Рішення № 94798382, 11.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 р. Справа№200/11965/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірною бездіяльності, визнання неправомірної та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про:

1) визнання неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по виконанню Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020, у виконавчому провадженню №63241084 від 07.10.2020;

2) визнання неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Филиппенко Г.О. по розгляду скарги заявника від 11.12.2020 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. по виконанню судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020 у виконавчому провадженні №63241084 від 07.10.2020;

3) визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. по виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020;

4) визнання неправомірною та скасувати постанову винесену 03.12.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. про закінчення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженню ВП №63241084 від 07.10.2020;

5) зобов`язання Відділ примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити примусове виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №200/46/20-а позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 1 січня 2016 року та виплатити суму індексації. Позивачем було пред`явлено виконавчий лист до виконання, в ході якого позивач отримав постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. від 03.12.2020 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». В зазначеній постанови вказано, що згідно до наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області інформації боржником рішення суду виконано в повному обсязі. Із відповіді начальника відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Филиппенко Г.О. позивачу стало відомо, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило відділ примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що виконало рішення Донецького окружного адміністративного суду 01.09.2020 по справі №200/46/20-а в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження. Проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 , після проведення якої розмір пенсії не змінився, то доплати за судовим рішенням відсутні. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до матеріалів виконавчого провадження рішення №28 від 10.08.2020 про відмову в проведенні індексацію пенсії позивачу згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/46/20-а., в якому зазначено, що с 15.03.2018 згідно постанови КМУ №141 від 28.02.2018 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» внесено зміни до Постанови №1078. Пунктом 2 Постанови №1078 передбачено, що індексація пенсії здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач вважає, що зроблений Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розрахунок індексації не відповідає нормативно-правовим актам. Позивачем до позовної заяви доданий розрахунок індексації пенсії, відповідно до якого позивач мав би отримати виплати у сумі 15823,57 грн. Оскільки позивач не згоден з проведеним Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розрахунком індексації пенсії, позивач вважає, що дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. щодо закриття виконавчого провадження незаконні, передчасні та необґрунтовані, які порушує Конституцію України, законодавство України, його права та законні інтереси.

Через відділ діловодства та документообігу суду надійшов відзив на адміністративний позов від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). В обґрунтування незгоди з позовною заявою зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №63241084 з примусового виконання виконавчого листа №200/46/20-а про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 01 січня 2016 року та виплатити суму індексації. У ході виконання виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та до виконання. До відділу надійшов лист боржника, яким повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 01.09.2020 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.01.2016 на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився та складає 4439,99 грн. Оскільки загальний розмір пенсії після виконання судового рішення не змінився, то доплата до пенсії за судовим рішенням відсутня. Здійснити виплату індексації пенсії з 01.01.2016 згідно судового рішення не є можливим, у зв`язку з відсутністю таких сум до сплати. 09.12.2020 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про закінчення виконавчого провадження. Також відповідач зазначає, що відділ не отримував жодної скарги ОСОБА_1 , отже є не зрозумілим, у чому полягає бездіяльність начальника відділу Филиппенко Г.О . Відповідач просив із зазначених причин відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву аналогічного змісту.

Ухвалою суду від 27.01.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 04.02.2021 залучено Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) як другого відповідача у справі. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Враховуючи положення ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , отримує пенсію за вислугу років (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно з п.3 Інструкції №512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

З наведених приписів законодавства випливає, що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 у справі №456/2935/15-а та від 30.07.2020 у справі №357/11491/16-а.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відділ примусового виконання рішень не є самостійним органом державної виконавчої служби, а лише структурним підрозділом такого органу, а саме, відповідного управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в області.

Отже, належним відповідачем по справі є Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

З 12.11.2014 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно матеріалів пенсійної справи, пенсія ОСОБА_1 була перерахована з 01.11.2018 за період з 01.01.2016 року на підставі постанови КМУ № 988, 103 від 21.02.2018.

Відповідно довідки про розрахунок можливої індексації, індексація позивачу не нараховувалась з 01.01.2016.

На запит позивача листом від 06.12.2019 року №5810-Б-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" перерахунку підлягають пенсії, обчислені з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2262. У зв`язку з підвищенням пенсії через перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» для розрахунку індексації пенсії змінено базовий місяць. Враховуючи викладене, підстави для проведення індексації - відсутні.

Не погодившись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №200/46/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 починаючи 01.01.2016 року відповідно до статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 01 січня 2016 року та виплатити суму індексації. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №200/46/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні ді залишено без змін.

06.10.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №200/46/20-а видано виконавчий лист про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 01 січня 2016 року та виплатити суму індексації.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №63241084 від 07.10.2020 та пунктом другим встановлено необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

30.11.2020 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначено, що управлінням 01.09.2020 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.01.2016 на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився та складає 4439,99 грн. Оскільки загальний розмір пенсії після виконання судового рішення не змінився, то доплата до пенсії за судовим рішенням відсутня. Здійснити виплату індексації пенсії з 01.01.2016 згідно судового рішення не є можливим у зв`язку з відсутністю таких сум до сплати.

На підставі вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" 03.12.2020 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №63241084.

Позивач щодо оскарження перерахунку пенсії на підставі рішення суду по справі №200/46/20-а від 10.03.2020 до суду не звертався, заяву в порядку ст.383 КАС України по справі №200/46/20-а до суду не подавав.

Позивач вважає винесення постанови про закінчення виконавчого провадження передчасною, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до державної виконавчої служби з заявою про виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду, який був виданий 06.10.2020 №200/46/20-а на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 01 січня 2016 року та виплатити суму індексації.

Статтею 63 Закону №1404-VIII, встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Суд зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження та здійснено виконавчі дії.

Після надходження листів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання постанови на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в яких зазначено, що управлінням 01.09.2020 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.01.2016 на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився та складає 4439,99 грн., доплата до пенсії за судовим рішенням відсутня, здійснити виплату індексації пенсії з 01.01.2016 згідно судового рішення не є можливим у зв`язку з відсутністю таких сум до сплати, старшим державним виконавцем на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №63241084.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених п.п.1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Підсумовуючи зазначене, державним виконавцем вчинено виконавчі дії в рамках Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, суд зазначає, що п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII встановлює, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Законом України "Про виконавче провадження" на держаного виконавця під час виконання виконавчого документа зобов`язального характеру, яке здійснюється з урахуванням ст.63 Закону №1404-VIII не покладено обов`язок надання оцінки рішенню, яке прийнято суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення (прийняте судом) та врахування судового рішення при повторному розгляді суб`єктом владних повноважень відповідних заяв, клопотань фізичних або юридичних осіб, про розгляд яких зазначено в судовому рішенні.

Суд наголошує, що на виконанні у державного виконавця перебував виконавчий лист №200/46/20-а щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі статті 64 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести індексацію пенсії ОСОБА_1 за період починаючи 01 січня 2016 року та виплатити суму індексації.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не згоден з перерахунком пенсії, який був проведений на підставі рішення суду по справі №200/46/20-а від 10.03.2020 та вважає, що за результатами виконання зазначеного рішення повинен був отримати виплату у розмірі 15823,57 грн., розрахунок якої доданий до позовної заяви.

Однак, зі змісту рішення від 10.03.2020 по справі №200/46/20-а вбачається, що спірним питанням було наявність/відсутність підстави для проведення індексації. При цьому розмір індексації пенсії та відповідний розрахунок не були спірними питаннями під час розгляду справи.

Позивач щодо оскарження перерахунку пенсії на підставі рішення суду по справі №200/46/20-а від 10.03.2020 до суду не звертався, заяву в порядку ст.383 КАС України по справі №200/46/20-а до суду не подавав.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає передчасності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №63241084, оскільки виконавчий лист виконаний відповідно до резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/46/20-а.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по виконанню Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020, у виконавчому провадженню №63241084 від 07.10.2020; визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. по виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020; визнання неправомірною та скасування постанови винесеної 03.12.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. про закінчення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженню ВП №63241084 від 07.10.2020; зобов`язання Відділ примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити примусове виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Филиппенко Г.О. по розгляду скарги заявника від 11.12.2020 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. по виконанню судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020 у виконавчому провадженні №63241084 від 07.10.2020, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження направлення вказаної скарги на адресу відповідача, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення).

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 32, код ЄДРПОУ 43315445) про визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020 у виконавчому провадженні №63241084 від 07.10.2020; визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Филиппенко Г.О. щодо розгляду скарги заявника від 11.12.2020 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. щодо виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020 у виконавчому провадженні №63241084 від 07.10.2020; визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020; визнання неправомірною та скасування постанови винесеної 03.12.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко В.В. про закінчення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №63241084 від 07.10.2020; зобов`язання Відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/46/20-а від 10.03.2020 - відмовити.

Повне судове рішення складено 11.02.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.В.Загацька