Рішення № 94798743, 11.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2021 року Справа № 280/8865/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління обслуговування громадян Більмацького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 084750005067 від 21.10.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно даних трудової книжки та даних уточнюючих довідок, позивач має трудовий стаж та пільговий стаж 15 років 1 місяць 7 днів, який згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку із чим звернувся до відповідача з відповідною заявою. Однак відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що у позивача не вистачає пільгового стажу через те, що надані ним уточнюючі довідки не можуть братися до уваги бо вони надані установою, яка знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, оскільки відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються не законними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особам, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не підлягає виконанню. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

04.01.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Управління зазначає, що до страхового стажу не враховано дані довідок № 06/2-1076 від 07.10.2020 та № 518 від 05 10.2020, оскільки ці довідки надані установою, яка знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою та не відповідають «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993. Зауважує, що відповідно до ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VІІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 05.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, 16.10.2020 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо прийняття документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. До заяви позивачем були також долучені наступні документи: копія паспорту, ідентифікаційного коду; копія довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи №2313-5000316330/7931 від 16.10.2020; копія трудової книжки НОМЕР_1 від 17.01.1989; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії у відсутність трудової книжки чи відповідних записів в ній (№ 06/2-1076 від 07.10.2020; №518 від 05.10.2020; №54-к від 13.11.2019; №623 від 08.10.2020, №624 від 08.10.2020); довідки про заробітну плату для обчислення пенсії (№06/2-1077 від 07.10.2020); завірені копії документів: наказів про результати атестації робочих місць, переліку робочих місць, виробництв, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, довідки про реорганізацію підприємств та ін.

Листом № 0800-0221-8/56292 від 26.10.2020 відповідач повідомив, що рішенням від 21.10.2020 року №084750005067 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1. Також у листі відповідач не заперечував, що відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 2 місяці 26 днів. Пільговий стаж, підтверджений у встановленому порядку за Списком №1-3 роки 8 місяців 26 днів. До страхового стажу не враховано дані довідок № 06/2-1076 від 07.10.2020 та №518 від 05.10.2020, оскільки довідки, надані установою, яка знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VІІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону, є не дійсними і не підлягають виконанню (а.с.9)

Не погоджуючись із незарахуванням до пільгового стажу позивача періодів роботи за довідками позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних із виконанням певних трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 17.01.1989 по 16.06.1989 - працював гірником 1 розряду підземним з повним робочим днем під землею у шахті ім. Кисельова «Торезантрацит», виконувана робота відноситься до Списку №1 (довідка №06/2-1076 від 07.10.2020) - 0 років 4 місяці 30 днів; з 19.08.1991 по 23.11.1994 - працював підземним гірником підземним з повним робочим днем під землею шахті ім. Кисельова «Торезантрацит», виконувана робота відноситься до Списку №1 (довідка №06/2-1076 від 07.10.2020) - 3 роки 3 місяці 3 дні; з 28.11.1994 по 21.05.1995 у шахті «Шахтерська Глибока» працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею виконувана робота відноситься до Списку №1 (довідка №518 від 05.10.2020) - 0 років 5 місяців 23 дні; з 29.05.1995 по 09.02.2000 - у шахті «Прогрес» ГП «Торезантрацит» працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, виконувана робота відноситься до Списку № 1 (довідка №624 від 08.10.2020) - 4 роки 8 місяців 11 днів; з 10.07.2011 по 13.07.2011 - у ТОВ «Вуглересурс» гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, виконувана робота відноситься до Списку №1 (довідка №54-к від 13.11.2019) - 0 років 0 місяців 2 дні; 02.08.2011 по 01.11.2017 - у шахті «Прогрес» ГП «Торезантрацит» працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, виконувана робота відноситься до Списку №1 (довідка №623 від 08.10.2020) - 6 років 2 місяці 30 днів (а.с.10-23).

Довідками №06/2-1076 від 07.10.2020, №06/2-1076 від 07.10.2020, №518 від 05.10.2020, №624 від 08.10.2020, №54-к від 13.11.2019, №623 від 08.10.2020 належним чином підтверджено вказані періоди роботи, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1956 № 1173.

Таким чином, звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підтвердження спеціального трудового стажу позивачем було надано копію трудової книжки та довідки. Періоди роботи позивача на шахтах зазначені у наданих довідках, узгоджується із записами у трудовій книжці.

При цьому, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Натомість, відповідач вказує на неможливість зарахування спірних періодів, оскільки уточнюючі довідки видані підприємствами, які розташовані на території, що тимчасово не контролюється українською владою.

Суд зауважує, що згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, на думку суду, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 (КАС) - № 235/7688/16-а.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 спірні періоди його роботи з 17.01.1989 по 16.06.1989, з 19.08.1991 по 23.11.1994, з 28.11.1994 по 21.05.1995, з 29.05.1995 по 09.02.2000, з 10.07.2011 по 13.07.2011 , 02.08.2011 по 01.11.2017, оскільки як записами у трудовій книжці так і уточнюючими довідками підтверджено зайнятість позивача у вказаний період повний робочий день на роботах за Списком № 1.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування стажу роботи позивача на шахті ім. Кисельова «Торезантрацит» 17.01.1989 по 16.06.1989, шахті ім. Кисельова «Торезантрацит» з 19.08.1991 по 23.11.1994, шахті «Шахтерська Глибока» з 28.11.1994 по 21.05.1995, шахті «Прогрес» ГП «Торезантрацит» з 29.05.1995 по 09.02.2000, ТОВ «Вуглересурс» з 10.07.2011 по 13.07.2011, шахті «Прогрес» ГП «Торезантрацит» з 02.08.2011 по 01.11.2017 до стажу роботи за Списком № 1.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 16.10.2020 (а.с.35). Отже на момент звернення до відповідача позивач досяг 50 років та мав трудовий стаж 27 років 2 місяці 26 днів, з них пільговий стаж 15 років 1 місяць 7 днів, що відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що не зараховуючи позивачеві пільгового стажу згідно наданих довідок, відповідач діяв необґрунтовано, отже, порушені права позивача підлягають захисту, шляхом призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, оскільки відповідачем доведено належним чином правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління обслуговування громадян Більмацького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 084750005067 від 21.10.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова