Ухвала суду № 94792840, 04.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 308/7178/20

Провадження № 1-кп/761/1648/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Голуб О.А., Трубнікова А.В.,

провівши судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11 липня 2019 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на час вчинення інкримінованих злочинів обіймав посаду оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України,

за участю:

секретаря - Тарасенка В.В.,

прокурора - Мельничука В.А.,

захисників - Титаренка С.М., Стригуна М.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України, та ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13 лютого 2021 року включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв`язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

Захисник Титаренко С.М. у судовому засіданні оголосив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначення розміру застави. Щодо клопотання прокурора вказав, що вважає таке клопотання необґрунтованим, а ризики відсутніми. Просив звернути увагу, що у ОСОБА_1 наявні міцні соціальні зв`язки, він має сім`ю, та проблеми зі здоров`ям. Також підтримав письмове клопотання захисника Гончар А.С. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його постійного проживання.

Захисник Стригун М.А. у судовому засіданні оголосив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід. Зазначив, що вважає позицію прокурора такою, що вводить суд в оману щодо обґрунтування обвинувачення та його мотивів в цілому. Просив звернути увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позитивно характеризуються. Разом з тим, просив долучити до справи відповідні характеризуючи матеріали.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисників. Заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, обумовлюючи тим, що прокурор, перебираючи на себе функцію суду, стверджує, що він вчинив злочин. Просив звернути увагу, що стосовно нього здійснюється кримінальне переслідування упродовж тринадцяти років. Стверджував, що в нього немає умислу ухилятися від суду, при цьому звертав увагу, що в іншій справі він з`являвся на всі виклики суду. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо клопотання прокурора. Просив змінити запобіжний захід на менш суворий.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які утворюють сукупність нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за один з яких, зокрема, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, міри покарання, яка може бути призначене обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому колегією суддів у контексті наявності ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 345 КК України, а саме у погрозі вбивством слідчому Вознюку О.Я. у цьому кримінальному провадженні, що на думку суду свідчить про високу ймовірність наявності вказаного ризику для обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, розглядаючи питання про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, необхідно врахувати, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у викраденні, умисному знищенні та пошкодженні особливо важливих офіційних документів, які знаходились у матеріалах кримінального провадження 12019070000000197.

Наведене вище, на переконання колегії суддів вказує на те, що саме застосування до кожного обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду здатне забезпечити ненастання зазначених та інших ризиків.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, його активна громадська діяльність, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з урахуванням в тому числі даних про особу обвинуваченого.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме обіймання посади оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на час вчинення інкримінованих злочинів, його молодий вік, а також наявність постійного місця проживання не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання, щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а також з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з урахуванням в тому числі даних про особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів також враховуються вік та стан здоров`я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв`язків.

Також колегією суддів береться до уваги дані, які викладені у листі завідувача Київської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області Письменного І.М. від 28.12.2020 за № 703, який наданий у відповідь на ухвалу суду від 21.12.2020, згідно якої стан здоров`я ОСОБА_1 станом на 28.12.2020 розцінюється як задовільний.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 04 квітня 2021 року включно.

Враховуючи викладене вище, суд розглянувши клопотання захисників Гончар А.С., Титаренка С.М. та Стригуна М.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт/визначення розміру застави/ менш суворий запобіжний захід, а тому у задоволенні клопотань захисників Гончар А.С., Титаренка С.М., Стригуна М.А. про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Твердження захисників про необґрунтованість підозри кожному з обвинувачених, а отже відсутність підстав для застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під варту суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Так, межах даного кримінального провадження застосовані запобіжні заходи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово продовжувались, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченим.

На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули статусу обвинувачених та за результатами судового розгляду, суд здійснюватиме оцінку доказів, що будуть надані сторонами кримінального провадження.

Щодо заяви ОСОБА_3 про бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так за змістом ч.1 ст.182 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваними, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Однак, крім самої заяви особи, яка виявила бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки, де останнім зазначено про те, що він вважає себе таким, що заслуговує на особливу довіру, суду не надано інших даних з яких суд міг би дійти переконання, що особа, які виявила бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 є такою, що заслуговує на особливу довіру суду та зможе гарантувати суду дотримання обвинуваченим відповідних обов`язків.

При цьому, заслуховування таких осіб судом безпосередньо в судовому засіданні не передбачено кримінальним процесуальним законодавством та саме по собі за відсутності об`єктивних даних, щодо характеристики таких осіб, їх вчинків, не призведе до виникнення у суду особливої довіри до такої особи.

Враховуючи наведене у сукупності, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисту поруку, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 04 квітня 2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 04 квітня 2021 року включно.

У задоволенні клопотань захисників Гончар А.С., Титаренка С.М., Стригуна М.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали оголосити 09 лютого 2021 року о 09 год. 00 хв.

Судді: