Рішення № 94798449, 10.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/10188/20

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням суду від 28.12.2020 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №00007273307 та №0007283307 від 17.06.2020, винесені Головним управлінням ДПС у Житомирській області, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1681,60 грн.

27.01.2021 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення разом з доказами (а.с.111-113), в якій просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, понесеними фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , у справі у розмірі 6200 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

На підтвердження понесених та оплачених витрат у сумі 6200 грн надав наступні докази: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 21/04 від 21.04.2020, копія акту № 01 від 22.01.2021 прийому передачі послуг до договору про надання професійної правничої допомоги, в якому зазначено детальний опис витрат, їх вартість та докази оплати, які міститься в акті.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2021.

08.02.2021 надійшов до суду відзив на заяву про понесені витрати на правничу допомогу позивача, в якому представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні додаткового рішення у даній справі.

Обґрунтовуючи свої заперечення, представник Головного управління ДПС у Житомирській області вказує, що представником позивача до позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не додано орієнтовний розрахунок сум судових витрат, а тільки наведено орієнтовний розмір витрат на забезпечення професійної правничої допомоги. Однак, виконавцем не надано договору до позовної заяви про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/10188/20. При цьому, представником позивача не враховано того, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Додатково наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вважає, що за аналізом наданих заявником документів розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає дійсності, у зв`язку із чим вказана заява не підлягає до задоволення.

Представники сторін, які беруть участь у розгляді заяви до суду не з`явилися, у зв`язку із чим, відповідно до ухвали суду від 09.02.2021 подальший розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглядаючи подану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надавалася правнича допомога на підставі договору № 21/04 від 21.04.2020 (а.с.112). Строк дії договору до 31.12.2021.

Підпунктом 4.1 пункту 4 вказаного договору передбачено, що розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в Актах прийому передачі наданих послуг. Замовник сплачує винагороду адвокату у готівковому або чи у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання акту прийомки передачі наданих послуг. Оплата послуг також може підтверджуватися написом адвоката про оплату в акті прийому передачі наданих послуг.

Відповідно до акту прийому передачі наданих послуг адвокатом Вірьовкіним О.І. по справі №240/10188/20, складеного відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 21/04 від 21.04.2020, надані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 такі послуги:

- попередня (усна) консультація та аналіз наданих документів (доказів) - 800 грн/год;

- складання адміністративного позову (3 год) - 3000 грн (1000 грн/год);

- участь у судових засіданнях у справі (18.08.2020 та 15.10.2019, 2 засідання по 1200 грн за кожне) - 2400 грн.

Таким чином за інформацією викладеною у акті прийому передачі наданих послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оплатила послуги представника у розмірі 6200 грн у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відтак, ч.1 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

При цьому, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (п.2 ст.16 КАС України).

Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати: зокрема на професійну правничу допомогу та сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат, суд не вбачає в них співмірності наданих послуг адвокатом Вірьовкіним О.І. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з їх оплаченою вартістю та не вважає їх розмір обґрунтованим та розумним.

Так, суд акцентує увагу на тому, що вартість наданих позивачу відповідно до договору №21/04 від 21.04.2021 послуг, підтверджених актом прийому передачі від 22.01.2021 є завищеною.

Зокрема, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу: зі складання адміністративного позову (3000 грн) та участі у судових засіданнях у справі (2400 грн).

При цьому, суд вважає, що співмірними витратами зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу буде 2 години, тобто до стягненню за вказану надану адвокатом послугу з бюджетних асигнувань відповідача підлягає 2000 грн, а за участь у підготовчих засіданнях 1200 грн (за 18.08.2020, тривалість якого становила 5 хв (з 14:08 по 14:13); за 15.10.2020 - 1200 грн, тривалість якого становила 55 хв (з 14:26 по 15:21), тобто представником позивача потрачено 1 год часу у зв`язку із участю у підготовчих засіданнях.

Отже, з огляду на викладене та врахувавши надані документи на підтвердження витрат на правову допомогу та пов`язаних з прибуттям представника до суду, суд дійшов висновку, що заявлений їх розмір не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (послугами) та часом її розгляду, у зв`язку із чим заява представника позивача підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області судових витрат на професійну допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 240/10188/20.

У решті заявлених вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 10.02.2021.