Ухвала суду № 94797040, 10.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"10" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/379/21

Суддя Христенко О.О., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни (

АДРЕСА_1 )

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08300, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178)

про визнання незаконними та протиправними дії, зобов`язати відновити газопостачання

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла заява від 03.02.2021 (вх. № суду 375/21 від 05.02.2021) Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання незаконними та протиправними дії, зобов`язати відновити газопостачання.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо відмови проводити відновлення газопостачання офісно-торгівельного комплексу « Ліберті », власником якого є Семенець Л.І., є незаконними та протиправними.

Позивач - ФОП Семенець Л.І. зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/2488/16ц за позовом фізичної особи (особа 3) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг.

В той же час, до господарського суду Київської області позов подано Семенець Л.І. як суб`єктом підприємницької діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач жодним чином не посилається на порушення відповідачем у правовідносинах із позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

Зазначений висновок випливає також із положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності, або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється.

Оскільки, позивач звернувся до господарського суду Київської області, як суб`єкт підприємницької діяльності, та не обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем норм Закону України «Про захист прав споживачів», не доводить, що між позивачем та відповідачем наявні правовідносини, які регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів», то позивач - ФОП Семенець Л.І, не є «споживачем» в розумінні зазначеного вище Закону, а тому ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, в даному випадку не застосовується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пп. 1 п. 2 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. становить 2270,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, отже за подання даної позовної заяви позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн = 2 270,00 грн + 2 270,00 грн, проте останнім не додано доказів вчинення відповідних дій.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Судом встановлено, що позивачем, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання незаконними та протиправними дії, зобов`язати відновити газопостачання не дотримано вимог статті 164 ГПК України, так як до такої позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, встановленими Законом, що відповідно до статті 174 вказаного Кодексу є підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною четвертою ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Постановив:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни залишити без руху.

2. Запропонувати Фізичній особі-підприємцю Семенець Лідії Іванівни усунути недоліки позовної заяви від 03.02.2021 (вх. № суду 375/21 від 05.02.2021) шляхом подання до суду належних доказів слати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

3. Запропонувати позивачу в строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

4. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Семенець Лідії Іванівни, що у разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, вимог цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 10.02.2021.

Суддя О.О. Христенко