2019 та «Положення про помічника судді», затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 №21.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання (арк. спр. 20-21).

Ухвалою суду від 26.11.2020 визначено перейти до розгляду справи № 360/3203/20 за правилами загального провадження (арк. спр. 86-87).

Ухвалою суду від 07.12.2020 закрито підготовче провадження у справі № 360/3203/20 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.12.2020 (арк. спр. 93-94).

У судове засідання 22.01.2021 позивачка не прибула, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (арк. спр. 129).

У судове засідання 22.12.2020 та 22.01.2021 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 114).

В судовому засіданні 22.12.2020 позивач підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення суду, в яких зазначила, що в постанові Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/5502/19 за її позовом до відповідача щодо оскарження дисциплінарного наказу від 19.10.2020 судом зроблено висновок про те, що премії помічників суддів є складовими системи оплати їх праці, отже не є виплатами заохочувального характеру і не можуть бути обмежені у зв`язку з накладенням дисциплінарних стягнень. Тому відповідач протиправно не нараховував та не сплачував їй премію протягом зазначеного в позові періоду, що вплинуло в подальшому і на визначення розміру лікарняних і на розмір оплати періоду її відпустки. З порядком визначення навантаження на підставі щомісячних звітів помічників суддів її в письмовому вигляді ознайомлено не було. Такі звіти вона подавала за усною вимогою керівника апарату суду в грудні 2019 та січні 2020. Після прийняття дисциплінарного наказу їй також усно було повідомлено про те, що звіти подавати не треба, премія їй виплачуватися все одно не буде у зв`язку з наявністю дисциплінарного стягнення. З 29.06.2020 по 02.11.2020 вона перебувала у відпусці у зв`язку з вагітністю та пологами. Також в період, коли її протиправно було позбавлено премії, до відпустки їй було призначено та виплачено допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, що значно менше розміру такої допомоги, яка призначалася іншим помічникам суддів в цей період. Просила вимоги задовольнити в повному обсязі, відновити її права, які є рівними з правами інших працівників суду, які займають рівнозначні посади.

Суддя Луганського апеляційного суду Рябчун О.В. як свідок надала такі показання. ОСОБА_1 працює її помічником з липня 2019 року. Протягом періоду часу з 01.12.2019 по 29.06.2020 сумлінно виконувала свої обов`язки та всі доручення судді як безпосереднього керівника, зауважень та дорікань до виконання її роботи у судді не було. Навантаження на суддів апеляційного суду, а відповідно і на помічників суддів, не зменшувалося, а навпаки зростало протягом вказаного періоду через вихід у відставку їх колег. Вважає, що висновки відповідача про невелике навантаження в роботі стосовно її помічника в цей період є надуманими, порядку визначення навантаження помічників до її відома відповідачем доведено не було. Після прийняття керівником апарату суду дисциплінарного наказу щодо її помічника, суддя Рябчун О.В. , вважаючи такий наказ незаконним, звернулася до голови суду з поданням про преміювання її помічника, однак отримала відповідь, що премія нараховуватися не буде у зв`язку з застосування дисциплінарного стягнення. Після скасування зазначеного наказу Луганським окружним адміністративним судом та набранням законної сили рішенням суду суддя також подала подання голові суду про виплату премії її помічнику за весь період позбавлення таких виплат, однак отримала відповідь, в якій зазначено, що таке подання необхідно було подавати щомісячно керівнику апарату суду. Отже, в добровільному порядку усувати зазначені порушення в оплаті праці позивача ОСОБА_1 відповідач не став, хоча мав на це всі повноваження і зобов`язаний був зробити такі донарахування, в тому числі на виконання рішення суду у справі № 360/5502/19. Відповідно до Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду остаточний розмір премії помічників суддів, встановлюється за наказом голови суду в межах наявних коштів на оплату праці. На практиці, як правило, визначається майже однаковий розмір премії всім помічникам суддів за однаковими посадами, який дозволяє нараховувати відповідне фінансування. Визначальним є те що премія ОСОБА_1 не виплачувалася протиправно відповідачем саме у зв`язку з наявністю дисциплінарного наказу, а не через відсутність подання судді та звіту помічника, отже скасування судом зазначеного наказу, вимагало від відповідача активних дів, спрямованих на відновлення порушених прав, а не в наданні відповіді на подання судді, що фактично містить відмову у їх вчиненні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 6-7, 8).

Наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду від 03.07.2019 № 71-ос/а ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді з 03.07.2019 на час виконання Рябчун О.В. повноважень судді Луганського апеляційного суду (арк. спр. 9).

Згідно з наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року № 137-ос/а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » з посиланням на вимоги статей 147-152 Кодексу законів про працю України, пункту 2.3 Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду, прийнято рішення: ОСОБА_1 помічнику судді, оголосити догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 17.12.2019 протягом 3 год. 43 хв.); не застосовувати протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходів заохочення до помічника судді ОСОБА_1 . Підстави: акт про факт відсутності працівника на робочому місці від 18.12.2019, пояснювальна записка ОСОБА_1 від 18.12.2019, акт службового розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі протягом 3 год. 43 хв. від 20.12.2019 (арк. спр. 18).

В поданні судді Рябчун О.В. на ім`я голови Луганського апеляційного суду від 24.12.2019 зазначено, що за результатами роботи за вересень 2019 року з нею було погоджено преміювання її помічника у розмірі 100%; за результатами роботи помічника за жовтень, листопад, грудень 2019 преміювання та дисциплінарні стягнення з нею не погоджені; у зв`язку з відмовою працівників апарату зареєструвати звіт помічника за грудень 2019, такий звіт надіслано поштою на адресу керівника апарату суду, тому на підставі цього звіту суддя просить прийняти рішення про преміювання ОСОБА_1 у розмірі 100% (а.с.84).

У відповідь на подання судді Рябчун О.В. від 24.12.2019 вхідний номер 5268/19 про застосування до ОСОБА_1 премії 100% за результатами роботи за грудень 2019 року головою суду повідомлено, що наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду від 21.12.2019 №137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 оголошено догану, а відповідно до вимог п.п. 2.3.3. п.2.3 розділу ІІ Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду, затвердженого наказом в.о. голови суду від 25.10.2018 №1, премія за всіма видами не виплачується працівникам - на яких накладено адміністративне або дисциплінарне стягнення (а.с.85).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №360/5502/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020, позов ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року № 137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (арк. спр. 10-15).

13.08.2020 суддя Луганського апеляційного суду Рябчун О.В. звернулась до голови Луганського апеляційного суду з поданням, в якому зазначила, що рішення про позбавлення ОСОБА_1 премії, зазначене в дисциплінарному наказі, та сам наказ № 137-ос/а визнані незаконними за рішенням суду, що набрало законної сили. Оскільки ОСОБА_1 працювала помічником і виконувала доручену їй суддею роботу у повному обсязі, тому вона вносить подання про застосування до ОСОБА_1 заходів заохочення у розмірі 100% премії за результатами її роботи з 01 грудня 2019 року по 29 червня 2020 року включно та виплаті їй зазначених грошових коштів на виконання рішення суду у добровільному порядку (арк. спр. 17).

Голова Луганського апеляційного суду повідомив суддю Луганського апеляційного суду Рябчун О.В. , що будь яких наказів щодо позбавлення ОСОБА_1 премії розпорядником коштів не видавалось і подань про заохочення за фактично виконану роботу за процедурою у розрахунковий період не надходило (арк. спр. 51).

Довідкою Луганського апеляційного суду від 08.09.2020 № 49 підтверджено, що ОСОБА_1 28.01.2020 перебувала в додатковому дні відпочинку у зв`язку із здаванням крові (як донор); з 02.03.2020 по 12.03.2020 перебувала в додатковій соціальній відпустці одинокій матері за 2020 рік; з 30.03.2020 по 23.04.2020 перебувала в щорічній основній відпустці (за робочий рік з 03.07.2019 по 02.07.2020); з 20.04.2020 по 08.05.2020 знаходилась на лікарняному листі АДР № 004767 від 08.05.2020; 19.05.2020 перебувала в додатковому дні відпочинку у зв`язку із здаванням крові (як донор) (арк. спр. 35).

Відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 14.12.2020 № 483 позивачка перебувала на лікарняному з 30.06.2020 по 02.11.2020 (арк. спр. 105).

Згідно з довідкою Луганського апеляційного суду від 20.08.2020 № 169 у період з грудня 2019 року по червень 2020 року ОСОБА_1 премія не нараховувалась (арк. спр. 16).

Відповідно до довідок Луганського апеляційного суду від 15.09.2020 № 5/1957/2020 та 5/1957/2020 в період з 16.03.2020 по 15.09.2020 до автоматизованої системи документообігу суду заяв від позивачки про нарахування стимулюючих виплат та перерахування заробітної плати до керівництва суду не надходило, а суддя Рябчун О.В. з пропозиціями про преміювання помічника судді ОСОБА_1 до керівника апарату суду не зверталася (а.с.48,49).

В матеріалах справи є копії двох звітів щодо виконаної роботи у грудні 2019 року та в січні 2019 року помічником судді Рябчун О.В. ОСОБА_1 , надані суду відповідачем та завірені посадовими особами відповідача (а.с.52-53).

На вимогу ухвали суду від 07.12.2020 відповідачем надана відповідь листом від 17.12.2020 вих. № 5/2577/2020, в якій зазначено, що місячний звіт про обсяг виконаної роботи складається на підставі усного розпорядження керівника апарату суду; надано довідку від 14.12.2020 №483 про перебування ОСОБА_1 на лікарняному протягом часу з 30.06.2020 по 02.11.2020 (а.с.103, 105).

В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії витягів з наказів голови Луганського апеляційного суду про встановлення преміювання та надбавок за спірний період (№114-ос/с від 24.12.2019, №8-к/тр/с від 28.01.2020, від 24.02.2020 №16-к/тр/с, від 25.03.2020 №27-к/тр/с, від 24.04.2020 №32-к/тр/с, від 25.05.2020 №48-к/тр/с, від 24.06.2020 №69-к/тр/с), відповідно до яких премія позивачці не призначалася, щомісячний розмір премій інших помічників суддів має майже однаковий відсотковий вираз (а.с.36-42).

Також судом встановлено, що позивачці у спірний період призначалася виплата матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 12 000 грн згідно з наказом керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а (а.с.43).

В той же час відповідно до інших наказів керівника апарата Луганського апеляційного суду за спірний період (від 28.05 №67-к/тр/а, від 01.06.2020 №70-к/тр/а, від 01.06.2020 №72-к/тр/а, від 10.06.2020 №77-к/тр/а, від 10.06.2020 №79-к/тр/а, від 22.06.2020 №87-к/тр/а, від 25.06.2020 №94-к/тр/а, від 30.06.2020 №99-к/тр/а, від 30.06.2020 №100-к/тр/а, 30.06.2020 №101-к/тр/а) приймалися рішення про призначення виплати матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі середньої заробітної плати (отже з урахуванням премій) (а.с.118-127).

Аналіз зазначених наказів про призначення виплати матеріальної допомоги для оздоровлення позивачці та іншим помічникам суддів свідчить про те, що підстави їх прийняття однакові, а розмір призначеної виплати є різним. У відзиві на позов відповідачем не зазначено мотивів виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, ніж іншим помічникам суддів в зазначений період.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини першої статті 92 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Згідно з частиною четвертою статті 92 Закону України «Про державну службу» на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Статтею 157 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Запровадження нового регулювання порядку проходження державної служби, за яким посади помічників судді відносяться до патронатної служби і не відносяться до державної служби, означає, що змінився їхній статус, але не змінилися обсяги прав та обов`язків цієї посади, сфера його діяльності, і що така посадова особа припинила виконувати функції державного судового органу влади в частині виділених (делегованих) йому посадовою особою (суддею) та на підставі вимог законодавства повноважень або, іншими словами, виконувати функції публічної особи, якою є робота, сфера (коло) його діяльності, унормований обсяг прав та обов`язків, які визначають її компетенцію у зв`язку з обійманням нею посади помічника судді. Головною особливістю цієї посади є те, що ця особа допомагає судді виконувати його повноваження у такій публічній сфері діяльності, як правосуддя.

Підсумовуючи наведені міркування, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 2 жовтня 2019 року у справі 815/1594/17 визнала, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді - до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Частинами першою та четвертою статті 157 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Рішенням Ради суддів України від 15.05.2018 № 21 затверджено Положення про помічника судді (далі - Положення), абзацом 4 пункту 2 якого визначено, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно з пунктом 3 Положення помічник судді є працівником апарату суду.

У пункті 4 Положення окреслено, що: помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником (абзац 1); обов`язки помічника судді визначаються посадовою інструкцією, яка затверджується керівником апарату суду за погодженням із зборами суддів відповідного суду (абзац 6); з усіх інших питань, у тому числі щодо дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень (абзац 7); керівник апарату суду здійснює контроль за дотриманням помічником судді правил внутрішнього трудового розпорядку суду та Правил поведінки працівника суду (абзац 9).

Абзацом другим пункту 5 Положення передбачено, що на помічника судді поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41 - 43-1, 49-2 та частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України.

За приписами пункту 15 Положення оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про оплату праці" і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя.

Податок на доходи фізичних осіб, інші обов`язкові податки та збори утримуються роботодавцем із заробітної плати працівника відповідно до чинного законодавства України.

Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді:

- установлювати: надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи й порушення трудової дисципліни надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи скасовуються або їх розмір зменшується.

- здійснювати: преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання помічника судді визначаються в положенні про преміювання, що діє у відповідному суді.

- надавати: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати помічника судді;

- виплачувати: надбавку у відсотках до посадового окладу за вислугу років у державних органах у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків посадового окладу; матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати помічника судді (а.с.130-133).

Таким чином, пункт цього 15 Положення надає керівнику апарату суду право призначати надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи та скасовувати їх виплату у разі порушення трудової дисципліни. Права же позбавляти виплати премії в такому випадку не передбачено.

Також пунктом 15 Положення регламентовано право керівника апарату суду здійснювати преміювання помічників судді відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду, однак самі умови та порядок такого преміювання мають визначатися локальним нормативним актом - положенням про преміювання, що діє у відповідному суді.

Відповідно до п.п. 1.4.2. п.1.4. розділу І Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду (Положення про преміювання), затвердженого наказом голови Луганського апеляційного суду від 25.10.2018 №1, працівникам апарату суду можуть встановлюватися такі види премій: для працівників патронатної служби - місячна премія за результати особистого вкладу в загальні результати роботи (а.с.31-34).

Згідно з вимогами п.1.5 розмір премій, передбачених підпунктами 1.4.1. та 1.4.2 Положення про преміювання визначає голова суду на підставі подання керівника апарату суду, яке формується на підставі відповідних пропозицій заступників керівника апарату, керівників структурних підрозділів та узгоджених пропозицій суддів залежно від особливостей виконання функцій і завдань працівника апарату суду шляхом видання відповідного наказу.

Пунктом 1.7. Положення про преміювання визначено, що преміювання проводиться в межах наявних коштів на оплату праці відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 2.1. розділу ІІ Положення про преміювання розмір премій, передбачених підпунктами 1.4.1 та 1.4.2 пункту 1.4 цього Положення залежить від особистого внеску працівника апарату суду в загальний результат роботи суду з урахуванням таких критеріїв:

2.1.1. Якість виконання завдань, визначених тимчасовим Положенням про апарат Луганського апеляційного суду, положеннями про відділи Луганського апеляційного суду, положеннями про відділи, в яких працює такий працівник, його посадовою інструкцією, а також дорученнями голови суду або керівника апарату суду.

2.2. Ініціативність в роботі.

2.1.3 Ефективність досягнення поставлених цілей при раціональному використанні ресурсів.

2.1.4. Терміновість виконання завдань.

2.1.5 Виконання додаткового обсягу завдань (участь в роботі комісій, робочих груп тощо).

Пункт 2.2. Положення про преміювання передбачає, що премія за підсумками роботи за місяць нараховується працівникам апарату суду у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час та в залежності від особистого вкладу в загальні результати роботи і виконання показників, зазначених у пункті 2.1 Положення: (на період основної, додаткової та інших відпусток, передбачених законодавством, та за період тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку середньої заробітної плати, премія працівникам апарату суду не нараховується).

Розділ ІІІ Положення про преміювання визначає, що для цілей цього Положення періодом для преміювання за підсумками роботи за місяць вважається календарний місяць з 1 по останнє число відповідного місяця.

Відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності суду щомісячно до 22 числа розраховує обсяг коштів економії фонду оплати праці для нарахування всіх видів премії та доводить зазначену інформацію до голови суду та керівника апарату суду.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Положення про преміювання визначено, що до 24 числа поточного місяця керівнику апарату (заступнику керівника апарату або особі, яка виконує обов`язки керівника апарату) подаються пропозиції щодо встановлення розміру місячної премії у такому порядку: (підпункт б) керівник апарату суду узгоджує з суддями пропозиції щодо відсотка преміювання помічників суддів, а за відсутності судді - безпосередньо встановлює відсоток.

Відповідно до пункту 3.4. розділу ІІІ Положення про преміювання до 25 числа поточного місяця голові суду подаються пропозиції керівника апарату суду щодо встановлення розміру місячної премії заступником керівника апарату суду та на підставі отриманих пропозицій подається подання щодо розміру премій працівників апарату суду.

Згідно з вимогами пунктів 3.7 та 3.6 Положення про преміювання місячна премія виплачується працівникам апарату суду не пізніше від терміну виплати заробітної плати за місяць, у якому нараховано премію; у разі несвоєчасного подання особами, зазначеними в пункті 3.3 цього Положення, пропозицій щодо преміювання працівників апарату суду, рішення про преміювання приймає голова суду на підставі окремого подання керівника апарату суду.

Отже Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду не містить вимог щодо необхідності щомісячного складання пропозицій (подання) суддею для узгодження відсотку преміювання її помічника, а також вимог щодо складання щомісячного звіту помічником для визначення його навантаження, навпаки зобов`язує керівника апарату суду своєчасно узгоджувати з суддями пропозиції щодо відсотка преміювання помічників суддів (спосіб такого узгодження не визначений). Також норми цього положення передбачають можливість вирішення питання щодо преміювання працівників апарату в окремому порядку, у разі несвоєчасного подання пропозицій щодо преміювання певних працівників. Таким чином аргументи відповідача щодо відсутності можливості визначення та виплати премії позивачу за минулий час через відсутність її щомісячних звітів про навантаження та відсутність щомісячних пропозицій судді щодо преміювання ОСОБА_1 за спірний період не є слушними, оскільки суперечать вимогам самого Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду щодо порядку визначення розміру, нарахування та виплати премій.

Згідно з вимогами п.п. 2.3.3 пункту 2.3 Положення про преміювання премії за всіма видами не виплачуються працівникам, на яких накладено адміністративне стягнення на час дії стягнення.

Дійсно, відповідно до вимог статті 151 КЗпП протягом строку дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення. Статтею 143 КЗпП встановлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються у колективному договорі, іншому локальному нормативному акті роботодавця.

Зазначене не стосується премій, передбачених системою оплати праці, оскільки відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" премія є додатковою заробітною платою і пов`язана з виконанням виробничих завдань і функцій.

Тому в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 360/5502/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду, якою залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №360/5502/19, колегія суддів, посилаючись на норми чинного законодавства та аналізуючи оскаржений дисциплінарний наказ, дійшла висновку, що в даному випадку премія (помічника судді), передбачена системою оплати праці, не є заходом заохочення і повинна виплачуватись працівникові на загальних підставах (отже її виплата не може бути обмежена на підставі вимог ст.151 КЗпП України на період застосування дисциплінарного стягнення).

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 360/5502/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №360/5502/19 судом також встановлено ті обставини, що Порядок організації роботи апарату Луганського апеляційного суду визначено Положенням про апарат Луганського апеляційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Луганського апеляційного суду від 15 березня 2019 року, пунктами 9, 13, 14, 15 розділу ІІІ якого серед іншого встановлено, що апарат суду очолює керівник апарату суду. Помічник судді підзвітний керівнику апарату суду щодо дотримання Правил поведінки працівника суду, трудової дисципліни, правил техніки безпеки, охорони праці та з інших питань, визначених Положенням про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України. Керівник апарату суду відповідно до наданих йому повноважень, зокрема здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду; здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни працівниками апарату суду; заохочує працівників апарату суду та накладає на них дисциплінарні стягнення. Керівник апарату суду в межах повноважень, наданих йому законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", видає накази й розпорядження (а. с. 136-138).

Отже, за встановлених судом обставин відсутності прізвища позивача в наказах голови суду про преміювання помічників суддів за період з 01.12.2019 по 29.06.2020, з урахуванням зазначених висновків Першого апеляційного адміністративного суду щодо відсутності підстав для позбавлення премії позивачки в період дії наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення, суд вважає доведеним факт протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці премії у вказаний період, що також вплинуло на розмір нарахованих їй протягом часу з 01.12.2019 по 29.06.2020 виплат за період відпустки та тимчасової непрацездатності, які згідно із законодавством проводяться з розрахунку середньої заробітної плати.

Також судом встановлено, що позивачці у спірний період призначалася виплата матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 12 000 грн (в розмірі посадового окладу) згідно з наказом керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а, в той же час в спірний період іншим помічникам суддів за аналогічними наказами були призначені виплати матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі середньої заробітної плати (з урахуванням премій, що сплачені за попередні періоди) без обгрунтування будь-яких підстав призначення різного розміру таких виплат. У відзиві відповідач посилається лише на наявність в нього дискреційних повноважень на вчинення таких дій.

З цього приводу суд зазначає, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польші» від 14.03.2002).

Відповідно до вимог статті 14 Європейської конвенція про захист прав людини і основоположних свобод під забороною дискримінації визначається, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За встановлених судом обставин вимоги позивачки стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невирішення питання про преміювання ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020 є обгрунтованими та такими, що мають бути задоволенні судом.

Також суд дійшов висновку про протиправність наказу керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а в частині визначення розміру ОСОБА_1 виплати матеріальної допомоги для оздоровлення в меншому порівняно з іншими помічниками суддів цього суду розмірі, оскільки він не містить жодного обгрунтування підстав прийняття такого рішення стосовно позивачки, однак порушує її право на отримання однакових виплат порівняно з іншими працівниками суду, які виконують аналогічну роботу та працюють на рівнозначних посадах. Для захисту порушених прав позивачки суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Обираючи інший ефективний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача:

нарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 як помічнику судді Рябчун О.В. за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020 в розмірі не меншому, ніж призначено премії іншим помічникам суддів за рівнозначними посадами в межах фонду преміювання суду та здійснити перерахунок розміру всіх виплат, нарахування яких здійснювалося в зазначений період відповідно до вимог чинного законодавства із розрахунку її середньої заробітної плати;

внести зміни до наказу керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а, визначивши виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі середньої заробітної плати, а також здійснити нарахування та виплату цієї суми за вирахуванням раніше сплаченої суми цієї допомоги в розмірі 12 000 грн.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

При зверненні до суду, позивачкою сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн, відповідно до квитанції № 2065-5489-3769-9401.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Луганського апеляційного суду (код за ЄДРПОУ 42263208, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, 16) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Луганського апеляційного суду щодо невирішення питання про преміювання ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020.

Зобов`язати Луганський апеляційний суд нарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 як помічнику судді Рябчун О.В. за період роботи з 01.12.2019 по 29.06.2020 в розмірі не меншому, ніж призначено премії іншим помічникам суддів за рівнозначними посадами в межах фонду преміювання суду та здійснити перерахунок розміру всіх виплат, нарахування яких здійснювалося в зазначений період відповідно до вимог чинного законодавства із розрахунку її середньої заробітної плати.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а в частині визначення розміру ОСОБА_1 виплати матеріальної допомоги для оздоровлення в меншому розмірі порівняно з іншими помічниками суддів за рівнозначними посадами.

Зобов`язати Луганський апеляційний суд внести зміни до наказу керівника апарата Луганського апеляційного суду від 16.03.2020 № 37-к/тр/а, визначивши виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі середньої заробітної плати, а також здійснити нарахування та виплату цієї суми за вирахуванням раніше сплаченої суми цієї допомоги в розмірі 12 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян