Рішення № 94796855, 11.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/17199/20Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення (виклику) учасників справи

За позовом Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК"

вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ 32, 01032

до Фізичної-особи підприємця Шаповалова Олександра Володимировича

АДРЕСА_1

про стягнення 203 443,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної-особи підприємця Шаповалова Олександра Володимировича (далі-відповідач) про стягнення 203 443,40 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Кредитним договором від 02.08.2019 №01/09.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/17199/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0105476360621 повернуто до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/17199/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

02.08.2019 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Фізичною особою-підприємцем Шаповаловим Олександром Володимировичем було укладено Заяву-договір №ID6740542 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, строк Кредиту 24 місяці з дати укладення Кредитного договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору - кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК» з цільовим використання на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно п.2.3.1. Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом 0,0001% річних.

Розмір комісійної винагороди 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно), (п 2.3.2 Кредитного договору).

Відповідно до Заяви-договору від 01.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК». Клієнт (Відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 01.08.2019 - копія зазначеної Заяви-договору(додається).

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», до яких Позичальник приєднався шляхом укладенням Заяви-договору №Ш 6740542 від 02.08.2019.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредит на розвиток бізнесу») - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

З матеріалів справи судом встановлено, що, фізична особа-підприємець Шаповалов Олександр Володимирович, 02.08.2019 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинила правочин, підписавши Заяву-договір №Ш 6740542 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що він свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.

Однак, Позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови Кредитного договору, а саме:

п.1.1 Кредитного договору: позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

п.2.5. Кредитного договору: терміни і порядок погашення Кредиту, п. 3.1. Кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту.

Відповідач вимоги позивача не виконав та заборгованість за договором у визначений строк не погасив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору №ID6740542 від 02.08.2019, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шаповалова Олександра Володимировича заборгованості по тілу кредиту у сумі 165 391,06 грн, заборгованості по відсоткам у сумі 0,10 грн, заборгованості по комісії у сумі 31 810,00 грн, пені у сумі 4 337,99 грн. та штрафу 1 874,25 грн. за період з 27.02.2020 по 27.08.2020.

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Заява-договір № ID6740542 від 02.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" є договором приєднання.

Згідно із ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач, на підставі ст. 641 та ст. 644 Цивільного кодексу України, взяв на себе зобов`язання перед особами, які його приймуть (акцептують), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених договором.

Заявою-договором № ID6740542 від 02.08.2019 сторони погодили, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в той час як позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за договором приєднання в частині своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку позичальника підтверджується заборгованість відповідача за кредитом у сумі 165 391,06 грн. та заборгованість по відсоткам у сумі 0,10 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вже було вказано вище, відповідно до п. 18.1.16.2. Правил, Клієнт зобов`язаний сплатити проценти та інші види винагороди банку за весь час фактичного користування кредитом згідно із п. 18.1.20.

У п. 2.3.1, 2.3.2 договору сторони погодили, розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних та розмір комісійної винагороди 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).

За розрахунком позивача заборгованість по відсоткам становить 0,10 грн. та заборгованість по комісії - 31 810,00 грн

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом та за процентами не спростована.

Право на дострокове стягнення передбачено умовами кредитного договору , зокрема, в п. 4.2.1 зазначено, що умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку та укладається лише шляхом приєднання до договору вцілому.

Згідно з п. 18.2.23.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Так, відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Законом (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1. цих Правил.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання повернення кредитних коштів у сумі 165 391,06 грн, зі сплати відсотків у сумі 0,10 грн та зі сплати комісії у сумі 31 810,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості по кредиту у сумі 165 391,06 грн, зі сплати відсотків у сумі 0,10 грн та зі сплати комісії у сумі 31 810,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 4 337,99 грн. та штрафу 1 874,25 грн. за період з 27.02.2020 по 27.08.2020.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 4 337,99 грн. у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Водночас при досліджені матеріалів справи судом було встановлено, що нарахований Банком штраф у розмірі 1 874,25 грн. не містить обґрунтованого посилання на відповідну правову підставу для його нарахування.

Так, пункт 18.2.5.2 Правил містить визначений відсоток розміру штрафу лише за деякі випадки порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором, що не відносяться до спірних. В інших випадках розмір штрафу визначається згідно Цінових параметрів.

Однак, до матеріалів справи Цінові параметри Банком долучені не були, що позбавляє суд можливості перевірити розмір та обґрунтованість нарахованого Банком штрафу в 1 874,25 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідної позовної вимоги з огляду на її необґрунтованість та недоведеність.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 3 023,54 грн. покладається на відповідача. Решта судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної-особи підприємця Шаповалова Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по тілу кредиту в розмірі 165 391,06 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 0,10 грн, заборгованість по комісії в розмірі 31 810,00 грн., пеню в розмірі 4 337,99 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 023,54 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов