Рішення № 94787239, 26.01.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1819/20

Провадження № 2/487/255/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді: Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання: Полінкевич К.Г., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини

В С Т А Н О В И В:

30.03.2020 Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачі є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родина зареєстрована у помешканні, яке знаходиться в аварійному стані. Мати ОСОБА_3 зловживає алкоголем, не працює, бродяжить. Батько ОСОБА_4 фактично проживає за межами України, участі у вихованні та утриманні дитини не бере. Малолітній ОСОБА_5 навчається в Миколаївській загальноосвітній школі №, з понеділка по п`ятницю перебуває у закладі та фактично залишений матір`ю у закладі. На вихідні дні, у зв`язку з відсутністю умов проживання, мати забирала дитину з закладу та передавала родичам та знайомим, які здійснювали догляд за дитиною. З лютого 2020 року мати ОСОБА_3 школу не відвідує, дитину забирає співмешканець матері та передає дитину родичам. Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.04.2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2020 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила суд позбавити батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5 тільки мати дитини ОСОБА_3 , оскільки на теперішній час дитина проживає із батьком ОСОБА_4 та перебуває на його утриманні.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Мороз О.М. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку.

Вислухавши пояснення учасників процесу, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Родина зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але помешкання знаходиться в аварійному стані. Згідно акту обстеження умов проживання від 02.11.2018 року проведеним обстеженням умов проживання за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що відсутнє газо-, водо-, електропостачання, умови проживання для дитини відсутні. З матір`ю ОСОБА_3 проведено проф. бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків та попереджено про відповідальність за ухилення. Із актом ОСОБА_3 ознайомлена під підпис.

Неповнолітній ОСОБА_5 навчається у Миколаївській загальноосвітній школі №3 Миколаївської обласної ради. Із повідомлення в.о. директора школи-інтернату №3 від 22.12.2018 року начальнику служби у справах дітей Заводського району, вбачається, що дитина ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 , яка офіційно працює, зловживає спиртними напоями, батько ОСОБА_4 разом із сім`єю не проживає, працює за кордоном. У період з 23.11.2018 року по 17.12.2018 року батько ОСОБА_4 відвідував навчальний заклад, цікавився навчанням та вихованням сина, на вихідні ОСОБА_5 знаходився у батька. Мати ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, 21.12.2018 року відвідала навчальний заклад у стані алкогольного сп`яніння. З телефонної розмови соціального педагога з батьком, стало відомо, що він не може забирати сина на вихідні та святкові дні до себе, оскільки планує виїжджати за межі України, пропонував синові, але він відмовився. Адміністрацією школи-інтернату неодноразово проводились профілактично-роз`яснювальна робота з матір`ю та батьком щодо відповідального ставлення до виконання своїх обов`язків, попереджали про відповідальність за їх неналежне виконання, але результату немає, мати продовжує відвідувати навчальний заклад з запахом алкоголю, не намагається вирішити питання житла. Батько планує у груд ні 2018 року виїхати на заробітки за межі України.

Крім того, 23.01.2019 року в.о. директора школи-інтернату №3 складено звернення начальнику служби у справах дітей адміністрації Заводського району з проханням взяти малолітнього ОСОБА_5 на профілактичний облік як такого, що проживає в сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Також згідно повідомлення в.о. директора школи-інтернату №3 начальнику служби у справах дітей адміністрації Заводського району від 10.10.2019 року до навчання в 2019-2020 навчальному році ОСОБА_5 приступив лише на один день 02.09.2019 року, до шкоди прийшов самостійно, без необхідного шкільного приладдя. Мати прийшла за хлопцем у нетверезому стані. За результатами медичного обстеження ОСОБА_5 направлено до санаторію «Дубки» з 09.09.2019 по 11.10.2019. Піклувальною радою школи в І семестрі 2019-2020 навчального року ОСОБА_5 звільнено на 50% від оплати за утримання в школі-інтернаті та надано місце проживання в гуртожитку.

29.01.2020 року в.о. директора школи-інтернату №3 повторно складено звернення начальнику служби у справах дітей адміністрації Заводського району, згідно якого з 27.01.2020 року ОСОБА_5 інтернований, перебуває у закладі з понеділка по п`ятницю, на вихідні мати планує забирати його до двоюрідної бабусі бо до знайомої. Мати нічого не робить для покрашення умов житла та продовжує зловживати алкоголем. Адміністрацією та педагогічними працівниками школи-інтернату неодноразово проводились профілактично-роз`яснювальна робота з матір`ю щодо відповідального ставлення до виконання своїх обов`язків, неодноразово надавалась консультація щодо вирішення питання з житлом, попереджали про відповідальність за їх неналежне виконання, але результату немає, мати не намагається вирішити питання життя.

25.02.2020 року в.о. директора школи-інтернату №3 направлено звернення до начальника служби у справах дітей адміністрації Заводського району з проханням притягнути до відповідальності ОСОБА_3 за ухилення від виконання батьківських обов`язків, зазначивши, що ОСОБА_3 продовжує зловживати спиртними напоями та вести аморальний спосіб життя (бродяжництво).

Згідно характеристики ОСОБА_5 , виданої в.о. директора школи-інтернату №3 24.01.2019 року, хлопчик виховується у неповній сім`ї матір`ю, ОСОБА_3 , яка офіційно не працює, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_5 приходить до школи чистим, забезпечений необхідними речами відповідно до сезону. ОСОБА_3 періодично відвідує освітній заклад. Виховання в сім`ї носить потуральник характер, мати недостатньо приділяє уваги навчанню та вихованню сина. Протягом навчання ОСОБА_5 в даному освітньому закладі, батько ОСОБА_4 з 23.11.2018 по 17.12.2018 відвідував сина, цікавився його навчанням та вихованням. З кінця грудня 2018 року батько знаходиться на заробітках поза межами України.

Із характеристики ОСОБА_4 , батька учня 7-А класу ОСОБА_5 , складеної класним керівником та в.о. директора школи-інтернату №3, вбачається, що ОСОБА_4 проживає в місті Сочі у власному будинку, який складається з чотирьох кімнат, стан житлово-побутових умов задовільний. Має сім`ю, яка складається з п`яти осіб. Офіційно працевлаштований, сплачує всі податки. З моменту розлучення з ОСОБА_3 цікавився вихованням сина, матеріально підтримував, під час канікул ОСОБА_5 перебував з батьком. ОСОБА_4 зарекомендував себе позитивно, веде правильний образ життя, має намір виховувати сина в новій сім`ї, ОСОБА_5 проявляє бажання проживати разом з батьком.

Із акту первинного огляду умов проживання неповнолітнього, з яким необхідно провести індивідуальну профілактичну роботу, та (або) сім`ї, яка знаходиться у соціально небезпечному стані та важкій життєвій ситуації від 21.09.2020 року, складеного спеціалістом по соціальній праці та психологом проводилось обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 , встановлено, що дитина особливих потреб у медобслуговуванні немає, засоби особистої гігієни застосовує, одяг, взуття у хорошому стані, згідно віку, зі слів ОСОБА_5 він прив`язаний до батька, батько проживає з неповнолітнім ОСОБА_5 з 20.08.2020 року, приймає активну участь у вихованні інших дітей, забезпечений основними потребами, окремою кімнатою

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Проаналізувавши наведені вище докази на відповідність їх критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності та відповідні норми права, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача ОСОБА_3 від покладених на неї обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, оскільки вона не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує дитині необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, оскільки не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, як встановленому в судовому засіданні дитина ОСОБА_5 проживає із батьком ОСОБА_4 та знаходиться на його утриманні, в зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача ОСОБА_3 мають бути стягнуті 840,80 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,258,263,265,354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 155, 164, 166 Сімейного Кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 840,80 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 04056612.

Відповідачі: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя підпис В.О. Гаврасієнко

Копія вірна.

Суддя В.О. Гаврасієнко