
Справа № 638/16947/20
Провадження № 2/638/2095/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року Суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Аркатова К.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 08.12.2020 року вказаний позов залишено без руху, в тому числі вказано про необхідність позивачу сплати судовий збір за вимогою щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 840,80 грн та за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 840,80 грн та надати докази сплати або надати документи, які відповідно до законодавства України підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
29.12.2020 року позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, посилаючись на наявність заборгованості із заробітної плати, відсутність повного розрахунку із позивачем на момент звільнення, у зв`язку з чим він не має фінансової можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доводи позивача про важке фінансове становище саме по собі не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру за подання позову, а відтак відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Суддя звертає увагу на наступне - Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні зазначає, що судові органи не змогли забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку, так як збір, який вимагався від заявника за розгляд справи надмірний. Внаслідок цього останній утримався від позову та справу так і не розглянуто судомо. Це, завдало шкоди самій суті права на доступ до суду так як, судовий збір, який підлягав сплаті дорівнював середньому річному заробітку у Польщі на той час. Також, заявником при поданні клопотання про звільнення від сплати судового збору до суду Польщі подавалась декларація про відсутність доходів. В той же час, Європейський Суд з прав людини у згаданому рішенні зазначає, що "Право на суд" не є абсолютним, а може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відстрочення від сплати судового збору за подання позову враховуючи майновий стан сторони є правом, а не обов`язком суду.
На підставі викладено, суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки такі підстави не є поважними в розумінні положень ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для їх застосування.
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно сплати судовий збір за вимогою щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 840,80 грн та за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 840,80 грн та надати докази сплати сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, запропонувати позивачу протягом 10 діб з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Судове рішення № 94793902, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/16947/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: