Рішення № 94791245, 08.02.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4763/20

Провадження № 2/740/257/21

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аромат» (далі – ДП «Аромат») про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

установив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ДП «Аромат» на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 20 921,40 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 09 листопада 2020 року в сумі 44 367,62 грн та заборгованість із нарахованої але невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 9253,70 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що в період з 17 грудня 2018 року по 10 лютого 2020 року вона працювала у філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат», на момент звільнення перебувала на посаді начальника відділу кадрів. У день звільнення з нею не проведено розрахунок за належними платежами і заборгованість із заробітної плати становить 20 921,40 грн, а також 9253,70 грн – заборгованість за нараховану але невиплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

Оскільки відповідач не надав їй довідку про середню заробітну плату, позивачка надала свій розрахунок розміру середньої заробітної плати, який проведений на підставі інформації з Управління Пенсійного фонду України і становить 237,26 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання у справі призначено на 08-30 год. 14 грудня 2020 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача – ОСОБА_2 та витребувано у ДП «Аромат» довідку про розмір заборгованості із заробітної плати та інших сум, належних ОСОБА_1 та з філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» - довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два місяці роботи позивача.

14 грудня 2020 року судове засідання відкладено на 10-00 год. 11 січня 2021 року, яке в подальшому відкладено на 09-00 год 08 лютого 2021 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 січня 2021 року застосовано до відповідача ДП «Аромат» захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб внаслідок невиконання ухвали суду від 17 листопада 2020 року про витребування доказів.

08 лютого 2021 року у судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечували проти ухвалення заочного рішення. Крім того, зазначили, що оскільки порушення прав ОСОБА_1 є триваючим, то стягненню з відповідача на її користь підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 59 077,74 грн, на підтвердження чого надали уточнений розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У судове засідання відповідач в черговий раз не з`явився з невідомих суду причин, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які повернулися до суду з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання судового виклику; клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вказане суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення, про що постановив ухвалу.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що позивачка перебувала в трудових відносинах з ДП «Аромат», працювала на посаді начальника відділу кадрів у філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» з 17 грудня 2018 року і була звільнена 10 лютого 2020 року відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), що підтверджується копією її трудової книжки (а. с. 7, 8).

При звільненні позивачки відповідач не провів з нею повного розрахунку, заборгованість із нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, становить 20 921,40 грн та 9253,70 грн – заборгованість за нараховану але невиплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, 6 – 10 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Усупереч положенням ст. 84 ЦПК України відповідач не надав суду витребуваних судом доказів, а саме довідки про розмір заборгованості із заробітної плати та інших сум, належних ОСОБА_1 .

За твердженням позивачки, і суд вважає цю обставину встановленою, заборгованість із заробітної плати становить 20 921,40 грн, а також 9253,70 грн – заборгованість за нараховану але невиплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

Згідно з відомостями про застраховану особу з Пенсійного фонду України (а. с. 9) заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2019 року становить 4687,00 грн, за січень 2020 року – 5278,00 грн (4687 + 5278 = 9965). Кількість робочих днів за грудень 2019 року та січень 2020 року становить 42 дні, а отже середньоденна заробітна плата становить 237,26 грн (9965 : 42 = 237,26).

Згідно з наданим представником позивачки уточненим розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення кількість днів затримки за період з 11 лютого 2020 року по 08 лютого 2021 року становить – 249 робочих днів, а отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 59 077,74 грн (237,26 х 249 = 59 077,74).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 83 КЗпП України). Аналогічна норма міститься устатті 24 Закону України «Про відпустки».

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі – наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період невиплати належних працівникові при звільненні сум.

Середній заробіток працівника визначається згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями (далі – Постанова № 100).

Відповідно до п. 8 Постанови № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, на користь позивачки підлягає стягненню нарахована, але невиплачена заробітна плата у розмірі 20 921,40 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 08 лютого 2021 року, що становить 59 077,74 грн (без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів), згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою № 100.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 – 81, 84, 89, 141, 263 – 265, 274, 279, 280 – 284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аромат» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Аромат» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; 30737268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) заборгованість за нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 20 921 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) гривень 40 коп., заборгованість за нараховану але невиплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 9253 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят три) гривень 70 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 08 лютого 2021 року в сумі 59 077 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімдесят сім) гривень 74 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), а всього – 89 252 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривень 84 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Аромат» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; 30737268) на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення складене і підписане 10 лютого 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко