Рішення № 94798239, 11.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Справа № 160/15969/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП №61510712 від 23.09.2020р., -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та, з урахуванням виправленої позовної заяви від 29.12.2020р., просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова приватного виконавця від 23.09.2020р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню, оскільки приватний виконавець не мав права виносити дану постанову згідно ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», так як треті електронні торги, які були призначені на 22.06.2020р. щодо лоту 423057, є такими, що зупинені (заборонені) згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. у справі №160/4779/20 та не є такими, що не відбулися втретє, а отже, у відповідача не було законних підстав виносити оскаржувану постанову; дії приватного виконавця призвели до грубого порушення прав позивача як стягувача у іншому виконавчому провадженні №61855853 та зробили неможливим виконання виконавчого листа №203/1918/18, виданого 06.04.2020р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором позики від 12.05.2017р.; заяву про передачу стягувачу нереалізоване на електронних торгах майна боржника стягувач – ОСОБА_3 подав приватному виконавцю ще 04.06.2020р., тобто, задовго до проведення третіх електронних торгів; ухвала суду про зупинення електронних торгів була винесена 17.06.2020р., в той же день вона набрала законної сили та була направлена судом до ДП «Сетам» для її виконання, однак, згідно інформації щодо проведення торгів відносно лоту №423057 дані торги зупинені не були, що є грубим порушенням норм Порядку реалізації арештованого майна та, оскільки ДП «Сетам», всупереч нормам чинного законодавства України, не зупинило проведення третіх торгів, вони є такими, що не відбулися; ОСОБА_2 навмисно влаштовує дії, направлені на неможливість виконання рішення суду у справі №203/1918/18 про стягнення з нього на користь позивача грошових коштів, яке перебуває на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), та шляхом домовленості із відповідачем він намагається захистити своє майно, на яке раніше накладено арешт в забезпечення виконання рішення суду по справі 203/1918/18. У поясненнях до позову від 04.02.2021р. позивач посилається на ті ж самі обставини (а.с.192-197 том 1).

Ухвалою суду від 01.02.2021р. було поновлено позивачеві строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 11 лютого 2021 року згідно до ч.2 ст.12, ч.4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано: позивача - надати суду докази на підтвердження протиправності прийняття оспорюваної постанови відповідачем з урахуванням способу та порядку дій приватного виконавця, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та з урахуванням того, що не зняття з прилюдних торгів майна відбулося за вини ДП "Сетам", про що позивач сам зазначає у позові виходячи з вимог ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України; відповідача - надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати копію оспорюваної постанови та копію матеріалів виконавчого провадження №61510712 завірені належним чином у справу виходячи з вимог ст. 80, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України; третіх осіб - надати письмові пояснення по суті позову виходячи з вимог ст.ст. 165, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.181 том 1).

09.02.2021р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020р. у справі №160/4779/20, яке набрало законної сили, встановлено законність дій приватного виконавця Куземченко А.С. по винесенню постанови про опис та арешт майна боржника та встановлено законність дій по виставленню майна боржника ( ОСОБА_2 ) на реалізацію в рамках виконавчого провадження №61510712; 22.06.2020р. ДП «Сетам» видало Протокол, який підтверджує обставину, що треті електронні торги за лотом №423057 не відбулися, а 23.06.2020р. на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_3 (стягувач в рамках ВП №61510712) про видачу акту про прийняття майна боржника в рахунок погашення заборгованості, тому, в силу положень ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідача був обов`язок, а не право винести відповідну постанову та скласти акт; так як рішення суду у справі №160/4779/20 по своїй суті є про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , то заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. у справі №160/4779/20, втратили свою дію в момент набрання рішенням законної сили, тобто, на момент винесення оспорюваної постанови від 23.09.2020р. були відсутні будь-які перешкоди для її винесення, а тому жодних порушень норм чинного законодавства з боку відповідача не відбулось; заява ОСОБА_3 від 04.06.2020р. жодним чином не стосується нерухомого майна, а стосується рухомого майна, яке не було реалізоване - лот майна 421828 і жодним чином не є предметом спору. Також, відповідач вказує на відсутність належних та достовірних доказів тієї обставини, що позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови 17.11.2020р. та наведене є підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку ст.123 КАС України, оскільки позивач пропустив строк на оскарження постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (а.с.227-230 том 1).

Окрім того, 05.02.2021р. відповідач подав до канцелярії суду заяву, у якій просив, зокрема, відкласти розгляд справи №160/4779/20 на інший день та повідомити сторони про час та місце розгляду справи з підстав наведених у заяві (а.с.212-214 том 1).

Разом з тим, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для вирішення даної заяви відповідача про відкладення розгляду справи №160/4779/20 на інший день, оскільки судом розглядається справа №160/15969/20 та вирішення питання про відкладення розгляду саме справи №160/4779/20 не віднесено до повноважень головуючого судді у справі №160/15969/20, з урахуванням того, що вказана справа не перебуває у провадженні судді Конєвої С.О.

Третя особа ( ОСОБА_2 ) щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 01.02.2021р. шляхом оприлюднення відповідного повідомлення на веб-порталі Судової влади України у відповідності до вимог ч.2 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявною у справі роздруківкою такого повідомлення (а.с.184 том 1).

Третя особа ( ОСОБА_3 ) ухвалу суду від 01.02.2021р. разом із копіями позовної заяви, уточненого позову та доданими до них документами, отримала 02.02.2021р. засобами електронного зв`язку у відповідності до вимог ч.2 ст.269 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується електронним повідомленням, наявним у справі (а.с.190 том 1).

05.02.2021р. ОСОБА_3 подав до канцелярії суду клопотання, у якому просив, зокрема, відкласти розгляд цієї справи на інший день та час, оскільки він не отримував копії позовної заяви, йому не відомі зміст та підстави, якими позивач обґрунтовує свою позовну заяву, а тому для формування своєї правової позиції та підготовки заперечень на позов, йому необхідно ознайомитись із матеріалами справи (а.с.207-208 том 1).

Розглянувши наведене клопотання третьої особи ( ОСОБА_3 ) про відкладення розгляду справи, суд не находить підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, за приписами ч.4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі та цією нормою не передбачено відкладення розгляду даної категорії справ поза межами десятиденного строку їх розгляду; по-друге, матеріали справи містять докази отримання ОСОБА_3 ухвали суду від 01.02.2021р. разом із копіями позовної заяви, уточненого позову та доданими до них документами - 02.02.2021р. засобами електронного зв`язку у відповідності до вимог ч.2 ст.269 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.190 том 1); по-третє, у період з 05.02.2021р. (дата подання до канцелярії суду відповідного клопотання) ОСОБА_3 не здійснено жодних заходів, направлених на ознайомлення з матеріалами даної справи, таких доказів матеріали справи не містять.

За викладеного, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення клопотання третьої особи ( ОСОБА_3 ) про відкладення розгляду даної справи на інший день та час, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Частинами 1, 2 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Факт оприлюднення 01.02.2021р. такого повідомлення на веб-порталі Судової влади України, підтверджується наявною у справі роздруківкою такого повідомлення (а.с.184 том 1).

Отже, учасники справи є повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому порядку згідно ч.2 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.02.2021р. було відмовлено у задоволенні клопотань Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича та третьої особи: ОСОБА_3 про розгляд справи №160/15969/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.221-222 том 1).

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 11.02.2021р., тобто у межах строку визначеного ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2019р. у справі №203/1918/18, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.03.2020р., було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів, інфляційних витрат та трьох процентів річних, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.05.2017р. в сумі 2000000,00 грн., проценти за період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року в сумі 264958,91 грн., три відсотки річних в сумі 54904,00 грн., інфляційні витрати в сумі 194000,00 грн., а всього стягнуто 2513862,91 грн. (а.с.114-119 том 1).

Наведене рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2019 року набрало законної сили 11.03.2020 року.

В рамках цивільної справи №203/1918/18 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 22.06.2018 року постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві особистої власності ОСОБА_2 , а саме:

- нежитлову будівлю, механічний тік з обладнанням, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 22339982);

- нежитлову будівлю, зерносклад, сушарка за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 5395238);

- земельну ділянку площею 1,7228 га, кадастровий номер 1225285200:01:002:0159, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, Нововасильківська селищна рада (реєстраційний номер майна 49559512252) – (а.с.113 том 1).

Згідно вищенаведеної ухвали, 22.06.2018 року, заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Олійник І.В. було внесено запис про обтяження майна до відповідних реєстрів, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.121-124 том 1).

На виконання вищезазначеного рішення від 31.05.2019р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 06.04.2020 року було видано виконавчий лист №203/1918/18, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.05.2017р. в сумі 2000000,00 грн., проценти за період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року в сумі 264958,91 грн., три відсотки річних в сумі 54904,00 грн., інфляційні витрати в сумі 194000,00 грн., а всього стягнуто 2513862,91 грн. (а.с.120 том 1).

Постановою заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Олійник І.В. від 16.04.2020р. було відкрито виконавче провадження №61855853 з примусового виконання виконавчого листа у справі №203/1918/18, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 06.04.2020 року (а.с.120 том 1).

Окрім того, 11.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком Андрієм Сергійовичем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, в рамках виконавчого провадження №61510712 відкритого 10.03.2020 року на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А.А. №43 від 20.02.2020р., за якою накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме на:

- нежитлову будівлю, механічний тік загальною площею 790,2 кв.м., з обладнанням, а саме: підйомник гідравлічний, зерноочисна машина «БЦС-25» бункер накоплювач, стрічковий транспортер, завальна яма, стрічковий транспортер, завальна яма, яке розташоване на земельній ділянці 1,7728 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю, зерносклад, загальною площею 1267 кв.м., сушарка, яке розташоване на земельній ділянці 1,7728 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1225285200:01:002:0159 площею 1,7228 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Нововасильківська, про що було внесено запис про обтяження майна до відповідних реєстрів, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.121-124,125-126,237,239 том 1).

Вказане нерухоме майно було виставлено відповідачем на реалізацію на публічних торгах, проте, перші, другі та треті електронні торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з платформи електронних торгів та протоколів проведення електронних торгів №475684 від 21.04.2020р. (лот №412145), №481056 від 22.05.2020р. (лот №418250) та №486016 від 22.06.2020р. (лот №423057) - (а.с.127-131 том 1).

При цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. у справі №160/4779/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 11.03.2020р., яка прийнята у виконавчому провадженні № 61510712, було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, а саме:

- заборонено (зупинено) реалізацію майна: номер лоту 423057 – нежитлова будівля – механічний ток пл. 790,2 кв.м. з обладнанням (9 позицій) за адресою АДРЕСА_2 ; Нежитлова будівля – Зерносклад пл. 1267,0 кв.м., сушарка 57,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ); земельна ділянка площею 1,7228, к.н.1225285200:01:002:0159, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, за адресою АДРЕСА_4 ), стартова ціна 3 425 718,30 грн., в тому числі заборонено (зупинено) реалізацію в порядку, передбаченому Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.20216 року №2831/5 (розділ ХІ); організатор торгів: Державне підприємство «СЕТАМ», до набрання рішенням суду законної сили (а.с.134-135 том 1).

23.06.2020р. ОСОБА_3 (стягувач у ВП №61510712) подав приватному виконавцю Куземченко А.С. заяву, в якій просив передати йому в рахунок погашення суми боргу за виконавчим провадженням майно боржника лот 423057, яке не було реалізоване на третіх торгах за ціною третіх торгів та виписати акт на його адресу: м. Дніпро, вул. Шмідта, 8А. що підтверджується змістом копії відповідної заяви (а.с.251 том 1).

Листом №01-29/3517 від 02.07.2020р. відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що в Дніпропетровському окружному адміністративному суді розглядається справа №160/4779/20 про визнання протиправною та скасування постанови про арешт та опис майна боржника ВП №61510712 від 11.03.2020р., в рамках якої судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову та заборонено (зупинено) реалізацію майна боржника, а тому на момент розгляду його заяви від 23.06.2020р. у приватного виконавця відсутні правові підстави щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу за лотом 423057, після розгляду наведеної судової справи приватним виконавцем будуть вжиті всі необхідні дії (заходи) передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.252 том 1).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020р. у справі №160/4779/20 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови було відмовлено (а.с.136-139 том 1; 1-3 том 2).

23.09.2020р. приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження №61510712, зокрема, була винесена постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, за якою стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом приватного нотаріуса №509 від 20.02.2020р. передано у власність майно (лот 423057), а саме:

- нежитлова будівля, механічний тік 790,2 кв.м., з обладнанням, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за ціною 1478598,30 грн.;

- зерносклад, загальною площею 1267 кв.м., сушарка 57,6 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за ціною 1778280,00 грн.;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства реєстраційний/кадастровий номер 1225285200:01:002:0159 місцезнаходження: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Нововасильківська, за ціною 168840,00 грн. (а.с.249-250 том 1).

Правомірність прийняття оскаржуваної постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, є предметом спору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Статтею 10 Закону №1404 визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст.61 Закону №1404 встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Аналіз зазначених норм у сукупності дає підстави для висновку, що у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах та виявлення стягувачем бажання залишити за собою нереалізоване майно, таке майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу, про що виконавець виносить відповідну постанову та складає акт, які є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

При цьому, в такому випадку, винесення постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складання відповідного акту є обов`язком, а не правом виконавця, який направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Так, згідно роздруківки протоколу проведення електронних торгів №475684 від 21.04.2020р. за лотом 412145 (нежитлова будівля – механічний ток пл. 790, кв.м. з обладнанням (9 позицій); нежитлова будівля: зерносклад пл. 1267,0 кв.м., сушарка пл. 57,5 кв.м.; земельна ділянка площею 1,7228, к.н. 1225285200:01:002:0159), стартова ціна 4893883,28 грн., встановлено, що торги призначені на 21.04.2020р. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів (а.с.129 том 1).

Згідно роздруківки протоколу проведення електронних торгів №481056 від 22.05.2020р. за лотом 418250 (нежитлова будівля – механічний ток пл. 790, кв.м. з обладнанням (9 позицій); нежитлова будівля: зерносклад пл. 1267,0 кв.м., сушарка пл. 57,5 кв.м.; земельна ділянка площею 1,7228, к.н. 1225285200:01:002:0159), стартова ціна 4159800,79 грн., встановлено, що торги призначені на 22.05.2020р. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів (а.с.130 том 1).

Зі змісту роздруківки протоколу проведення електронних торгів №486016 від 22.06.2020р. за лотом 423057 (нежитлова будівля – механічний ток пл. 790, кв.м. з обладнанням (9 позицій); нежитлова будівля: зерносклад пл. 1267,0 кв.м., сушарка пл. 57,5 кв.м.; земельна ділянка площею 1,7228, к.н. 1225285200:01:002:0159), стартова ціна 3425718,30 грн., встановлено, що торги призначені на 22.06.2020р. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів (а.с.131 том 1).

23.06.2020р. ОСОБА_3 (стягувач у ВП №61510712) подав приватному виконавцю Куземченко А.С. заяву, в якій просив передати йому в рахунок погашення суми боргу за виконавчим провадженням майно боржника лот 423057, яке не було реалізоване на третіх торгах за ціною третіх торгів та виписати акт на його адресу: м. Дніпро, вул. Шмідта, 8А. (а.с.251 том 1).

23.09.2020р., відповідно до положень ст.61 Закону №1404, приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження №61510712, зокрема, була винесена постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, за якою стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом приватного нотаріуса №509 від 20.02.2020р. передано у власність майно (лот 423057), а саме:

- нежитлова будівля, механічний тік 790,2 кв.м., з обладнанням, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за ціною 1478598,30 грн.;

- зерносклад, загальною площею 1267 кв.м., сушарка 57,6 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за ціною 1778280,00 грн.;

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства реєстраційний/кадастровий номер 1225285200:01:002:0159 місцезнаходження: Дніпропетровська область, Софіївський район, с/рада Нововасильківська, за ціною 168840,00 грн., а всього на загальну суму 3425718,30 грн. (а.с.249-250 том 1).

Також і 23.09.2020р. на підставі вищенаведеної постанови приватним виконавцем було складено акт про передачу вищенаведеного майна стягувачу у рахунок погашення боргу на загальну суму 3425718,30 грн. (а.с.247-248 том 1).

З аналізу вищенаведених норм Закону №1404 та встановлених судом обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови наявності у приватного виконавця протоколу проведення електронних торгів №486016 від 22.06.2020р. за лотом 423057, за яким треті електронні торги не відбулися, та виявлення стягувачем бажання залишити за собою нереалізоване майно згідно заяви від 23.06.2020р., у приватного виконавця виник обов`язок винести постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та скласти відповідний акт згідно до вимог ст.61 Закону №1404 та, в даному випадку, Закон №1404 не залишає приватному виконавцю права діяти на власний розсуд, а чітко регламентує порядок дій виконавця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем правомірно прийнято оскаржувану постанову від 23.09.2020р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП №61510712 на підставі ст.61 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, позивачем не було надано суду жодних належних, достатніх і допустимих доказів, які б свідчили про протиправність прийняття відповідачем оспорюваної постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених норм Закону №1404.

Судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються посилання позивача на те, що приватний виконавець не мав права виносити дану постанову згідно ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», так як треті електронні торги, які були призначені на 22.06.2020р. щодо лоту 423057, є такими, що зупинені (заборонені) згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. у справі №160/4779/20 та не є такими, що не відбулися втретє, а отже, у відповідача не було законних підстав виносити оскаржувану постанову, виходячи з наступного.

Так, згідно п.2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2016р. №1301/29431 (далі - Порядок) встановлено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

За приписами п.3 розділу ХІ Порядку за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

З аналізу вищенаведених положень Порядку вбачається, що саме на організатора електронних торгів (у даному випадку – ДП «Сетам») було покладено обов`язок скласти акт про зупинення електронних торгів та прийняти рішення про їх зупинення у разі надходження рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна та приватний виконавець не наділений повноваженнями впливати на дії організатора електронних торгів у такому випадку згідно положень Закону №1404 та Порядку.

Є безпідставними та відхиляються судом посилання позивача на те, що заяву про передачу стягувачу нереалізоване на електронних торгах майна боржника стягувач – ОСОБА_3 подав приватному виконавцю ще 04.06.2020р., тобто, задовго до проведення третіх електронних торгів, так як з матеріалів справи судом було встановлено, що таку відповідну заяву про передачу йому в рахунок погашення суми боргу за виконавчим провадженням майна боржника за лотом 423057 ОСОБА_3 було подано приватному виконавцю 23.06.2020р. (а.с.251 том 1), тобто, після складання протоколу проведення електронних торгів №486016 від 22.06.2020р. за лотом 423057, згідно якого треті електронні торги не відбулися.

Також, судом відхиляються посилання позивача на те, що ухвала суду про зупинення електронних торгів була винесена 17.06.2020р., в той же день вона набрала законної сили та була направлена судом до ДП «Сетам» для її виконання, однак, згідно інформації щодо проведення торгів відносно лоту №423057 дані торги зупинені не були, що є грубим порушенням норм Порядку реалізації арештованого майна та, оскільки ДП «Сетам», всупереч нормам чинного законодавства України, не зупинило проведення третіх торгів, вони є такими, що не відбулися, оскільки, по-перше, наведені посилання не є доказом неправомірності дій саме приватного виконавця; по-друге, доказів визнання протиправними таких дій та скасування протоколу проведення електронних торгів №486016 від 22.06.2020р. ДП «Сетам» у встановленому законодавством порядку позивачем суду не надано.

Судом критично також надається оцінка і доводам позивача щодо того, що ОСОБА_2 навмисно влаштовує дії, направлені на неможливість виконання рішення суду у справі №203/1918/18 про стягнення з нього на користь позивача грошових коштів, яке перебуває на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), та шляхом домовленості із відповідачем він намагається захистити своє майно, на яке раніше накладено арешт в забезпечення виконання рішення суду по справі 203/1918/18, так як наведене є лише припущенням позивача, жодних належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження наведеного позивачем суду не надано, а матеріали справи не містять.

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на відсутність належних та достовірних доказів тієї обставини, що позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови 17.11.2020р., що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку ст.123 КАС України, оскільки питання про поновлення позивачеві строку звернення до суду з даним позовом щодо оскарження постанову відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у цій справі від 01.02.2021р. згідно до вимог ст.ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства Українита саме до повноважень суду належить встановлення поважності причин пропуску такого строку і належність доказів на їх підтвердження за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано факту того, що позивач довідався про існування оспорюваної постанови саме 17.11.2020р. належними та допустимими доказами у розумінні ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваної постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що вчиняючи дії по прийняттю вищенаведеної оспорюваної постанови, відповідач діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, відповідач, приймаючи оспорювану постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена 23.09.2020р. у виконавчому провадженні №61510712, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 , не допустив порушень прав та інтересів позивача.

При цьому, приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що із наявних в матеріалах справи документів видно, що оспорювана постанова станом на 11.02.2021р. реалізована стягувачем – ОСОБА_3 шляхом отримання відповідних свідоцтв про право власності, що підтверджується їх копіями та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 03.11.2020р. (а.с.145-150 том 1), а тому, суд приходить до висновку, що позивачем обраний у даному випадку неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки у цих правовідносинах оспорювана постанова є реалізованою (оформлено право власності на спірне майно) та навіть її скасування не може призвести до ефективного захисту права у даних правовідносинах.

За викладеного, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову, тому у його задоволенні позивачеві слід відмовити повністю.

При прийнятті даного рішення, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати позивача по сплаті судового збору та на правничу допомогу слід покласти на позивача згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 78, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 268-287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП №61510712 від 23.09.2020р. – відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення відповідно до вимог статті 295, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва