Рішення № 94796503, 27.01.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/704/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Собчук М.В. - адвокат, довіреність № 5153 від 14.09.2020,

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Дейнеки Вікторії Іванівни

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

про стягнення 208273,86 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 187210,40 грн. основного боргу, 14698,36 грн. пені, 3987,00 грн. інфляційних, 2378,10 грн. 3%річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не оплатив в повному обсязі надані послуги з перевезення вантажів згідно договору №ПКЛ25112019/т-нос від 25.11.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач належним чином уповноваженого представника в судове засідання не направив.

27.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з зайнятістю представника в розгляд іншої справи в Житомирському окружному адміністративному суді.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на "27" січня 2021 р. о 15:00; постановлено повідомити сторони про судове засідання; роз`яснено сторонам, що відповідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначних цією статтею.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Оскільки явка відповідача не визнавалась обов`язковою, сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе вирішити спір по суті.

В матеріалах справи міститься відзив на позов з додатками (а.с. 50-55), згідно якого відповідач не визнавав позовні вимоги, наголошував, що всупереч умовам п.п. 3.1. договору позивач не надав відповідачу належним чином оформлену договір-заявку. Укладений між позивачем та відповідачем договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.11.2019 чітко передбачає в п.п. 3.6 обов`язок виконавця надати повністю і правильно оформлені документи, які зазначені в п.3.1 договору, для початку перебігу 10-ти денного строку, встановленого договором для здійснення замовником оплати послуг. Цей обов`язок позивач не виконав, а тому день оплати не настав.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2019 між Фізичною особою-підприємцем Дейнекою Вікторією Іванівною (перевізник/позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (замовник/відповідач) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №ПКЛ251119/т-нос, відповідно до якого перевізник надає послуги автомобільних перевезень, які включають: надання транспортного засобу, організацію і здійснення доставки ввіреного замовником Вантажу, вказаного в Додатках (Договорах-заявках) до цього договору, в пункт призначення і видає Вантаж уповноваженій отримати Вантаж особі замовника (далі - Вантажоодержувач та Вантажовідправник) (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 1.2. договору найменування, кількість, види Вантажу, який перевозиться, маршрути перевезення (місця навантаження/розвантаження), дані вантажовідправників та вантажоодержувачів, графік подачі автотранспорту, вартість перевезення та суми оплати узгоджуються сторонами перед кожним конкретним перевезенням та вказуються в Додатках (Договорах-заявках) до цього договору.

Після підписання Договору-заявки сторонами. Договір-заявка є невід`ємною частиною цього Договору та є підтвердженням того, що всі умови надання послуг, вказані в Договорі-заявці узгодженні Сторонами (п.п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата послуг перевізника за цим Договором здійснюється на підставі оригіналів наданих рахунків на оплату (далі -Рахунок). Підставою для виписки рахунку за надані послуги є належним чином оформлені:

- Договір-заявка:

- товарно-транспортна накладна (ТТН):

- реєстр ТТН:

- акт надання послуг:

- своєчасно і правильно зареєстровані податкові накладні.

Вид розрахунків за даним договором є безготівковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок перевізника. У разі досягнення домовленості між сторонами розрахунок може здійснюватися за попередньою оплатою (п.п. 3.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.3. договору ціни за послуги з перевезення Вантажу визначаються згідно Договорів-заявок до цього договору, що є невід`ємною частиною цього Договору і/або Додатковою угодою, якою визначається "Тарифна сітка на циклічні перевезення", затвердженої і підписаної замовником і перевізником з урахуванням пункту 3.4. цього Договору.

Також сторони узгодили, що загальна сума послуг за даним Договором визначається загальною вартістю всіх Актів наданих послуг за даним Договором та у будь-якому разі - не може бути більше 500 0000,00 грн. протягом строку його дії згідно п.п. 10.1. цього Договору, вартість послуг конкретного перевезення не може бути більше вартості, зазначеної в Договорі - Заявці, узгодженої та підписаної сторонами (п.п. 3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору замовник зобов`язується здійснити оплату фактично наданих послуг Перевізника за даним Договором протягом 21 банківського дня з моменту надання перевізником повністю і правильно оформлених документів, зазначених в п. 3.1. цього Договору, якщо інший порядок розрахунків не буде передбачено відповідним Договором-заявкою на певні послуги.

Акт надання послуг/Акт виконання робіт, згідно п.п. 4.1.3. договору - це документ, що визначає відсутність претензій сторін до виконаного перевезення, який складається перевізником протягом не більше п`яти календарних днів з дати виконання відповідного договору-заявки та передає його у цей строк замовнику на підпис; складається в 2-х примірниках для перевізника і замовника, по одному примірнику для кожного з них, і у цей строк надає його на підпис Замовнику.

Рахунок на оплату, за визначенням п.п. 4.1.4. договору, - це документ, який визначає суму оплати і містить необхідні платіжні реквізити перевізника, за яким замовник здійснює безготівковий переказ грошових коштів за надані послуги за договором. Документ, який є однією з підстав для оплати замовником наданих йому послуг за договором.

За порушення термінів оплати, замовник сплачує перевізнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення оплати, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення, але у будь-якому разі - не більше 10% від вартості наданих і неоплачених послуг (п.п. 5.3. договору).

Пунктами 9.2. та 10.1. договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі, - до повного виконання взятих на себе зобов`язань сторонами.

На виконання умов договору №ПКЛ251119/т-нос сторонами у справі 25.11.2019 укладено договір-заявку на транспортні послуги (а.с. 21), згідно пункту 1 якої сторони дійшли згоди, що вартість послуг з перевезення кукурудзи з місця завантаження (Сербо-Слобідка Ємільчанського району Житомирської області) до місця її розвантаження (Одеська область м. Чорноморськ вул. Сухолиманська, 58) з 25.11.2019 р. по 21.12.2019 р. становить 900,00 грн. за 1 тону вантажу без ПДВ.

За умовами п.п. 4.1.1. договору Договір-заявка на надання транспортних засобів і здійснення перевезення підтверджує узгоджене сторонами замовлення на конкретне перевезення.

Пунктом 4 договору-заявки визначено, що перевізник, для здійснення попередньої перевірки документів, зобов`язаний щотижня в понеділок надавати Замовнику рахунки та акти виконаних робіт у вигляді реєстру, що містить перелік ТТН із зазначенням вартості кожного перевезення, номера полів, вагу вантажу, вартість перевезення за тону та загальну суму послуг, яку перевізник надав замовнику протягом минулого календарного тижня. При неповному календарному тижні (в кінці місяця) перевізник може надавати такий реєстр раніше понеділка.

На виконання договору і договору-заявки позивачем (перевізником) були складені і передані на підписання відповідачу (замовником):

- Акт наданих послуг №1 від 11.12.2019 (а.с. 22), з якого вбачається, що перевізником в період з 03.12.2019 по 06.12.2019 були виконані роботи (надані послуги) для замовника на загальну суму 256 644,00 грн.

- Акт наданих послуг №2 від 20.12.2019 (а.с. 23), з якого вбачається, що перевізником в період з 09.12.2019 по 17.12.2019 були виконані роботи (надані послуги) для замовника на загальну суму 46094,40 грн.

- Акт наданих послуг №3 від 20.12.2019 (а.с. 24), з якого вбачається, що перевізником в період з 09.12.2019 по 17.12.2019 були виконані роботи (надані послуги) для замовника на загальну суму 86472,00 грн.

На підставі вищезазначених Актів, в день їх підписання, перевізником були оформлені і передані замовнику відповідні рахунки-фактури на оплату (а.с.25-27), а саме:

- рахунок-фактура № 1 від 11.12.2019, на суму 256 644,00 грн.

- рахунок-фактура № 2 від 20.12.2019, на суму 46 094,40 грн.

- рахунок-фактура № 3 від 20.12.2019 р., на суму 86 472,00 грн.

Таким чином на виконання договору і договору-заявки перевізником було надано послуг/виконано робіт для замовника на загальну суму 389 210,40 грн.

За і період з 13.12.2019 по 27.12.2019 замовник здійснив частково оплату наданих послуг/виконаних робіт перевізником на суму 120 000,00 грн. і станом на 01.01.2020 борг замовника перед перевізником склав 269 210,40 грн.

Сторонами договору 24.01.2020 підписано додаткову угоду № 1 до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПКЛ251119/т-нос від 25.11.2019 (а.с. 28), за умовами якої затверджено наступний графік погашення наявної у замовника перед перевізником заборгованості:

- в січні 2020 року - 27 000,00 грн.;

- в лютому 2020 року - 27 000,00 грн.;

- в березні 2020 року - 27 000,00 грн.;

- в квітні 2020 року - 27 000,00 грн.;

- в травні 2020 року - 161 210,40 грн.

На виконання п.1.1. додаткової угоди №1 замовником було перераховано перевізнику кошти на загальну суму 67 000,00 грн., зокрема: 31.01.2020 - 27000,00 грн., 28.02.2020 - 25000,00 грн., 02.04.2020 - 10000,00 грн., 22.04.2020 - 10000,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 29).

Також 29.05.2020 на виконання п.п. 1.1. додаткової угоди № 1, замовником було перераховано перевізнику кошти на суму 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 892596278 від 29.05.2020, а також банківською випискою з розрахункового рахунка перевізника (а.с. 30-31).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ч.1 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Наявність додаткової угоди №1 від 24.01.2020 свідчить, що сторони даного спору фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів та погодились, що оплата має здійснюватися в строки, визначені додатковою угодою №1 від 24.01.2020.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 187210,40 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 14698,36 грн. пені, 3987,00 грн. інфляційних, 2378,10 грн. 3%річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунки пені (а.с. 11-14) та приймаючи до уваги, що строки оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажу змінено додатковою угодою №1 від 24.01.2020, суд вважає вірним нарахування пені в сумі 2127,88 грн., зокрема:

- на суму боргу 2000,00 грн. за період з 01.03.2020 по 15.06.2020;

- на суму боргу 27000,00 грн. за період з 01.04.2020 по 15.06.2020;

- на суму боргу 7000,00 грн. за період з 01.05.2020 по 15.06.2020;

- на суму боргу 151210,40 грн. за період з 01.06.2020 по 15.06.2020.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату наданих послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 2127,88 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 12570,48 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає обґрунтованими до стягнення 399,14 грн. 3% річних та 362,34 грн. інфляційних, нараховані також з урахуванням строків сплати, визначених додатковою угодою №1 від 24.01.2020. В задоволенні позову щодо стягнення 1978,86 грн. 3% річних та 3624,66 грн. інфляційних суд відмовляє.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав відповідачу належним чином оформлену договір-заявку, в результаті чого строк оплати, визначений п.п. 3.6. договору не настав, суд оцінює критично, оскільки такі не підтверджені жодним доказом.

Також в матеріалах справи містяться докази часткової оплати відповідачем наданих послуг, що є дією, яка свідчать про визнання боргу. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі N 911/3685/17.

Разом з тим, суд відзначає, що нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних відповідно до умов договору №ПКЛ251119/т-нос від 25.11.2019 не може обґрунтовуватись положеннями п. 2 додаткової угоди №1 від 24.01.2020, оскільки даним пунктом сторонами погоджено, що позивач не вимагатиме сплати пені, 3% річних та інфляційних в разі дотримання відповідачем графіку сплати заборгованості. Проте, не передбачено того, що в разі недотримання умов даної угоди пеня, 3% річні та інфляційні нараховуватимуться виходячи зі строків оплати, визначених договором №ПКЛ251119/т-нос від 25.11.2019.

Як відзначено раніше, суд вважає, що наявність додаткової угоди №1 від 24.01.2020 свідчить, що сторони даного спору фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів та погодились, що оплата має здійснюватися в строки, визначені додатковою угодою №1 від 24.01.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 187210,40 грн. основного боргу, 2127,88 грн. пені, 399,14 грн. 3% річних, 362,34 грн. - інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" ( 11242, Житомирська область, Ємільчинський район, село Непізнаничі, ід. код 03568113)

- на користь Фізичної особи-підприємця Дейнеки Вікторії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) 187210,40 грн. основного боргу, 2127,88 грн. пені, 399,14 грн. 3% річних, 362,34 грн. - інфляційних, а також 2851,50 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.02.21

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)