Рішення № 94798763, 11.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2021 року Справа № 280/8537/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (69002. м. Запоріжжя, вул. Фортечна, б. 4-А, ідентифікаційний номер 24510970) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8 04053 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити и певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 91 від 30 квітня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 19 травня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 52 від 20 травня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 05 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 32 від 11 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 від 28 січня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 75 від 31 січня 2020 року та зобов`язати ДГІС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДГІС у Запорізькій області №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 17 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 20 липня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 43 від 18 травня 2020 року та зобов`язати ДГІС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області безпідставно прийняті рішення № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року, № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року, №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 91 від 30 квітня 2020 року, № 46 від 19 травня 2020 року, № 52 від 20 травня 2020 року, № 20 від 05 червня 2020 року, № 32 від 11 червня 2020 року, № 60 від 28 січня 2020 року, № 75 від 31 січня 2020 року, № 46 від 17 червня 2020 року, № 89 від 20 липня 2020 року, № 43 від 18 травня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказано, що позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення податковим органом про реєстрацію спірних податкових накладних після їх зупинення. Зазначає, що реальність господарських операцій з постачання товару, в межах яких виписано податкові накладні, беззаперечно підтверджуються первинними документами. Викладене зумовило звернення позивача до суду з вимогами про скасування оскаржуваних рішень Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з відповідача суми понесених судових витрат в розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 15 грудня 2020 року.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, 22 грудня 2020 року надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№62551), в якому зазначає, що позивачем при зверненні до суду не дотримано визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень № 1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №60 від 28 січня 2020 року, № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 31 січня 2020 року. Посилається на те, що реєстрації податкових накладних №91 від 30 квітня 2020 року, №46 від 19 травня 2020 року, №52 від 20 травня 2020 року, №20 від 05 червня 2020 року, №32 від 11 червня 2020 року, №60 від 28 січня 2020 року, №75 від 31 січня 2020 року, №46 від 17 червня 2020 року, №89 від 20 липня 2020 року, №43 від 18 травня 2020 року, складених ТОВ «Промелектроніка» була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. На розгляд комісії платником податку подано додаткові документи, але рішеннями № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року, № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року, №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року відмовлено у реєстрації податкових накладних, у зв`язку із неподанням всіх необхідних документів. З огляду на таке вважає, що відповідач 1 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Від Державної податкової служби України відзив на позовну заяву не надходив.

22 грудня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№62849), в якій зазначено, що контролюючому органу разом із письмовими поясненнями подавались всі документи, що підтверджують реальність здійснення господарських та фінансових операцій операцій, зокрема, картка рахунку №361, картка рахунку №281 та інші документи бухгалтерського обліку. З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2020 року по справі №826/11879/13-а (касаційне провадження №К/9901/4022/18) вважає, що транспортні накладні по закупці товару позивачем не є обов`язковим документом. Щодо строку звернення до адміністративного суду зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540 від 30 березня 2020 року розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Крім того, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 січня 2019 року по справі №826/14640/14, зазначає, що платник податків має право оскаржувати в суді податкове-повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу (в тому числі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) у будь-який момент після отримання такого рішення відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України та з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (3 роки). Також зазначає, що контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» зареєстровано як юридична особа 12 серпня 1996 року. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Щодо податкових накладних № 91 від 30 квітня 2020 року, № 46 від 19 травня 2020 року, № 52 від 20 травня 2020 року, № 20 від 05 червня 2020 року, № 32 від 11 червня 2020 року, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та Державним підприємством «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409 (далі - контрагент, покупець) укладено Договір № 98А-20 від 22 квітня 2020 року, предметом якого була поставка товарів.

Поставка продукції за зазначеним договором здійснювалася партіями. Правовідносини між позивачем та покупцем підтверджуються цим Договором поставки, податковими та видатковими накладними, іншими первинними документами.

На виконання Договору поставки, позивачем було постановлено на адресу покупця продукцію загальною вартістю 787200.00 грн. в т.ч. ПДВ.

У підтвердження продажу та поставки товару контрагенту наявні документи: рахунок-фактура № ПЭ-0000359 від 23.04.2020 року, експрес та видаткові накладні, картка рахунку №361, що підтверджує відвантаження товару зі складу позивача та передача товару покупцю.

30 квітня 2020 року товар відвантажили по видатковій накладній № ПЭ-000358 від 30.04.2020 року та було відправлено через TOB «Нова Пошта» відповідно до експрес накладної № 59000508148703 від 30 квітня 2020 року. На подію відвантаження товару була складена податкова накладна № 91 від 30 квітня 2020 року

19 травня 2020 року товар відвантажили по видатковій накладній № ПЭ-000399 від 19 травня 2020 року та було відправлено через TOB «Нова Пошта» відповідно до експрес накладної № 59000514335332 від 19 травня 2020 року. На подію відвантаження товару була складена податкова накладна № 46 від 19 травня 2020 року

20 травня 2020 року товар відвантажили по видатковій накладній № ПЭ-000407 від 20 травня 2020 року та було відправлено через TOB «Нова Пошта» відповідно до експрес накладної № 59000514752793 від 20 травня 2020 року. На подію відвантаження товару була складена податкова накладна № 52 від 20 травня 2020 року

05 червня 2020 року товар відвантажили по видатковій накладній № ПЭ-000466 від 05 червня 2020 року та було відправлено через TOB «Нова Пошта» відповідно до експрес накладної № 59000520624535 від 05 червня 2020 року. На подію відвантаження товару була складена податкова накладна № 20 від 05 червня 2020 року

11 червня 2020 року товар відвантажили по видатковій накладній № ПЭ-000476 від 11 червня 2020 року та було відправлено через TOB «Нова Пошта» відповідно до експрес накладної № 59000522457524 від 11 червня 2020 року. На подію відвантаження товару була складена податкова накладна № 32 від 11 червня 2020 року

Продаж товару здійснювався на умовах відстрочки платежу, тому на момент подачі письмових пояснень до контролюючого органу, у позивача не було у наявності платіжного доручення (меморіального ордера).

Покупець товар отримав, у підтвердження чого слугує печатка та підпис покупця на видаткових накладних.

У підтвердження наявності v позивача на момент поставки контрагенту вказаного товару, служать: Договір № 4 від 20 січня 2020 року, укладений з TOB «КЕНМАН». видаткова накладна № 201 від 27 квітня 2020 року., податкова накладна № 154 від 27 квітня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується скріншотом з програми M.E.DOC як електронний доказ, Договір № 97-2020 від 10 травня 2020 року, укладений з TOB «ГОЛДЕН ФРІДЖ». видаткова накладна № 499 від 18 травня 2020 року., податкова накладна № 38 від 18 травня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується скріншотом з програми M.E.DOC як електронний доказ, Договір № 5 від 22 січня 2020 року, укладений з TOB «ЛЕЙР ПРОДАКТ». видаткова накладна № 78 від 10 лютого 2020 року., податкова накладна № 78 від 10 травня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9029924905, Договір № 110520 від 11 травня 2020 року, укладений з TOB «ЕЛСІМА ЛТД». видаткова накладна № 400 від 01 червня 2020 року., податкова накладна № 2 від 01 червня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується скріншотом з програми M.E.DOC як електронний доказ, видаткова накладна № 412 від 08 червня 2020 року., податкова накладна № 19 від 08 червня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується скріншотом з програми M.E.DOC як електронний доказ, Картка рахунку №281. що підтверджує прийняття товару на склад позивача.

30 квітня 2020 року; 19 травня 2020 року, 20 травня 2020 року; 05 червня 2020 року, 11 червня 2020 року па виконання вимог пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем до відповідача на реєстрацію були подані податкові накладні № 91 від 30 квітня 2020 року, № 46 від 19 травня 2020 року, № 52 від 20 травня 2020 року, № 20 від 05 червня 2020 року, №32 від 11 червня 2020 року.

Податкові накладні надавались відповідачу в електронному вигляді, засобами програмного забезпечення «M.E.DOC».

Згідно з квитанцією від 13 травня 2020 року, податкова накладна № 91 від 30 квітня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9103627608.

Згідно з квитанцією від 12 червня 2020 року, податкова накладна № 46 від 19 травня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за№ 9133326971.

Згідно з квитанцією від 11 червня 2020 року, податкова накладна № 52 від 20 травня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9132368056.

Згідно з квитанцією від 23 червня 2020 року, податкова накладна № 20 від 05 червня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9143761505.

Згідно з квитанцією від 25 червня 2020 року, податкова накладна № 32 від 11 червня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9146284251.

За результатами обробки ДПЄ податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанціях, направлених ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація №91 від 30.04.2020 року; № 46 від 19.05.2020 року; № 52 від 20.05.2020 року; № 20 від 05.06.2020 року; №32 від 11.06.2020 року; в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку. Пропонуємо падати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації/зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання невизначених у квитанції вимог відповідача позивачем, Повідомленням № 32 від 31 серпня 2020 року було надано пояснення і долучено до цього повідомлення повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару.

Згідно з рішеннями Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної: Рішення № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року по податковій накладній № 91 від 30 квітня 2020 року; Рішення № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року по податковій накладній № 46 від 19 травня 2020 року; Рішення № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року по податковій накладній № 52 від 20 травня 2020 року; Рішення № 1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року по податковій накладній № 20 від 05 червня 2020 року; Рішення № 1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року по податковій накладній № 32 від 11 червня 2020 року.

Відповідачем відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку.

Податковий орган зазначив причину прийняття рішень про відмову у реєстрації накладних, а саме: 1) ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В тексті оскаржуваних рішення у графі «Додаткова інформація» перелічені документи, які. на думку контролюючого органу відсутні, а саме:- «первинні документи щодо зберігання й транспортування».

Щодо податкових накладних №60 від 28 січня 2020 року, №75 від 31 січня 2020 року, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та Товариством с обмеженою відповідальністю «НВП «Преобразователь-комплекс» (код ЄДРГІОУ 13626132 (далі - контрагент, покупець) укладено Договір № 05012018 від 05 січня 2018 року, предметом якого була поставка товарів.

Поставка продукції за зазначеним договором здійснювалася партіями. Правовідносини між позивачем та покупцем підтверджуються цим Договором поставки, податковими та видатковими накладними, іншими первинними документами.

На виконання Договору поставки, позивачем було постановлено па адресу покупця продукцію загальною вартістю 15426.00 грн. в т.ч. ГІДВ.

У підтвердження продажу та поставки товару контрагенту наявні документи: рахунок-фактура № СФ-0001557 від 17.12.2019 року, видаткові накладні, картка рахунку №361, що підтверджує відвантаження товару зі складу позивача та передання товару покупцю.

28 січня 2020 року відповідно до умов договору було отримано передоплату згідно із платіжним дорученням № 26632 від 28 січня 2020 року. На зазначену подію було складено податкову накладну № 60 від 28 січня 2020 року.

31 січня 2020 року було здійснено поставку по видатковій накладна № РН-0000060 від 31 січня 2020 року. Оскільки сума поставки перевищує суму передплати на зазначену подію було складено податкову накладну № 75 від 31 січня 2020 року.

Відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промслектроніка» та TOB «НВП «Преобразователь-комплекс», засновані на діловому звичаї (статті 7 ЦКУ) і ТТН не оформлюється, так як покупець знаходиться у місті Запоріжжі, товар отримувався зі складу позивача. Відвантаження підтверджується краткою складського обліку та датою яка зазначена на видатковій накладній на товар, що збігаються. Товар не пересилався засобами TOB «Нова пошта» чи іншим способом.

Покупець товар отримав, у підтвердження чого слугує підпис покупця на видаткових накладних.

У підтвердження наявності у позивача на момент поставки контрагенту вказаного товару, свідчать: Договір № 5 від 22 січня 2020 року, укладений з TOB «ЛЕЙР ПРОДАКТ», видаткова накладна № 42 від 27 січня 2020 року, податкова накладна № 42 від 27 січня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9015456919, Рахунок-фактура № 721 від 19 грудня 2019 року виписано TOB «НВП ПРОЛОГ-РК», видаткова накладна № 473 від 20 грудня 2019 року, податкова накладна № 21 від 20 грудня 2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9319775480, Картка рахунку №281, що підтверджує прийняття товару на склад позивача.

28 січня 2020 року та 31 січня 2020 року на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до відповідача на реєстрацію були подані податкові накладні: №60 від 28 січня 2020 року та №75 від 31 січня 2020 року.

Податкові накладні надавались відповідачу в електронному вигляді, засобами програмного забезпечення «M.Е.DOC».

Згідно з квитанцією від 07 лютого 2020 року, податкова накладна № 60 від 28 січня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9016611081.

Згідно з квитанцією від 07 лютого 2020 року, податкова накладна № 75 від 31 січня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за№ 9016572180.

За результатами обробки ДПС податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанціях, направлених ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація №60 від 28 січня 2020 року; №75 від 31 січня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання невизначених у квитанції вимог відповідача позивачем. Повідомленням № 11 від 07 квітня 2020 року було надано пояснення і долучено до цього повідомлення повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару.

Згідно з рішеннями Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної: Рішення № 1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року по податковій накладній №60 від 28 січня 2020 року; Рішення № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року по податковій накладній №75 від 31 січня 2020 року.

Відповідачем відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку.

Податковий орган зазначив причину прийняття рішень про відмову у реєстрації накладних, а саме: 1) ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В тексті оскаржуваних рішення у графі «Додаткова інформація» перелічені документи, які. на думку контролюючого органу відсутні, а саме:- «первинні документи щодо зберігання й транспортування».

Відносно податкових накладних №46 від 17 червня 2020 року та №89 від 20 липня 2020 року, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та Товариством с обмеженою відповідальністю «Електротрансгруп» (код ЄДРГІОУ 40685782 (далі - контрагент, покупець) укладено Договір № 66 від 12 червня 2020 року, предметом якого була поставка товарів.

Поставка продукції за зазначеним договором здійснювалася партіями. Правовідносини між позивачем та покупцем підтверджуються цим Договором поставки, податковими та видатковими накладними, іншими первинними документами.

На виконання Договору поставки, позивачем було постановлено на адресу покупця продукцію загальною вартістю 17112,00 гри. в т.ч. ПДВ.

У підтвердження продажу та поставки товару контрагенту наявні документи: рахунок-фактура № СФ-0000671 від 16 червня 2020 року, видаткові накладні, картка рахунку №361, що підтверджує відвантаження товару зі складу позивача та передання товару покупцю.

17 червня 2020 року відповідно до умов договору було отримано передоплату згідно із платіжним дорученням № 444 від 17 червня 2020 року. На зазначену подію було складемо податкову накладну № 46 від 17 червня 2020 року.

20 липня 2020 року було здійснено поставку по видатковій накладна № ПЭ-0000595 від 20 липня 2020 року. Оскільки сума поставки перевищує суму передплатила зазначену подію було складено податкову накладну № 89 від 20 липня 2020 року.

Відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» та TOB «НВП «Електротрансгруп», засновані на діловому звичаї (стаття 7 ЦКУ) і ТТН не оформлюється/гак як покупець знаходиться у місті Запоріжжі, товар отримувався зі складу позивача. Відвантаження підтверджується краткою складського обліку та датою яка зазначена на видатковій накладній на товар, що збігаються. Товар не пересилався засобами ТОВ «Нова пошта» чи іншим способом.

Покупець товар отримав, у підтвердження чого слугує підпис покупця на видаткових накладних.

У підтвердження наявності v позивача на момент поставки контрагенту вказаного товару, служать: Договір № 7 від 07 лютого 2020 року, укладений з ТОВ «Капротрейд», видаткова накладна № 105 від 28 лютого 2020 року, податкова накладна № 63 від 28 лютого 2020 року, Договір № 108/2020 від 13 липня 2020 року, укладений з TOB «САВЕНТ», видаткова накладна № 5542 від 20 липня 2020 року, податкова накладна № 1064 від 20 липня 2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9202718407, Картка рахунку №281, що підтверджує прийняття товару па склад позивача.

17 червня 2020 року та 20 липня 2020 року на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до відповідача на реєстрацію були подані податкові накладні № 46 від 17 червня 2020 року та № 89 від 20 липня 2020 року.

Податкові накладні надавались відповідачу в електронному вигляді, засобами програмного забезпечення «M.E.DOC».

Згідно з квитанцією від 13 липня 2020 року, податкова накладна № 46 від 17 червня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9164007006.

Згідно з квитанцією від 13 серпня 2020 року, податкова накладна № 89 від 20 липня 2020 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9199102498.

За результатами обробки ДПС податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанціях, направлених ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація № 46 від 17 червня 2020 року; № 89 від 20 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ІІН/РК для розгляду питання прийнятім рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання невизначених у квитанції вимог відповідача позивачем. повідомленням № 67 від 18 вересня 2020 року було надано пояснення і долучено до цього повідомлення повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару, хоча реєструвалася лише операції із продажу.

Згідно з рішеннями Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної: Рішення № 1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року по податковій накладній №46 від 17 червня 2020 року; Рішення № 1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року по податковій накладній №89 від 20 липня 2020 року.

Відповідачем відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку.

Податковий орган зазначив причину прийняття рішень про відмову у реєстрації накладних, а саме: 1) ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В тексті оскаржуваних рішення у графі «Додаткова інформація» перелічені документи, які на думку контролюючого органу відсутні, а саме:- «первинні документи щодо зберігання й транспортування».

Стосовно податкової накладної №43 від 18 травня 2020 року, судом з`ясовано таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (код ЄДРПОУ 07917635 (дачі - контрагент, покупець) укладено Договір № 5129/3/2020 від 27 березня 2020 року, предметом якого була поставка товарів.

TOB «Промелектроніка» відповідно до умов договору та рахунку-фактури № ПЭ- 000455 від 15 травня 2020 року отримало передоплату в сумі 11700,00 грн. Перша подія для виникнення податкових зобов`язань 18 травня 2020 року це отримання коштів від ДП «МігРемонт», відповідно до платіжного доручення № 2018 від 18 травня 2020 року, на зазначену подію була виписана податкова накладна № 43 від 18 травня 2020 року.

Відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» та Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт», засновані на діловому звичаї (стаття 7 ЦКУ) і ТТН не оформлюється, так як покупець знаходиться у місті Запоріжжі, товар отримувався зі складу позивача. Відвантаження підтверджується краткою складського обліку та датою яка зазначена на видатковій накладній на товар, що збігаються. Товар не пересилався засобами TOB «Нова пошта» чи іншим способом.

18 травня 2020 року на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до відповідача на реєстрацію була подана податкова накладна № 43 від 18 травня 2020 року. Податкова накладна надавалася відповідачу в електронному вигляді, засобами програмного забезпечення «M.E.DOC».

Згідно з квитанцією від 12 червня 2020 року податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9133462969. За результатами обробки ДІІС податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, версія 2.3.4.45 «відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK зупинена. ПН/PK від 18 травня 2020 року № 43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання визначених у квитанції вимог відповідача позивачем Повідомленням № 23 від 10 липня 2020 року було надано пояснення і долучено до цього повідомлення повний пакет необхідних документів що піддержують отримання коштів від ДП «МігРемонт».

Згідно з рішенням Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної № 1742503/24510970 від 16 липня 2020 року відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку.

Податковий орган зазначив причину прийняття рішення про відмову, а саме: 1) ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахуиків-фактури/інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» перелічені документи, які. на думку контролюючого органу відсутні, а саме:- «документи па придбання товару .транспортування. складські документи. розрахункові документи».

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року, № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року, №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року та з вимогою зобов`язати ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Щодо строку звернення ТОВ «Промелектроніка» до суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1519617/24510970, №1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних №60 від 28 січня 2020 року та №75 від 31 січня 2020 року, то суд вказує на таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, в тому числі, 122 КАС України, строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції:

«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

З огляду на вказані вище обставини та норми процесуального закону, запровадження з 12 березня 2020 року на всій території України карантин згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також продовження строків звернення до адміністративного суду на строк дії такого карантину, суд дійшов висновку, що пропуск строку звернення до суду представником позивача обґрунтовано у відповіді на відзив. Тому керуючись приписами статті 121 КАС України, визнає причини пропуску строку поважними і вважає за необхідне поновити строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, що буде розумним за встановлених судом обставин щодо характеру причин пропуску строку, за умови поширення в Україні респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та не позбавить права позивача на доступ до правосуддя.

Щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, поданих позивач, суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10статті201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набула чинності з 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку№1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості платника податків (додаток 1).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податків є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі «Додаткова інформація» зазначено – первинні документи щодо зберігання й транспортування; документи на придбання товару, транспортування, складські документи, розрахункові документи.

Слід зазначити, що згідно умов договору транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника, у зв`язку з чим позивач вказує, що не може надати копії товарно-транспортних накладних.

Крім того, спірні податкові накладні складені за операціями саме поставки товарів та оплати за договорами, на підтвердження чого надано видаткові накладні та платіжні доручення. Тож, відмова контролюючого органу у реєстрації податкових накладних у зв`язку з відсутністю документів щодо зберігання й транспортування не ґрунтується на положеннях законодавства та суті господарської операції. При цьому, розрахункові документи та рахунки-фактури, як свідчать матеріали справи, надавались позивачем до контролюючого органу.

Вимога контролюючого органу про відсутність документів на підтвердження походження товару по ланцюгу придбання не відповідає положенням пункту 5 Порядку № 520, а також не стосується безпосередньо господарської операції за якою виписані податкові накладні.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю складських документів.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року, № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року, №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року, № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року, №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року, №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 91 від 30 квітня 2020 року, № 46 від 19 травня 2020 року, № 52 від 20 травня 2020 року, № 20 від 05 червня 2020 року, № 32 від 11 червня 2020 року, № 60 від 28 січня 2020 року, № 75 від 31 січня 2020 року, № 46 від 17 червня 2020 року, № 89 від 20 липня 2020 року, № 43 від 18 травня 2020 року.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 10800,00 грн., суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та співмірності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що 07 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та Адвокатським Бюро «Сергія Жечева» укладено договір-доручення про надання правової допомоги, що підтверджується самим договором, копія якого додається згідно з кількістю учасників у справі. Предметом вказаного договору є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, у тому числі і ведення даної справи.

Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).

Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги, позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: підготовка позовної заяви 9 годин – 7200,00 грн.; підготовка додатків до позовної заяви 4 години- 2000,00 грн.; підготовка відповіді на відзив 2 години – 1600,00 грн. Всього на загальну суму 10800 грн.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000215 від 21 грудня 2020 року у справі позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 7727 від 21 грудня 2020 року.

Детальний розрахунок наведений в розрахунку гонорару та Акті-приймання - передачі №ОУ-ОООП185 від 21 грудня 2020 року.

При цьому, на думку суду, підготовка додатків до позовної заяви є суто технічною роботою та може виконуватись не кваліфікованим юристом, тому витрати в розмірі 2000 грн. не можуть бути віднесені до витрат на правову допомогу.

Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10800,00 грн. є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 8800,00 грн.

04 січня 2021 року відповідачем 1 подано заперечення за вх.№173 на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому відповідач посилається на те, що представником позивача не надано суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт, їх вартості. Крім того, вказує, що справа є типовою. При цьому, податковий орган не надає доказів щодо неспівмірності таких витрат.

Натомість, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з підготовкої позовної заяви та інших документів є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8800,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 21020,00 грн. та 8800,00 грн. витрат на правничу допомогу підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (69002. м. Запоріжжя, вул. Фортечна, б. 4-А, ідентифікаційний номер 24510970) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8 04053 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити и певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905345/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 91 від 30 квітня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905349/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 19 травня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДІІС у Запорізькій області № 1905347/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 52 від 20 травня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1905352/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 05 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1905354/24510970 від 07 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 32 від 11 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1519617/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 від 28 січня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1519616/24510970 від 09 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 75 від 31 січня 2020 року та зобов`язати ДГІС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДГІС у Запорізькій області №1959517/24510970 від 23 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 17 червня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1959531/24510970 від 23 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 20 липня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1742503/24510970 від 16 липня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 43 від 18 травня 2020 року та зобов`язати ДГІС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8800,00 грн. (вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 лютого 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов