
Справа № 461/8017/20
Провадження № 1-кс/461/46/21
УХВАЛА
05.02.2021 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,
при секретарі судового засідання Рудницькій А.О.,
за участі:
представника заявника Гусельникова М.О.
прокурора Ковальчука Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання приватного підприємства «Торговий дім Галпідшипник» про закриття кримінального провадження №42016221090000055 від 01 березня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. ст. 212, ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 110-2, в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
29 вересня 2020 року представник Приватного підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» Багмут Г.В. звернувся до Галицького районного суду м. Львова із клопотанням, в якому просить закрити кримінальне провадження №42016221090000055 від 01 березня 2016 року на підставі ч.9 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що кримінальне провадження №42016221090000055 було зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01 березня 2016 року, за ч. 3 ст. 190 КК України. Пізніше, у кримінальне провадження були внесені додаткові епізоди із наступними правовими кваліфікаціями, а саме: ч.1 ст.364-1, ч.1 ст.366, ч.1 ст.212, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.110-2 КК України. Розслідування було закінчено шляхом закриття усіх епізодів. 20 липня 2020 року винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження у частині епізоду за ч.3 ст.110-2 КК України, проведення досудового розслідування доручено Управлінню СБУ у Львівській області. Також, заявник зазначає, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення службовими особами ПП «ТД «Галпідшипник» діяння передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України були внесені лише 08 червня 2018 року, шляхом включення відповідних відомостей до фабули розслідування у кримінальне провадження №22017000000000435, матеріали з якого були виділені та згодом долучені до матеріалів провадження №42016221090000055. Відтак, вважає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.219 КПК України, розслідування у кримінальному провадженні №42016221090000055 за ч.3 ст.110-2 КК України мало бути завершено протягом 18 місяців із дня внесення відомостей до ЄРДР, тобто 20 вересня 2020 року. Оскільки подальше проведення досудового розслідування загрожує проведенню законної господарської діяльності та впливає на права, обов`язки та інтереси підприємства, заявник просить клопотання задоволити та закрити кримінальне провадженні у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування.
У судовому засіданні представник заявника Гусельников М.О. клопотання підтримав, просив задоволити, оскільки на його думку, внесення змін до ЄРДР у червні 2018 року і є датою реєстрації кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, строк розслідування якого закінчився у вересні 2020 року. Подальше розслідування спричиняє шкоду діловій репутації підприємства та сприяє існуванню збитків, у зв`язку з відмовою контрагентів від співпраці.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили відмовити у задоволенні з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строки досудового розслідування не поширюються на дане кримінальне провадження, оскільки останнє зареєстроване до внесення змін до цієї статті та вступу їх в законну силу. Вказані зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Просив врахувати, що відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Слідчий суддя, заслухавши думку представника заявника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що кримінальне провадження № 42016221090000055 зареєстровано 01 березня 2016 року Харківською місцевою прокуратурою №1 за ч. 1 ст. 190 КК України.
10 березня 2016 року прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про перекваліфікацію кримінального провадження з ч. 1 ст. 190 КК України на ч. З ст. 190 КК України, у зв`язку вчиненням шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки.
19 жовтня 2016 року СВ Холодногірського ВП ЕУ НП у Харківській області за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження № 2016220510003722 за ч.1 ст. 364-1 КК України.
28 листопада 2016 року кримінальні провадження № 42016221090000055 та № 12016220510003722 об`єднано в одне під № 42016221090000055.
20 лютого 2017 року прокурором кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.
21 квітня 2017 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року.
29 травня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного суду постанову про закриття кримінального провадженні скасовано за скаргою потерпілого ОСОБА_1 та матеріали кримінального провадження направлено прокурору для організації досудового розслідування.
19 серпня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року, Харківською місцевою прокуратурою № 1 зареєстровано кримінальні провадження №42017221090000167 та №42017221090000167 за заявою ОСОБА_2 за фактами підроблення посадовими особами ПП «ТД «Еалпідшипник» паспортів якості до підшипників та ухилення від сплати податків, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 КК України.
Цього ж дня вказані кримінальні провадження об`єднано в одне під № 42016221090000055 та прокурором у провадженні винесено постанову про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
14 листопада 2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 19 серпня 2017 року.
29 січня 2017 року прокурором у кримінальному провадженні повторно винесено постанову про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
22 лютого 2017 року заступником Генерального прокурора скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 42016221090000055 від 29 січня 2018 року та визначено підслідність у ньому за Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
11 березня 2019 року прокурором у кримінальному провадженні об`єднано провадження № 42016221090000055 з провадженням № 4201800000001152 від 11 травня 2018 року за ч. 5 ст. 191 , ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 110-2 КК України.
У той же час, кримінальне провадження № 4201800000001152 за ч. 5 ст. 191 КК України зареєстроване 11 травня 2018 року прокурором відділу ГПУ Ковальовим Е.І. за заявою ОСОБА_3 та об`єднане з матеріалами кримінального провадження № 4201800000001153 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Крім цього, 09 листопада 2018 року до кримінального провадження № 4201800000001152 від 11 травня 2018 року за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України приєднано виділені з кримінального провадження № 22017000000000435 від 11 грудня 2017 року за ч. З ст. 110-2, ч. 2 ст. 204 КК України матеріали кримінального провадження №22018000000000337 від 09 листопада 2018 року за ч. З ст. 110-2 КК України.
11 березня 2019 року прокурором відділу ГПУ Ковальовим 1.1, подальше здійснення досудового розслідування кримінального провадження доручено Головному слідчому управлінню Служби безпеки України, а 25 червня 2019 року визначено підслідність за СВ УСБУ у Львівській області.
04 жовтня 2019 року СВ УСБУ у Львівській області кримінальне провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 110-2 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
08 листопада 2019 року прокурором у провадженні визначено підслідність кримінального провадження за СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області.
15 листопада 2019 року СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області кримінальне провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
20 листопада 2019 року СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
23 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження.
17 березня 2020 року ухвалою Львівського апеляційного суду скасовано постанову про закриття кримінального провадження.
13 квітня 2020 року СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінальне провадження повторно закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
20 липня 2020 року заступником Генерального прокурора скасовано постанову слідчого СВ УСБУ у Львівській області про закриття кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 110-2 КК України.
13 серпня 2020 року прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 визначено підслідність кримінального провадження № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року за СВ УСБУ у Львівській області.
Відповідно до ч. 9 ст. 294 КПК України якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
В силу ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення даного конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року.
Як зазначено в пункті другому вказаного рішення КСУ, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.
Висновки щодо застосування ст. 5 КПК України містяться і в рішеннях Верховного Суду України, зокрема у справах № 5-205кс15(15) від 17 грудня 2015 року, № 5-213кз(15)15 від 20 квітня 2017 року, розглядаючи питання щодо зворотної дії кримінально-процесуального закону в частині можливості (наявності повноважень) для перегляду судових рішень Верховним Судом України з підстав пункту 2 частини першої статті 445 КПК України (Неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень), яка була доповнена Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» і який набрав чинності 28 березня 2015 року.
Так, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, визначає Кримінальний кодекс України.
Кримінальним процесуальним законодавством України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
На відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Це положення випливає з частини першої статті 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Законом № 2548-VIII, статтю 284 КПК України було доповнено новою частиною дев`ятою згідно якої, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодекс, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження...
Тобто, положення ч. 9 ст. 284 КПК України відсилають до положень ч. 1 ст. 219 КПК України.
Законом № 2147-VIII ч. 1 ст. 219 КПК України викладено в новій редакції та запроваджені нові правила обчислення строків досудового розслідування, згідно яких строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 § 2 розділу 4 вказаного Закону № 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (в тому числі і положення ст. 219 КПК України) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (після 15.03.2018 року).
Застосовуючи системний аналіз положень ч. 9 ст. 284, ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) та пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, апеляційний суд доходить висновку, що за наявності законодавчих вимог пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, кримінальні провадження можуть бути закритті слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 284 КПК України по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15.03.2018 року.
Таким чином, застосування ч. 9 ст. 284 КПК України пов`язується саме із закінченням строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР( ні доповнень, ні змін, ні уточнень - виходячи з буквального тлумачення процесуального закону) до повідомлення особі про підозру, але такий порядок обчислення строків досудового розслідування, запроваджений ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) застосовується тільки до кримінальних провадження по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після 15 березня 2018 року.
Отже, враховуючи що досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, після його виділення з провадження №22017000000000435 від 11 грудня 2017 року у провадження № 22018000000000337 від 09 листопада 2018 року, об`єднання останнього до провадження № 4201800000001152 від 11 травня 2018 року та об`єднання 11 березня 2019 року провадження № 4201800000001152 до кримінального провадження № 42016221090000055 від 01березня 2016, починаючи з 11 березня 2019 року здійснювалось в межах кримінального провадження № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року, тобто до вступу положень ч. 1 ст. 219 КПК України, якими обмежено строки досудового розслідування 18 місяцями, такі не застосовуються до даного кримінального провадження.
Слідчий суддя, керуючись ст. 219, 284, 294 КПК України,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання приватного підприємства «Торговий дім Галпідшипник» про закриття кримінального провадження №42016221090000055 від 01 березня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. ст. 212, ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 110-2, в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України,- відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 10 лютого 2021 року о 16 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Л.Д. Фролова
Судове рішення № 94790751, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 05.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/8017/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: