Ухвала суду № 94793308, 09.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3436/19

№ 1-кп/183/368/21

09 лютого 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040350000126 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, судимого останній раз: 04.04.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням 3 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора - Крутько О.А.,

захисника - Бондаренко Є.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор Крутько О.А. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки ризики, які враховувались при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому продовжують існувати.

Захисник Бондаренко Є.Є. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід на будь-який інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що останній має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Разом з тим, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість інкримінованих злочинів, які віднесено до категорії тяжких, а також ступень відповідальності за них, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, оскільки він розлучений, суспільно корисною працею не займається, внаслідок чого необхідно запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, оскільки він раніше неодноразово судимий, а також незаконно впливати на свідків, оскільки вони ще не допитані судом, тому відповідно до вимог статей 177, 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий, з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування його на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для продовження раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, перестали існувати.

Суд також вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_1 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 05 березня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Олійник