Ухвала суду № 94797643, 10.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" лютого 2021 р.Справа № 922/380/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛІНАР", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків про стягнення 740038,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛІНАР", м. Запоріжжя звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 238/07-593-ВК від 17 жовтня 2019 року в розмірі 186391,07 грн., яка складається з: 173464,42 грн. заборгованості за видатковою накладною № 364, 8673,22 грн. пені за видатковою накладною № 364, 437,22 грн. 1% річних за видатковою накладною № 364, 3816,21 грн. інфляційних втрат за видатковою накладною № 364; 15523,04 доларів США збитків та стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 238/07-955 від 24 липня 2020 року в розмірі 116438,17 грн., яка складається з: 108869,52 грн. заборгованості за видатковою накладною № 365, 4899,12 грн. пені за видатковою накладною № 365, 274,41 грн. 1% річних за видатковою накладною № 365, 2395,12 грн. інфляційних втрат за видатковою накладною № 365. Також просить покласти на відповідача витрати з судого збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З огляду на зазначене, суб`єкту господарювання (позивачу) для побудови ефективної стратегії судового захисту необхідно при викладенні в позовній заяві кількох фактів та вимог стежити за структурою їх подання в прив`язці відразу до двох аспектів: підстави виникнення спору та доказової бази. У разі розбіжності в деяких обставинах спору в контексті його виникнення або доказів доцільно формувати окремі позовні заяви.

Як-то встановлено з поданої позовної заяви, в межах даного позову позивачем об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, а саме: договір поставки № 238/07-593-ВК від 17 жовтня 2019 року (стягнення заборгованості, пені, 1% річних, інфляційних втрат та збитків); договір поставки № 238/07-955 від 24 липня 2020 року (стягнення заборгованості, пені, 1% річних таінфляційних втрат).

Однак, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме: підстави виникнення вимог позивача різні – договори хоча і мають одну правову природу (регулювання правовідносин по договору поставки), однак це два самостійних правочинів; обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача - не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів; вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.

Отже, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окреми спори між тими ж сторонами, що зумовлює суд здійснити аналіз та встановити факт виконання відповідачем кожного договору окремо, з`ясувати обставини щодо належного/неналежного виконання контрагентами взятих на себе зобов`язань за договорами, а також підстави для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо. Крім того, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Крім того, у зв`язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення за кожним з договором 3% річних, інфляційних втрат та штрафної санкції, судом має бути визначено початок перебігу прострочки відповідача та закінчення нарахування за кожним випадком неналежного виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання.

Єдиною спорідненістю вимог за позовом є склад учасників, проте зазначена обставина не є процесуально спроможною підставою для їх (вимог) об`єднання в одному провадженні, а схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), спільність предмету договорів і однаковість їхніх істотних умов, так само як і подібність документів, які є доказами невиконання умов договорів, не дає права позивачеві об`єднувати в одній позовній заяві вимоги із виконання двох договорів. Таке об`єднання вимог не відповідає статті 173 Господарського процесуального кодексу України і тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов`язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об`єднані вимоги, не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ані поданими доказами.

Враховуючи вище викладене, а також те, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб`єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов`язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, є окремими по вказаним договорам, а відтак, суд, на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повертає позивачу позовну заяву та додані до неї документи через порушення у даному позові правил об`єднання вимог.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.

Керуючись статтями 173, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи на 100 аркушах Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛІНАР".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 10.02.2021 року.

Суддя Хотенець П.В.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).