Рішення № 94791766, 29.01.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7682/20

2/296/2519/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі Рабчинській Я.В.,

представника позивача Шахрай В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав, що після смерті його батька відкрилася спадщина, яку прийняла мати заявника - ОСОБА_2 , оскільки проживала разом з батьком на день його смерті. Інші спадкоємці: заявник та його рідний брат ОСОБА_3 , до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадщину не приймали, спадкова справа не заводилася. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої в т.ч входить право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за законом або за заповітом відсутні. Рідний брат заявника ОСОБА_3 спадщину після смерті матері не приймав. Позивач зазначає, що 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить йому на підставі договору міни, посвідченого 27.04.2010 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С.В. Позивач зазначає, що звернувшись до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений ним у зв`язку з тим, що з 2016р. він зі своєї сім`єю проживає в республіці Польща. Виконання обов`язків за трудовим договором позбавили позивача можливості приїхати в Україну для вирішення питання щодо оформлення спадщини. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить суд визначити йому додатковий, достатній строк для подання заяв про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_5 в засіданні суду позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник Житомирської міської ради в клопотанні від 06.11.2020р. просив розглядати справу у відсутність представника міської ради (а.с.34).

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, суд враховує наступне.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1261 Цивільного кодексу України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частинами першою, третьою, п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4 (а.с.10).

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина, яку прийняла мати позивача ОСОБА_2 , оскільки проживала разом з батьком на день його смерті, що підтверджується довідкою ПП «Управляюча компанія «Житлове експлуатаційне підприємство №1» (а.с.14).

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно довідки №365/02-14 від 01.09.2020р. ОСОБА_1 дійсно є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_2 . Крім нього спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_3 син померлої, який спадщину не прийняв. Інформація щодо інших спадкоємців в спадковій справі відсутня (а.с.16).

Після смерті матері позивача ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої, в тому числі входить право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1 згідно договору міни від 27.04.2010р. (а.с.17-18).

Постановою від 01.09.2020р. приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Силін С.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв`язку з тим, що спадкоємець протягом шести місяців з дня смерті не подав заяву про прийняття спадщини (а.с.7).

Позивач зазначає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений ним у зв`язку з тим, що з 2016р. він зі своєї сім`єю проживає в республіці Польща. Крім того, виконував трудові обов`язки за договором, укладеним з ПТФ «ЗНАК», ЯЯПТ ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці.

Керуючись ч.3 ст.1272 ЦК України, ст. ст. 77-81,141, 263, 265, 287 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1

Житомирська міська рада, місце знаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2; ідентифікаційний код юридичної особи 13576954.

Головуючий суддя В. П. Маслак