Рішення № 94796325, 09.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6556/20

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман Донецької області

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської область

про стягнення штрафу у розмірі 36 390 грн

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля" про стягнення штрафу в розмірі 36 390 грн за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній № 45776333.

Ухвалою суду від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

11.01.2021 від відповідача надійшли: заява проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ч. 4 ст. 250 ГПК України), відзив на позовну заяву та заява про зменшення розміру штрафу.

Ухвалою суду від 16.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у зв`язку з висновком суду щодо необхідності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи – призначено судове засідання на 09.02.2021.

25.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

08.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача. Позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Сторони участі своїх представників у призначеному на 09.02.2021 судовому засіданні не забезпечили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд, з урахуванням заяви позивача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

У нарадчій кімнаті 09.02.2021 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач зазначає, що відповідачем за залізничною накладною № 45776333 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці було відправлено вагони № 53542924 та № 56850720 з вантажем – вугілля кам`яне. На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці було зроблено перевірку маси вантажу у вагонах, якою виявлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній, не відповідає масі вантажу, встановленій при переважуванні на станції Авдіївка Донецької залізниці. Так, виявлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою вантажу у вагоні № 53542924 – менше документа на 4 100 кг та у вагоні № 56850720 – менше документа на 2 750 кг. На підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України відповідачу було розраховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 36 390 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві та заяві про зменшення розміру штрафу

Відповідач зазначає, що він у відповідності до встановлених законодавством вимог здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, тому внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничну накладну є неможливим.

У разі встановлення факту невірного зазначення відповідачем у накладній № 45776333 маси вантажу за спірним перевезенням та задоволення позову відповідач просить застосувати ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та зменшити суму штрафу. В обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафу є завищеною та необґрунтованою. А сам штраф, за твердженням відповідача, не має компенсаторного характеру, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача. Крім того, відповідач просить суд взяти до уваги такі обставини, що мають значення для справи, як: відсутність доказів спричинення позивачеві негативних наслідків, ступінь виконання боржником зобов`язань, нестабільний фінансовий стан, стратегічну та соціальну значимість Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля".

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником даних вантажу, які зазначені в накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності та неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Також, позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу. Позивач наголошує на тому, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, яким чітко визначено розмір штрафу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04.09.2020 відповідач зі станції Ароматна Придніпровської залізниці за накладною № 45776333 направив на адресу ПрАТ "АКХЗ" (станція призначення – Авдіївка Донецької залізниці) вантаж - вугілля кам`яне марки Г (газовий), вказавши у накладній масу вантажу у вагоні № 56850720 – 57 200 кг та у вагоні № 53542924 – 55 700 кг (арк. с. 8).

По прибуттю вантажу станцією призначення Авдіївка Донецької залізниці за вимогою вантажоодержувача було проведено зважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоодержувача № 0380 (заводський номер № 950300157/07260 R-07-08), приписаних до станції Авдіївка Донецької залізниці і повірених 24.04.2020. За результатами перевірки маси вантажу, що прибув за залізничною накладною № 45776333, було виявлено різницю в масі вантажу у вагонах №№ 53542924, 56850720, про що залізницею складено комерційний акт № 182803/131 від 06.09.2020 (арк. с. 6-7).

У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту вказано наступне.

Згідно документу в вагоні № 53542924 значиться вага: нетто 55 700 кг, тара 22 400 кг; при зважуванні виявилося: брутто 74 000 кг, тара 22 400 кг, нетто 51 600 кг, що менше ваги зазначеної в накладній на 4 100 кг.

Згідно документу в вагоні № 56850720 значиться вага: нетто 57 200 кг, тара 21 200 кг; при зважуванні виявилося: брутто 75 650 кг, тара 21 200 кг, нетто 54 450 кг, що менше ваги зазначеної в накладній на 2 750 кг.

Вантаж прибув в справному вагоні, люка щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нерівномірна, нарівні бортів, маркована вапном. Зважування проводили: ДС ОСОБА_1 , агент комерційний Плутало ва О.Є., прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_2 . При повторному зважуванні в присутності вищевказаних осіб недостача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає по штату.

У позовній заяві позивачем наведено розрахунок штрафу за невірно зазначену відповідачем масу вантажу на суму 36 390 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 8 статті 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі – Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення вантажу.

У статті 24 Статуту визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що за виключенням випадків, коли вагони завантажуються залізницею, графа 19 заповнюється відправником.

Із графи 28 "Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" накладної № 45776333 вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що автоматично свідчить про заповнення графи 19 представником саме відповідача.

З наведеного вбачається, що позивач мав право прийняти до перевезення вантаж шляхом візуального огляду вагону без перевірки маси та кількості вантажу. З цим правом кореспондується обов`язок саме вантажовідправника перевірити масу вантажу. Водночас, позивач не позбавлений права здійснити перевірку правильності кількості та маси вантажу впродовж перевезення. У результаті такої перевірки позивачем було виявлено невідповідність маси вантажу.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Відтак, у разі виявлення невідповідності маси вантажу тій, яка вказана у залізничній накладній, перевізник, тобто позивач, складає комерційний акт або акт загальної форми.

Правові підстави для нарахування штрафу та його розмір

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту встановлено, що штраф стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, встановлено, що відомості у комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Оскільки, у залізничній накладній зазначено тару вагону № 56850720 – 21 200 кг і вагону № 53542924 – 22 400 кг, відомості про яку внесені відправником, то на підставі пункту 2 Правил складання актів, саме її і було зазначено в комерційному акті.

Згідно з відомостями, зазначеними у залізничній накладній № 45776333, провізна плата за вагони №№ 56850720, 53542924 становить по 3 639 грн за кожний, відповідно, п`ятикратний розмір провізної плати за обидва вагони дорівнює 36 390 грн.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу в розмірі 36 390 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафу

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України. у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватись із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Посилання відповідача на стратегічну та соціальну значимість Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля", не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності. Відповідач є таким самим учасником господарських відносин, як і позивач, та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку – щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, що мало місце у цій справі.

Інші доводи, зокрема посилання на відсутність доказів спричинення позивачеві негативних наслідків, є недостатніми для зменшення розміру заявленого штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 904/3988/18.

Доказів скрутного майнового становища відповідачем до заяви не додано.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про існування підстав для зменшення штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафу.

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В той же час, заперечення відповідача щодо позовних вимог не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються належними і допустимими доказами у справі та не спростовують обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про зменшення розміру штрафу – відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22; ідентифікаційний код 40150216) штраф за невірно зазначену масу вантажу в розмірі 36 390 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 11.02.2021.

Суддя В.І. Ярошенко