
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2021 року Справа № 160/15296/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
18 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 20.08.2020 р. у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі заяви від 29.07.2020 р. згідно п. “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області: зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, наступні періоди:
1) з 01.09.1988 р. по 02.07.1991 р. (2 роки 9 місяців 30 днів) - навчання в Криворізькому медичному училищі по спеціальності медсестринська, кваліфікація медична сестра,
2) з 20.01.1991 р. по 19.02.1991 р. (0 років 1 місяць 0 днів) - робота медсестрою -масажисткою у санаторії-профілакторії шахти “Родина” в/о “Кривбасруда”
3) з 01.08.1991 р. по 02.03.1994 р. (2 роки 7 місяців 1 день) - робота медичною сестрою травматологічного відділення Міської лікарні №5
4) з 03.03.1994 р. по 26.07.1995 р. (1 рік 4 місяці 24 дні) - робота медсестрою анестезіологом палати реанімаційного відділення Криворізької міської лікарні №16 - на підставі ст.60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у подвійному розмірі 2 роки 9 місяців 18 днів
5) з 27.07.1995 р. по 24.07.2000 р. (4 роки 11 місяців 28 днів) - робота медичною сестрою травматологічного відділення Міської лікарні №5
6) з 27.07.2000 р. по 06.06.2001 р. (0 років 10 місяців 11 днів) - робота виконуючою обов`язки фельдшера здоровпункту “Центральний” в медичній санітарній частині Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”
7) з 07.06.2001 р. по 26.12.2001 р. (0 років 6 місяців 20 днів) - робота начальником служби предрейсового огляду в медичній санітарній частині Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”
8) з 27.12.2001 р. по 05.02.2002 р. (0 років 6 місяців 9 днів) - робота
завідуючою здоровпункту предрейсового огляду в медичній санітарній частині Криворізького державного ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”
9) з 06.02.2002 р. по 02.04.2003 р. (1 рік 0 місяців 26 днів) - робота завідуючою здоровпункту 2 категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”
10) з 03.04.2003 р. по 02.09.2010 р. (7 років 4 місяці 29 днів) - робота завідуючою здоровпункту вищої категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничо- металургійного комбінату “Криворіжсталь” (правонаступником якого є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”)
11) з 03.09.2010 р. по 12.12.2011 р. (1 рік 3 місяці 9 днів) - робота завідуючою здоровпункту вищої категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничого департаменту ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”
12) з 13.12.2011р. по 25.10.2015р. (З роки 10 місяців 12 днів) - робота завідуючою здоровпунктом предрейсового огляду вищої категорії Структурного підрозділу “Медицина та гігієна праці”, з 29.07.2013р. - Структурного підрозділу “Медичний центр” ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”
13) з 26.10.2015 р. по 06.02.2018 р. (2 роки 3 місяці 12 днів) - робота завідуючою здоровпунктів вищої категорії здоровпункта “Центральний” Гірничого департаменту Медичного Центру ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”
14) з 07.02.2018 р. по 23.07.2020 р. (2 роки 5 місяців 17 днів) - робота завідуючою здоровпунктів медичного центру ПП “Стіл-Сервіс”;
- з 29 липня 2020 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років відповідно до п. “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з урахуванням рішення Конституційного Суду від 04.06.2019 року №2-р/2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку та стажу позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Проте рішенням від 20.08.2020 р. відмовлено у призначенні пенсії з підстави відсутності необхідності стажу. Період роботи з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. на посаді начальника предрейсового осмотру не враховано до стажу, що надає право на пенсію за вислугою років, оскільки така посада не передбачена Переліком 909, а також до страхового стажу не включено період роботи з 20.01.1991 р. по 19.02.1992 р., оскільки у трудовій книжці запис про звільнення не відповідає вимогам Інструкції № 58. Таке рішення позивач вважає протиправним з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач має спеціальний стаж роботи з 01.09.1988 р. по 23.07.2020 р.. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача на посадах медичного персоналу, що є спеціальним стажем та надає право на призначення пенсії за вислугою років.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 06.01.2021 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 1368/21), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Вказує, що згідно зазначеної постанови визначено перелік закладів і установ охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. В період з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. позивач працює в медичній санітарній частині Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”, правонаступником якого є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, в підрозділі “Медицина та гігієна праці”, “Медичний центр” ПАК “АрселорМіттал Кривий Ріг” за професіями: начальник служби предрейсового огляду, завідуючий здоровпункту предрейсового огляду. Професію “начальник служби предрейсового огляду” та “завідуючий здоровпункту предрейсового огляду” не можливо класифікувати як професію “медична сестра”, що відноситься до середнього медичного персоналу, відповідно, зарахувати період роботи позивача з 07.06.2001 р. по 24.10.2015 р. до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років немає підстав. Стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” становить 11 років 11 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 , 20.01.1991 року прийнята на посаду медсестри-масажистки в санаторії-профілакторії шахти “Родина” в/о “Кривбасруда” (наказ № 5 від 20.01.1991 р.), 19.02.1991 року звільнена за власним бажанням (наказ № 8 від 19.02.1991 р.).
Також, ОСОБА_1
- 01.08.1991 року зарахована на посаду м/с травматологічного відділення (наказ № 112-к від 30.07.1991 р.),
- 24.07.2000 року звільнена за власним бажанням (наказ № 157-к від 24.07.2000 р.), що підтверджено записами трудової книжки НОМЕР_2 .
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 , що ОСОБА_1 , зокрема:
- 07.06.2001 року переведена переведена в медичній санітарній частині на посаду начальника служби предрейсового огляду в медичній санітарній частині Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”,
- 27.12.2001 року переведена в медичній санітарній частині Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” на посаду завідуючою здоровпункту предрейсового огляду в медичній санітарній частині Криворізького державного ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”,
- 06.02.2002 року переведена завідуючою здоровпункту 2 категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”,
- 03.04.2003 року переведена завідуючою здоровпункту вищої категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” (правонаступником якого є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”),
- 03.09.2010 року переведена завідуючою здоровпункту вищої категорії здоровпункту предрейсового огляду медичної санітарної частини ГЗК гірничого департаменту ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”,
- 13.12.2011 року переведена завідуючою здоровпунктом предрейсового огляду вищої категорії Структурного підрозділу “Медицина та гігієна праці”,
- 26.10.2015 року переведена завідуючою здоровпунктів вищої категорії здоровпункта “Центральний” Гірничого департаменту Медичного Центру ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”,
- 06.02.2018 року звільнена у зв`язку з переведенням до ПП «Стіл Сервіс»,
- з 07.02.2018 року по 23.07.2020 року займала посаду завідуючої здоровпунктів медичного центру ПП “Стіл-Сервіс”.
ОСОБА_1 29.07.2020 року подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/70690 від 20.08.2020 року повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з того, що стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років, складає менше 26,6 років. Зазначено, що до стажу роботи за вилогу років не зараховано період з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р., оскільки посада начальника служби предрейсового осмотру не передбачена Переліком 909. До страхового стажу не враховано період роботи з 20.01.1991 р. по 19.02.1992 р., оскільки у трудовій книжці запис про звільнення з роботи не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162, а саме немає посилання на статтю КЗпП.
Також, згідно пенсійної справи позивача, період з 01.09.1988 р. по 02.07.1991 р. (2 роки 10 місяців 2 дні) зараховано до стархового стажу позивача як навчання в у вищих/середніх навчальних закладах, період з 03.07.1991 р. по 31.07.1991 р. відсутній, як страховий стаж, період з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р. зарахована до загального стажу, проте не зараховано як спеціальний стаж, яких дає право на пенсію за вислугу років (працівник охорони здоров`я).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом закріплене у статті 46 Конституції України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно статті 52 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у первісній редакції право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
У відповідності до пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 року, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2019 від 04.06.2019 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на призначення пенсії за вислугу років пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).
До пункту 1 розділу 2 «Охорона здоров`я» Переліку внесено посади в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Судом встановлено, що у спірний період (з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р.) позивач займала посаду начальника служби предрейсового осмотру здоровпункту предрейсового огляду в медичній санітарній частині Криворізького державного ГЗК гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”.
Згідно сертифіката серії МЗ № 003008, виданого Головною акредитаційною комісією 06.05.1999 року, медико-санітарна частина НКГЗК КДГМК “Криворіжсталь” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 06.05.2002 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 004837, виданого Головною акредитаційною комісією 29.03.2002 року, медико-санітарна частина Новокриворізького ГЗК КДГМК “Криворіжсталь” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 29.03.2005 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 005798, виданого Головною акредитаційною комісією 23.12.2004 року, медико-санітарна частина ГЗК ВАТ “Криворіжсталь” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 23.12.2007 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 006291, виданого Головною акредитаційною комісією 02.06.2006 року, медична санітарна частина ГЗК ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 31.05.2009 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 007891, виданого Головною акредитаційною комісією МОЗ України 14.05.2009 року, медико-санітарна частина ГЗК ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 29.04.2012 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 009184, виданого Головною акредитаційною комісією МОЗ України 04.11.2011 року, медико-санітарна частина ГЗК ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 29.04.2012 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 010423, виданого Головою акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров`я України 08.04.2013 року, здоровпункт «Центральний» ГЗК ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 27.02.2016 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 010427, виданого Головою акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров`я України 30.01.2013 року, здоровпункт передрейсового огляду ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 27.02.2016 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 012945, виданого Головою акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров`я України на підставі рішення № 375 від 21.04.2016 року, медичний центр ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 21.04.2019 року.
Згідно сертифіката серії МЗ № 014241, виданого Головою акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров`я України на підставі рішення № 2044 від 08.11.2018 року, медичний центр ПП “Стіл Сервіс” є закладом охорони здоров`я, термін дії сертифіката: 07.11.2021 року.
Судом встановлено, що медико-санітарною частиною Новокриворізького ГЗК КДГМК “Криворіжсталь” отримано ліцензію серія АЗ № 008916 від 08.06.1998 р. на право здійснення підприємницької діяльності за видом діяльності медична практика терміном три роки.
Згідно листа МОЗ України № 06 від 25.01.2016 року, за результатами розгляду заяви наказом МОЗ України від 21.01.2016 року № 30 прийнято рішення про переоформлення ліцензії на провадження діяльності ПП “Стіл Сервіс”.
Відповідно до пункту 1.2 пункт охорони здоров`я (здоровпункт) відноситься до амбулаторно-поліклінічних закладів лікувально-профілактичних закладів Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 року № 385.
Також, пункт охорони здоров`я (здоровпункт) віднесено до Переліку закладів охорони здоров`я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.06.1995 року № 114, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 року № 385.
Отже, позивач у спірний період - з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р. - займала посаду у закладах охорони здоров`я, що акредитовані акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров`я України, та які, на думку суду, є лікувально-профілактичними закладами особливого типу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо відповідності посади позивача Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Таким чином відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р. до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років (працівник охорони здоров`я), є протиправною.
Щодо періоду роботи з 20.01.1991 р. по 19.02.1991 р. суд вказує, що ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
З огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , остання 20.01.1991 року прийнята на посаду медсестри-масажистки в санаторії-профілакторії шахти “Родина” в/о “Кривбасруда” (наказ № 5 від 20.01.1991 р.), 19.02.1991 року звільнена за власним бажанням (наказ № 8 від 19.02.1991 р.).
На підставі викладеного суд відхиляє наведені твердження відповідача, як підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 20.01.1991 року по 19.02.1991 року, оскільки запис у трудовій книжці завірено печаткою підприємства, з якого звільнено позивача.
Разом з тим, суд вказує, що період з 03.07.1991 р. по 31.07.1991 р. у даних пенсійної справи позивача відсутній, як страховий стаж.
Судом встановлено, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 до прийняття на роботу у 5 міську лікарню трудового стажу не мала, та першим записом у даній трудовій книжці є: 01.08.1991 року зарахована на посаду м/с травматологічного відділення (наказ № 112-к від 30.07.1991 р.).
Отже, судом не встановлено наявності у позивача підтвердженого належними доказами страхового стажу з 03.07.1991 р. по 31.07.1991 р.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом № 0400-0305-8/70690 від 20.08.2020 року, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на висновки суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до страхового стажу періоду з 20.01.1991 р. по 19.02.1991 р. та права на зарахування періоду роботи з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р. до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років (працівник охорони здоров`я), оскільки прийняття рішення щодо призначення пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2020 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
З огляду на вищезазначені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнитьи частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 0400-0305-8/70690 від 20.08.2020 року, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 20.01.1991 року по 19.02.1991 року на посаді медсестри-масажистки в санаторії-профілакторії шахти “Родина” в/о “Кривбасруда”.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 07.06.2001 р. по 25.10.2015 р. та з 12.10.2017 р. по 30.06.2020 р. до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років (працівник охорони здоров`я).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2020 року про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25 січня 2021 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков
Судове рішення № 94798198, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/15296/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: