Вирок № 94792069, 11.02.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2540/20

Провадження № 1-кп/552/43/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2021 року Київський райсуд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Куліша Ю.В.

секретаря - Бережного М.О.

за участю прокурора - Дрємайлової Ю.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Голубенка В.П.

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката - Шаповалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020170020000383 від 13.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон Луганської області, українця, гр. України, із середньою освітою, одруженого, працюючого столяром в АТ «ПолтаваГАЗ», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно та систематично, вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , з якою вони проживають в одному помешканні та мають спільних дітей, що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань, тощо.

Так, ОСОБА_1 , неодноразово вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, заподіянні тілесних ушкоджень, тим самим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров`ю, що виразилось у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.

Крім цього, дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 супроводжувалися стусанами, штовханням, заподіянням тілесних ушкоджень, а також погрозами фізичної розправи.

Зокрема, 09.02.2020, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою в АДРЕСА_1 , вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , зокрема наніс останній щонайменше 12-14 ударів правою рукою, пальці якої стиснуті в кулак, в область голови, а саме підборіддя, молочних залоз та лівого передпліччя, внаслідок чого спричинив їй фізичні та психологічні страждання, які виразились у спричиненні їй тілесних ушкоджень у вигляді гематоми лівого передпліччя та багаточисленних синців голови, тулубу, кінцівок, які, відповідно до висновку експерта №178 від 17.02.2020, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 24.04.2020, складено протоколи серії ГП за № 372088 та №372089 про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення відносно своєї дружини ОСОБА_2 дій психологічного насильства, що виражалося у словесних образах, висловлювання на її адресу нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи, а також заподіяння тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та суду дав показання, що він не вчиняв домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 , будь-яких тілесних ушкоджень їй не наносив. У своїх показаннях зазначив, що дружина сама собі спричиняла тілесні ушкодження та викликала потім поліцію. Також не заперечував і той факт, що досить тривалий час в їх сім`ї відбуваються суперечки та конфлікти, ініціатором яких завжди є ОСОБА_2 .. Позовні вимоги потерпілої не визнав, просив його виправдати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона повністю підтверджує ті фактичні обставини, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_1 . Повідомила суду, що неодноразово, на протязі всього їх спільного сімейного життя, обвинувачений вчиняв по відношенню до неї дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні у присутності дітей, заподіянні тілесних ушкоджень, тим самим викликав у неї побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, завдав шкоду її психічному здоров`ю, що виразилось у пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо. Крім того, вказувала, що такі дії ОСОБА_1 по відношенню до неї часто супроводжувалися стусанами, штовханням, заподіянням тілесних ушкоджень, а також погрозами фізичної розправи. Так, 09.02.2020 року ОСОБА_1 в черговий раз, близько 10 год. за місцем проживання знову вчинив фізичне насильство по відношенню до неї, яке виразилось у нанесенні останній ударів руками по тілу, внаслідок чого спричинив їй фізичні та психологічні страждання та тілесні ушкодження. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Крім показань потерпілої та обвинуваченого вина останнього у вчиненні злочину підтверджується зібраними доказами.

В судовому засіданні судом допитані свідки обвинувачення: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили показання потерпілої ОСОБА_2 .. Суду пояснили, що протягом всього їх свідомого життя та проживання із батьком ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_2 , вони були свідками постійних конфліктів, стусанів, штовхань між батьками. Неодноразово, після таких конфліктів, бачили на матері тілесні ушкодження.

Вина обвинуваченого також підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, зокрема:

Заявою потерпілої ОСОБА_2 від 12.02.2020 року, відповідно до якої остання повідомила правоохоронні органи про нанесення їй тілесних ушкоджень чоловіком ОСОБА_1 ..

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №178 від 02.03.2020 року у потерпілої ОСОБА_2 , встановлені тілесні ушкодження які експертом умовно поділено на 2 групи:

До першої групи відносяться: гематоми лівого передпліччя, яка кваліфікуються в своїй сукупності, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що СПРИЧИНИЛИ короткочасний розлад здоров`я

До другої групи відносяться: багаточисленних синців голови, тулубу, кінцівок, які кваліфікуються в своїй сукупності, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження.

Судово-медичний експерт у висновку вказав, що тілесні ушкодження утворилися від не менше ніж від 12-14 кратної дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інший предмет з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах на які посилається підекспертна. Тілесні ушкодження були спричиненні з достатньою для їх утворення силою, яка діяла переважно в бік підекспертної.

Окрім вказаного, експерт вважає, що враховуючи кількість, морфологічну характеристику тілесних ушкоджень та їх тяжкість можливо виключити самоспричинення та утворення при падінні на площину.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судово-медичний експерт Лисиця Ю.Ю. повністю підтримав свій висновок.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_2 , які повністю співпадають з її показаннями наданими в суді та детально описують механізм спричинення тілесних ушкоджень.

Висновками додаткової судово-медичної експертизи № 465 від 05.05.2020 року, відповідно до яких показання потерпілої отримані в ході слідчого експерименту не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_2 ..

Стороною обвинувачення, як доказ суду було надано довідку №1631 від 10.02.2020 з травмпункту 1-ї МКЛ м. Полтави, виданої ОСОБА_2 , в якій зафіксовані тілесні ушкодження; копії журналів №3 та№22 реєстрації амбулаторних хворих за 2020 рік, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_2 зверталась до медичних закладів за допомогою; довідка №4699 від 25.04.2020 з травмпункту 1-ї МКЛ м. Полтави, виданої ОСОБА_2 , із діагнозом забій м`яких тканин голови; неодноразовими зверненнями до поліції у формі заяв потерпілої ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 щодо неї домашнього насильства, які були дослідженні в судовому засіданні.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що він не вчиняв домашнього насилля до потерпілої та не наносив їй тілесних ушкоджень, суд оцінює критично, як спробу уникнути відповідальності, оскільки дані показання не узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи у якій експерт повністю виключив можливість спричинення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 внаслідок падіння на площину чи самоспричинення, а чітко вказує що вони утворилися не менше ніж від 12-14-тикратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті. Окрім цього показання обвинуваченого повністю суперечать показанням свідків та іншим доказам наданих прокурором у судовому засіданні. При цьому, суд бере до уваги те, що як обвинувачений і потерпіла, так і допитані свідки зазначають, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно тривалий час відбуваються сімейні конфлікти внаслідок яких ОСОБА_2 отримує тілесні ушкодження. Будь яких поважних причин оговорювання потерпілою чи свідками обвинувачений суду не навів. Показання потерпілої та свідків узгоджуються із висновками судово-медичних експертиз з приводу часу та обставин і механізму за яких потерпіла отримала тілесні ушкодження.

Аналізуючи докази по справі, зібрані під час досудового слідства та всебічно досліджені в судовому засіданні, суд їх визнає достатніми, об`єктивними і такими, що викривають ОСОБА_1 , як особу, що вчинила злочинні дії направлені на умисне вчинення фізичного та психологічного домашнього насильства по відношенню до дружини.

Отже, даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує їх за ст. 126-1 КК України, оскільки встановлено, що він вчинив умисні та протиправні дії, які виразились в умисному, систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

В силу ст. 66 та 67 КК України обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується. Разом з тим суд враховує і його поведінку, а саме заперечення очевидних фактів, намагання всіляко переконати суд про свою непричетність до вчиненого, відсутність каяття у вчиненому, а тому вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 126-1 КК України.

По справі заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків в сумі 5219 грн. 70 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн..

Вказані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав. В частині стягнення матеріальних збитків суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково. В частині витрат на лікування на суму 481грн., оскільки саме така сума підтверджена фіскальним чеком на час події та спричинення тілесних ушкоджень. Всі ж інші фіскальні чеки датовані за багато раніше, або за багато пізніше ніж інкриміновані події, а тому суд не приймає їх до уваги. В частині відшкодування моральної шкоди на суму 50 000 грн. суд, з урахуванням страждань, пов`язаних із заподіянням тілесних ушкоджень, психологічне насильство, словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякуваннящодо потерпілої, приходить до висновку про часткове задоволення. В судовому засіданні потерпілою та її представником подавались докази щодо заподіяння потерпілій моральних страждань, що виразились в порушенні нормальних життєвих зв`язків, заподіяння тілесних ушкоджень, проходження лікування та вчинення систематичного сімейного насилля в присутності дітей. Враховуючи викладене суд вважає, що потерпілій ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода яка підлягає до стягненню в сумі 30 000 грн..

З метою забезпечення виконання вироку суду, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не залишати своє місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- обов`язково прибувати до судів першої та апеляційної інстанції за першою вимогою.

Надати право працівникам служби відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області з`являтися в житло засудженого ОСОБА_1 яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою його контролю, вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

Зобов`язати працівників відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області негайно поставити ОСОБА_1 на облік про що повідомити суд.

Копію вироку направити до відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області для негайного виконання та контролю.

Цивільний позов потерпілої частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 481грн. в рахунок відшкодування заподіяних матеріальних збитків, 30 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяних моральних збитків, а всього 30 481 грн..

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий Ю.В.Куліш