Рішення № 94794019, 09.02.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1636/20

Провадження №2/718/721/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулися в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16.11.2017 року між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено заяву-приєднання (акцепт) за № АК7099852/ПЗ до договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферти № 114 від 01.08.2016 року відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Citroen Berlingo (д. р. н. НОМЕР_1 ).

Вказує, що відповідач ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 16:55год. на автодорозі Бердичів-Летин 57 км+197 м, керуючи автомобілем Ford Transit Connect, д.н.з. НОМЕР_2 , не надав переваги в русі автомобілю Сітроен, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив з останнім зіткнення, в результаті чого транспортні засоби зазнали пошкоджень потерпілих немає . Відповідач ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України. Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.03.2018 року по справі №718/378/18 відповідача було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст.124 КпАП України. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування страхового акту № АХА2371833 від 13.04.2018 року та умов договору страхування № АК7099852/ПЗ від 16.11.2017 року розмір страхового відшкодування склав 100000 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви страхувальника на СТО згідно платіжного доручення № 442423 від 16.04.2018 року. Відповідно до звіту № 016/18 про оцінку ТЗ вартість відновлювального ремонту вищевказаного транспортного засобу розрахована оцінювачем у сумі 187934,21 грн., коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого становить 0,7. Таким чином, до АТ «СК`АРКС» у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику вищевказаного автомобіля. Посилаючись на норми законодавства, просить позовну заяву задовольнити та стягнути судові витрати по справі.

Позивач Приватне акціонерне товариство ПАТ «СК «АРКС» та в їх інтересах представник Василенко К.Ю. через канцелярію суду подали клопотання справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Частиною 3ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник –адвокат Усманов М.А. через канцелярію суду подав відзив, у якому вказав, що позовна заява не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що суб`єктом, який має задовольнити вимоги позивача, ПАТ «Страхова комранія «АРКС» - є його страховик, а саме ПАТ «Страхова компанія «УНІКА». Зазначає, що його цивільна відповідальність на момент вчинення ДТП застрахована ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» і відповідно до страхового поліса страховий ліміт за завдання майнової шкоди складає 100 000 грн. Просив в задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача судові витрати по справі. та розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 16:55год. на автодорозі Бердичів-Летин 57 км+197 м, керуючи автомобілем Ford Transit Connect, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , не надав переваги в русі автомобілю Сітроен, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив з останнім зіткнення, в результаті чого транспортні засоби зазнали пошкоджень потерпілих немає. Відповідач ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України. Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.03.2018 року по справі № 718/378/18 відповідача було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст. 124 КпАП України (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіля марки Citroen Berlingo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 власником є ОСОБА_3 , а належить на праві власності ОСОБА_2 .

Громадянином ОСОБА_2 був укладений договір зі страховою компанією ПАТ «СК «АХА Страхування» та на момент настання страхового випадку діяв договір добровільного страхування наземного транспорту № 114 оферти від 01.08.2016 року згідно якого страхова компанія - позивач сплатила за відновлювальний ремонт автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1

У відповідності до Акту огляду транспортного засобу від 09.01.2018 р. та ремонтної калькуляції від 12.01.2018 року про визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав пошкодження (а.с.-17-24).

Згідно висновку № 016/18 від 15.01.2018 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження ДТП, що сталась 31.12.2017 року становить 117630 грн. (а.с.15-16)

Громадянин ОСОБА_2 , як потерпілий своєчасно звернувся до позивача ПАТ «СК «АХА Страхування» про виплату страхового відшкодування від 03.01.2018 року, що підтверджується заявою про страховий випадок (а.с.13).

У зв`язку із ушкодженням автомобіля потерпілого ОСОБА_2 під час ДТП, позивачем ПАТ «СК «АХА Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 442 423 (а.с.10).

15.06.2018 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

31.07.2018 року ПрАТ «СК «УНІКА» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 71 651 (сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) гривню 26 копійок.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» є правонаступником прав та обов`язків АТ СК «АХА Страхування» відповідно до довідки з Головного управління статистики у м. Києві від 15 липня 2019 року №3.1.-23/484-19.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 (до набрання чинності Законом № 3045-УІ від 17 лютого 2011 року -підпункт 33.1.2) пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно,але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже суд дійшов висновку, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття З Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності,страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3і 5вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993ЦК України та 27 Закону України «Про страхування»,шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тобто, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавана шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдавшкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому вінвиплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавала шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Саме такому висновку дійшла 04 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18.

Окрім цього, позивачем не представлено жодного доказу вживання заходів щодо узгодження остаточної суми страхового відшкодування, стягнення різниці вартості страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності згідно страхового полюсу страховика ПАТ "Страхова комранія "УНІКА".

За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідачем та його представником адвокатом Мурад Усмановим до початку розгляду справи по суті надано заяву про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги, згідно договору про надання правової допомоги від 03.11.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 (клієнтом) та ОСОБА_4 (адвокатом). Згідно акту виконаної роботи за надані послуги у цивільній справі, адвокатом витрачено 9 годин часу, а саме: консультація, щодо порядку оскарження судового рішення та судової перспективи цивільної справи про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП 2 год. – 1200 грн., , підготовка заяви про перегляд заочного рішення 5 години – 3000 грн., написання відзиву на позовну заяву та направлення відзиву позивачу 2 год. – 1200 грн. Тому розрахунок вартості вказано у сумі 5400 грн.

Відповідно до квитанції № 6 від 15.01.2021 року, ОСОБА_1 перерахував адвокату Усманову М.А. за виконану роботу грошову суму в розмірі 5400 грн.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

З огляду на вищевикладене, суд виходить із вимог ст. 137 ЦПК України, та враховуючи надані представником відповідача: договір про надання професійної правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 5400 грн. було підтверджено, а тому вказана сума підлягає стягненню з позивача по справі.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76, 79, 80, 81, 133, 134, 137, 141, 211, 245, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України і на підставі ст. 993,1194 ЦК України, ст.. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22-33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912, п/р № НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк») на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5400 ( п`ять тисяч чотириста) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М.Мізюк