Рішення № 94795200, 11.02.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9756/19

Номер провадження2/711/346/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Демчик Р.В.,

секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Київської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трач Ганна Миколаївна, Служба у справах дітей Подільського району у місті Києві державної адміністрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Київської міської ради, ПАТ «ІМЕКСБАНК», Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трач Ганна Миколаївна, Служба у справах дітей Подільського району у місті Києві державної адміністрації.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від шлюбу народились діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті чоловіка ОСОБА_8 , вона звернулась в своїх інтересах та в інтересах дітей, із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину на майно.

Так, довідкою від 03.08.2018, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткач Н.М., підтверджено ту обставину, що спадкоємцями після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 є його дружина та доньки (позивачі у справі).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2018, прийнятою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткач Н.М., відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ј частки квартири АДРЕСА_1 та транспортний засіб – автомобіль марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх доньок, у зв`язку із тим, що не надані правовстановлюючі документи та у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна присутній запис про арешт майна божника та оголошення заборон, на підставі постанови №51061864 Подільського РВДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 26.05.2016.

Позивач зазначає, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з якої ј частина належала її померлому чоловіку. А тому вона та її доньки не можуть юридично оформити право власності на цю частину квартири.

Згідно довідки КП «ЧООБТІ» від 27.11.2018 №708 наданої адвокату ОСОБА_2 за даними технічної інвентаризації станом на 27.01.1999р. загальна площа квартири становить 68,8кв.м., житлова – 42,8кв.м., 3-х кімнатна, знаходиться на 8-му поверсі.

Рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради від 17.02.1999р. №43 вирішено передати безоплатно в особисту власність громадян державне житло (вказану квартиру),в якому вони проживають згідно зі списком, додаток №1 та відділу приватизації житла видати свідоцтва про право власності на житло. Згідно додатку №1 відповідач ОСОБА_5 є в переліку таких громадян.

КП «ЧООБТІ» листом від 12.12.2018 №737 наданого на запит адвокату ОСОБА_2 надіслано належним чином завірену копію Свідоцтва на право власності на житло від 16.06.1999р.

Згідно зазначеного свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.06.1999 орган приватизації Придніпровського райвиконкому посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві власності ОСОБА_5 та членам її сім`ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 . Вказане свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) 17.02.1999р. за №43. Квартира зареєстрована Черкаським ОБТІ у реєстрову книгу за №173-352-350.

Згідно листа департаменту економіки і розвитку Черкаської міської ради від 19.11.2018 №21700-01-21 квартира передана у спільну сумісну приватну власність 4-х громадян: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобі за померлим ОСОБА_8 зареєстровано автомобіль марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Проте, оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ було викрадено з квартири позивача 22.07.2018р., що підтверджується довідкою Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та витягом з ЄРДР.

Крім того, позивач вказує, що в процесі збирання доказової бази для звернення до суду з позовною заявою, була отримана наступна інформація.

Так, відповідно до інформаційної довідки 191640530 сформованої 05.12.2019, ОСОБА_8 є власником ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на яку накладено арешт, реєстраційний номер обтяження НОМЕР_4 , зареєстровано 07.06.2007 за №5087946 Першою черкаською держнотконторою на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004, об`єкт обтяження – ј частина квартири, що розташована: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки 191640530, сформованої 05.12.2019, значиться обтяження у вигляді арешту з реєстраційним номером обтяження 5087973, зареєстровано 07.06.2007 за №5087973 Першою черкаською держнотконторою на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004, об`єкт обтяження – все майно.

Листом Придніпровського ВДВС міста Черкас ГТУЮ у Черкаській області від 07.05.2018 позивача було проінформовано, що 07.06.2007 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_8 , на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004. Обтяження зареєстровано за №5087946. Також 07.06.2007 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_8 на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004. Обтяження зареєстровано за №5087973. Перевіркою бази даних встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало 16 виконавчих проваджень відносно ОСОБА_8 . У зв`язку із закінченням терміну зберігання, матеріали виконавчого провадження знищені. За таких обставин позивачу рекомендовано звернутися до суду, так як підстави, що передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», за яких державний виконавець самостійно може зняти арешт, відсутні.

Згідно письмової інформації Придніпровського ВДВС міста Черкас ГТУЮ у Черкаській області від 06.11.2018, отриманої на запит адвоката Лободи І.В., відкритих виконавчих проваджень, в яких боржником є ОСОБА_8 на даний час немає. Виконавчі провадження, які перебували на виконанні раніше, в 2011 році знищені, а тому встановити в рамках якого виконавчого провадження накладався арешт неможливо. До моменту впровадження Автоматизованої системи виконавчих проваджень надати інформацію про виконавчі провадження неможливо у зв`язку із знищенням паперової інформації.

Згідно письмової інформації Подільського РВДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 10.10.2018, отриманої на запит адвоката Лободи І.В., 17.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №37547308); 26.12.2014 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року. 11.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №51061864), де стягувачем був ПАТ «Імексбанк»; 09.08.2016 державний виконавець, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 26.12.2016 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року. Згідно перевірки АРМ «Виконавець» станом на 10.10.2018 відкриті виконавчі провадження у відділі відсутні. Зазначене також підтверджується витягом з електронного реєстру виконавчих проваджень.

Отже, на даний час арешт накладений в рамках виконавчих проваджень, про які йшлося вище продовжує існувати. Позивачі являються спадкоємцями померлого, проте не можуть в повній мірі реалізувати свої права на будь-яке спадкове майно через наявність накладеного в рамках виконавчих проваджень арешту та оголошення заборони на його відчуження. Спадкове майно перебуває під арештом та забороною на відчуження, у зв`язку з цим позивачів обмежено у праві розпоряджатися своїм майном, яке визначено ст.41 Конституції України. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На даний час відсутні підстави для продовження дії арешту, оскільки, спадкодавець (боржник) помер, а тому права позивачів підлягають судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом, зокрема, скасування арешту з майна.

У зв`язку із викладеним вище, позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому просили:

?визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

?визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

?визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

?визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

?визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

?визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

?зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , та скасувати заборону на відчуження такого майна (рухомого та нерухомого), які накладено постановою Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно в межах виконавчого провадження №51061864 щодо примусового виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва №758/12240/14-ц про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Імексбанк» 66886, 01 грн.

?зняти арешт з рухомого майна померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , та скасувати заборону на відчуження такого рухомого майна, який накладено постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 26.05.2016 року на все рухоме майно в межах виконавчого провадження №51061864; реєстраційний номер обтяження №15835043 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

?зняти арешт з майна померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , а саме ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який накладено на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району, 633-7, 29.03.2004, реєстраційний номер обтяження 5087946, зареєстровано 07.06.2007 за №5087946 Першою черкаською державною нотаріальною конторою.

?зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , який накладено на все майно, на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району, 633-7, 29.03.2004, реєстраційний номер обтяження 5087973, зареєстровано 07.06.2007 за №5087973 Першою черкаською державною нотаріальною конторою.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року провадження у справі залишено без руху, надано позивачам строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Службу у справах дітей Подільського району у місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи №14-2017 заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Закрито підготовчий розгляд справи. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні по суті позовних вимог.

10.08.2020 від представника відповідача Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. З даного відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із тим, що на їх думку, вони не є належним відповідачем у даній справі, оскільки місцем відкриття спадщини є місцезнаходження спадкового майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, вважають, що належним відповідачем у даній справі має бути Черкаська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування.

29.09.2020 на адресу суду приватним нотаріусом Трач Г.М. на виконання ухвали суду від 04.06.2020 надано копію спадкової справи №14/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх дітей, а також її представник – адвокат Лобода І.В., позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та докази наявні в матеріалах справи.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилися. Проте на електронну адресу суду надіслали заяву в якій просили перенести розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з продовженим карантином по COVID-19, вони не можуть бути присутніми в судовому засіданні.

Слід зауважити, що аналогічні заяви відповідачі надавали на електронну адресу суду неодноразово, а саме: 09.04.2020; 05.05.2020; 03.06.2020; 25.08.2020; 21.09.2020; 16.11.2020.

Разом з тим, як вбачається з практики Верховного Суду, саме пособі оголошення карантину не зупиняє роботу судів, а тому учасники судового розгляду та їх представники не позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до положень ч.4 ст. 212 ЦПК України.

Проте відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 не скористалися своїм правом щодо участі у судовому розгляді відповідно до ч.4 ст. 212 ЦПК України та у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначили причин, які безпосередньо перешкоджають їм взяти участь у судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, відповідно до положень п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .

Окремо слід зазначити, що відповідачами не подано відзиву на позовну заяву, проте 01.04.2020 та на електронну адресу суду надано письмові пояснення у даній справі.

Відповідач ОСОБА_7 , представник відповідача ПАТ «ІмексБанк», представник відповідача Подільського районного відділу ДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Києві, а також представник третьої особи: Служби у справах дітей Подільського району у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився. Причину неявки суду не повідомив. Однак в наданому суду відзиві на позовну заяву від 10.08.2020 просив проводити розгляд справи без участі представника Київської міської ради.

Представник відповідача Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд даної справи без участі їх представника.

Третя особа: приватний нотаріус Трач Г.М. також в судове засідання не з`явилась, проте неодноразово надавала на адресу суду письмову заяву, в якій просила проводити розгляд даної справи без її участі з врахуванням фактичних обставин справи.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тобто за нею не може бути визнане право власності, а лише може бути встановлений факт належності на праві власності померлому та визнане право власності за живою особою в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не суперечать закону, в тому числі і в порядку спадкування.

Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , з 04 червня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_8 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №315 (а.с. 19 т.1).

Від шлюбу мають двох малолітніх доньок, а саме: ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_9 (а.с. 21 т.1) та серії НОМЕР_10 (а.с. 22 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 21 серпня 2017 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №13110 (а.с. 20 т.1).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортний засіб – автомобіль марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується: відповіддю КП «ЧООБТІ» від 27.11.2018 №708 (а.с. 25 т.1); копією рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради від 17.02.1999 №43 (а.с. 28 т.1); листом КП «ЧООБТІ» №737 від 12.12.2018р. (а.с. 29 т.1); копією свідоцтва НОМЕР_3 на право власності на житло від 16.06.1999 (а.с. 30 т.1); листом Департаменту економіки та розвиту Черкаської міської ради №21799-01-21 від 19.11.2018 (а.с. 31 т.1); свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 (а.с. 32 т.1); листом регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 06.12.2018 №31-26-2285 (а.с. 91 т.2).

Як вбачається із змісту ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

В судовому засіданні встановлено, що останнім місцем проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_13 була адреса: АДРЕСА_3 . Зазначене підтверджується відомостями із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 63 т.2); відомостями з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 67-68 т.2).

Таким чином, судом встановлено, що місцем відкриття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 є м. Київ, а відтак, суд не приймає до уваги позицію відповідача Київської міської ради викладеної у наданих ними відзиві від 10.08.2020 (а.с. 18-21 т.2), щодо відмови в задоволенні позовних вимог через їх пред`явлення до неналежного відповідача (Київської міської ради), оскільки, на їх думку, місцем відкриття спадщини є м. Черкаси (за місцем знаходження нерухомого спадкового майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ). Інших підстав для відмови в задоволенні позовних вимог представником Київської міської ради не зазначено.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як встановлено судом, позивач звернулась в своїх інтересах та інтересах своїх дітей до нотаріуса з відповідною заявою (а.с. 57, 75 т.2), проте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М., було видано постанову про відмову у чиненні нотаріальної дії від 03.08.2018р. за вих. №118/02-14 (а.с. 88 т.2). З даної постанови нотаріуса вбачається, що останнім було відмовлено ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право власності на спадщину, що складається з ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортний засіб – автомобіль марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що залишилися після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спадкове майно та наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про арешт майна боржника та оголошення заборон, на підставі Постанови № 51061864 Подільського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві від 26.05.2016р.

Також, судом встановлено, що окрім ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , у визначений законом строк, до нотаріальних органів інші особи не звертались, спадкові справи не відкривались, заповітів не має. Зазначене підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 82 т.2), інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 83 т.2), довідкою приватного нотаріуса Трач Г.М. від 03.08.2018 за вих.№ 117/02-14 (а.с. 87 т.2).

Натомість ч.3 ст.1296 ЦК передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п.3.1. роз`яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно п.23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В пункті п.3.3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Оскільки відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє позивача та її дітей скористуватися їх законним правом на отримання спадщини, проте в судовому засіданні судом було встановлено, що ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортний засіб – автомобіль марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 належали померлому ОСОБА_8 на праві власності, то враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 право власності по 1/12 частині квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та по 1/3 частині автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

При цьому слід зазначити, що суд не приймає доводи відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 викладені ними в їх письмових поясненнях від 01.04.2020 та 02.06.2020, щодо придбання вказаного автомобіля відповідачем ОСОБА_6 за власні кошти в сумі 18000 США в 2007 році, оскільки на підтвердження зазначеного, відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо позовної вимоги про зняття арешту зі спадкового майна, о суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки 191640530 сформованої 05.12.2019 (а.с. 43-44 т.1), ОСОБА_8 є власником ј частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на яку накладено арешт, реєстраційний номер обтяження НОМЕР_4 , зареєстровано 07.06.2007 за №5087946 Першою черкаською держнотконторою на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004, об`єкт обтяження – ј частина квартири, що розташована: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки 191640530, сформованої 05.12.2019, значиться обтяження у вигляді арешту з реєстраційним номером обтяження 5087973, зареєстровано 07.06.2007 за №5087973 Першою черкаською держнотконторою на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004, об`єкт обтяження – все майно.

Листом Придніпровського ВДВС міста Черкас ГТУЮ у Черкаській області від 07.05.2018 №16110 (а.с. 35-36 т.1), позивача було проінформовано, що 07.06.2007 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_8 , на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004. Обтяження зареєстровано за №5087946. Також 07.06.2007 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_8 на підставі постанови ДВС Придніпровського району №633-7 від 29.03.2004. Обтяження зареєстровано за №5087973. Перевіркою бази даних встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало 16 виконавчих проваджень відносно ОСОБА_8 . У зв`язку із закінченням терміну зберігання, матеріали виконавчого провадження знищені. За таких обставин позивачу рекомендовано звернутися до суду, так як підстави, що передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», за яких державний виконавець самостійно може зняти арешт, відсутні.

Згідно письмової інформації Придніпровського ВДВС міста Черкас ГТУЮ у Черкаській області від 06.11.2018 №33229/15.3-32 (а.с. 37-39 т.1), отриманої на запит адвоката Лободи І.В., відкритих виконавчих проваджень, в яких боржником є ОСОБА_8 на даний час немає. Виконавчі провадження, які перебували на виконанні раніше, в 2011 році знищені, а тому встановити в рамках якого виконавчого провадження накладався арешт неможливо. До моменту впровадження Автоматизованої системи виконавчих проваджень надати інформацію про виконавчі провадження неможливо у зв`язку із знищенням паперової інформації.

Згідно письмової інформації Подільського РВДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 10.10.2018 АСВП№51061864/2 (а.с.40 т.1), отриманої на запит адвоката Лободи І.В., 17.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №37547308); 26.12.2014 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року. 11.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №51061864), де стягувачем був ПАТ «Імексбанк»; 09.08.2016 державний виконавець, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 26.12.2016 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року. Згідно перевірки АРМ «Виконавець» станом на 10.10.2018 відкриті виконавчі провадження у відділі відсутні. Зазначене також підтверджується витягом з електронного реєстру виконавчих проваджень (а.с. 41-42 т.1).

Отже, на даний час арешт накладений в рамках виконавчих проваджень, про які йшлося вище продовжує існувати. Позивачі являються спадкоємцями померлого, проте не можуть в повній мірі реалізувати свої права на будь-яке спадкове майно через наявність накладеного в рамках виконавчих проваджень арешту та оголошення заборони на його відчуження. Спадкове майно перебуває під арештом та забороною на відчуження, у зв`язку з цим позивачів обмежено у праві розпоряджатися своїм майном, яке визначено ст.41 Конституції України. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6(в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинна редакція) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позивачі мають намір розпорядитися належним їм правом, а саме оформити спадщину після смерті чоловіка та батька, проте через наявність арешту позбавлені можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачів.

Виходячи з вищевикладеного, суд враховує, що на даний час відсутні підстави для продовження дії арешту, оскільки, спадкодавець (боржник) помер, а тому права позивачів підлягають судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом, зокрема, скасування арешту з майна.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 1/3 частину автомобіля марки BMW, моделі 535, випуску 1996 року, колір сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , тип – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , та скасувати заборону на відчуження такого майна (рухомого та нерухомого), які накладено постановою Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно в межах виконавчого провадження №51061864 щодо примусового виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва №758/12240/14-ц про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Імексбанк» 66886, 01 грн.

Зняти арешт з рухомого майна померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , та скасувати заборону на відчуження такого рухомого майна, який накладено постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 26.05.2016 року на все рухоме майно в межах виконавчого провадження №51061864; реєстраційний номер обтяження №15835043 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Зняти арешт з майна померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , а саме ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який накладено на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району, 633-7, 29.03.2004, реєстраційний номер обтяження 5087946, зареєстровано 07.06.2007 за №5087946 Першою черкаською державною нотаріальною конторою.

Зняти арешт з майна (рухомого та нерухомого) померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , який накладено на все майно, на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району, 633-7, 29.03.2004, реєстраційний номер обтяження 5087973, зареєстровано 07.06.2007 за №5087973 Першою черкаською державною нотаріальною конторою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкас протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 05.02.2021 року

Головуючий: Р. В. Демчик