Вирок № 94791700, 11.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15264/20

Провадження № 1-кп/161/302/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Матвійчук Н.І.,

прокурора - Василюка Н.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Максимчука М.П.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

представників потерпілої - адвокатів Лизуна А.С., Грищенка Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030010004967, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 26 грудня 2019 року, близько 08.00 год., перебуваючи поблизу будинку №55, що по пр. Відродження м. Луцька, в порушенні вимог п.п. 2.3 (а), (б), 31.1, 31.4.1 (в) ПДР України, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , із технічно несправною робочою гальмівною системою у вигляді перетирання гумового трубопроводу гальмового механізму переднього правого колеса, які виникли до ДТП, рухаючись ним в крайній правій смузі руху в напрямку до вул. Гордіюк зі швидкістю близько 30 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не врахував зміну дорожньої обстановки у вигляді зупинки перед нерегульованим пішохідним переходом в лівій смузі попутного напрямку автомобіля, марка, реєстраційний номерний знак якого не встановлено,який зупинився, надаючи перевагу у русі пішоходам, тим самим проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не зменшив швидкість руху перед вказаним пішохідним переходом, не зупинився та не переконався, що на ньому відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода та небезпека, чим порушив вимоги п.п. 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка здійснювала перетин проїжджої частини дороги по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок вищевказаних порушень Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив потерпілій ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №236 від 31.03.2020, тілесні ушкодження у вигляді закритого кураєвого перелому лівої малогомілкової кістки в верхній третині, гематоми лівої надбрівної дуги, що за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я по скільки для загоєння перелому необхідний час більше 21 доби.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №403 від 14.08.2020 за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо- транспортних пригод» : з технічної точки зору у заданій дорожній ситуації водій автомобіля Volkswagen Passat р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , при виконанні вимог пункту 18.1 ПДР України та при виявленні технічної несправності робочої гальмівної системи даного транспортного засобу мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (а), (б), 12.3, 18.1, 18.4, 31.1, 31.4.1 (в), Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

Так, в порушення вимог п.2.3 (а) Правил дорожнього руху України, перед виїздом не перевірив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

В порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну.

В порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України,у разі виникнення небезпеки руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкод.

В порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближався до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких була створена перешкода чи небезпека.

В порушення вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водій іншого транспортного засобу, що рухався по сусідніх смугах, не зменшив швидкість та не зупинився, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В порушення вимог п.31.1 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортного засобу не відповідав вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно технічної документації.

В порушення вимог п.31.4 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.1 гальмові системи: в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України (в редакції Закону до 17.06.2020).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди визнав частково, вважаючи заявлену до відшкодування суму завищеною.

Дав суду показання, що дійсно він 26 грудня 2019 року, близько 08.00 год., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Відродження м. Луцька, із технічно несправною робочою гальмівною системою у вигляді перетирання гумового трубопроводу гальмового механізму переднього правого колеса, які виникли до ДТП, рухаючись ним в крайній правій смузі руху в напрямку до вул. Гордіюк зі швидкістю близько 30 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість руху, не зупинився та не переконався, що на ньому відсутні пішоходи, в результаті чого допустив наїзд на гр. ОСОБА_2 , яка здійснювала перетин проїжджої частини дороги з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

Матеріальні збитки потерпілій відшкодував повністю, заявлену до стягнення моральну шкоду вважає надто завищеною. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила показання обвинуваченого щодо обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди, матеріальні збитки їй повністю відшкодовані, тому уточнили поданий нею цивільний позов та просить стягнути з обвинуваченого спричинену моральну шкоду. Крім того, просить обвинуваченого покарати суворо та позбавити права керування транспортними засобами.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, має постійне місце та реєстрації, одружений, матеріальні збитки потерпілій повністю відшкодував, ним вчинено необережний злочин (в редакції Закону до 17.06.2020), тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.286 ч.1 КК України, у виді обмеження волі, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк та застосуванням ст.75 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі ст.128, 129 КПК України, ст.1167 ЦК України, уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості, ступеню тяжкості спричинених потерпілій тілесних ушкоджень та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, повернути за належністю законному володільцеві.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Речові докази: транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів – повернути за належністю ОСОБА_1 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави 12 972 (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн.96 коп. судових витрат по справі за проведення експертиз.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк