Рішення № 94793261, 08.02.2021, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1993/20

2/180/160/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1993/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 24.11.2008 року, згідно якої отримав кредит на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 5400 гривень.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість, яка станом на 31.08.2015 року становить – 4046,56 гривень і складається з:

- 3850,31 гривень – заборгованість за кредитом;

- 196,25 гривень – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 0,00 гривень – заборгованість за комісією, та судові витрати по справі у розмірі 2102,00 грн.

Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

05 лютого 2021 року суду відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, у якому він просив у задоволенні позовних вимог АК КБ «Приватбанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 24.11.2008 року у розмірі 4046,56 гривень та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 гривень – відмовити у повному обсязі. Відзив обгрунтовано тим, що в позовній заяві зазначено, що при підписанні анкети-заяви №б/н від 25.11.2008 року відповідач підтвердив свою згоду з тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Посилання позивача є безпідставним. Відповідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Посилання позивача у своїй позовній заяві на виникнення та наявність правовідносин між позивачем та відповідачем на підставі укладеного договору про надання банківських послуг є безпідставними. Підписання відповідачем заяви №б/н від 24.11.2008 року не є підставою вважати про ознайомлення його з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», а також про укладення з позивачем договору про надання банківських послуг чи про намір його укласти. Також вважає, що позивачем пропущені строки позовної давності. Відповідно наданого позивачем розрахунку, відповідачем не вчинено жодного платежу, починаючи з дати підписання заяви №б/н від 24.11.2008 року, тому позовна давність за тілом кредиту становила 24.11.2011 року. У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути заборгованість станом на 31.08.2015 року, тобто вже на зазначену дату було відомо про порушення його прав. З огляду на приписи ст. 257 ЦК України, строк позовної давності, протягом якого позивач мав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, становив до 31.08.2018 року. позивач своїм правом не скористався, а звернувся до суду з позовом лише 26.10.2020 року, після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПриватБанку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 24.11.2008 року та отримав кредит на картковий рахунок. Згідно анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 було оформлено платіжну кредитну картку.

Крім того, ОСОБА_1 24.11.2008 року було підписано довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24.11.2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 31.08.2015 року становить – 4046,56 гривень і складається з:

- 3850,31 гривень – заборгованість за кредитом;

- 196,25 гривень – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 0,00 гривень – заборгованість за комісією.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У своєму відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись також на пропуск строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позивач у позові просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 31.08.2015 року. Тобто, на цю дату позивачеві було відомо про порушення його прав, строк позовної давності, протягом якого позивач мав право звернутися до суду за захистом свого права – 31.08.2018 року минув трирічний термін звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат пов`язаних з розглядом справи, то вони, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,19,28,76, 81, 141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279, 289, 352,354,355 ЦПК України, ст.ст. 1,3,267 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: О. С. Янжула