Вирок № 94781979, 10.02.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/8038/19 пр. № 1-кп/759/163/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарях - Шпакович С.В., Байдюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження (ЄРДР № 12018100080010120 від 16 грудня 2020 року) за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта середня, одружений, має на утриманні малолітню дитину, місце роботи приховав, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

сторони: прокурори Фільченков А.В., Фіронова О.О., обвинувачений та цивільний відповідач - ОСОБА_2 , його захисник - Забальський Ю.П., інші учасники - потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_3 , його представник - Шевченко А.О.,

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2018 року близько 13 год. 20 хв. ОСОБА_2 , знаходячись на проїзній частині Кільцевої дороги в м. Києві в напрямку Жулянського шляхопроводу неподалік зупинки громадського транспорту «Шпалерний ринок», що навпроти будинку № 70 по вул. Зодчих, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, під час яких спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, за таких обставин.

За декілька хвилин до вказаного часу у вказаному місці ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «НІССАН» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110308» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Вважаючи ОСОБА_6 винуватцем цієї дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 , будучи обуреним діями останнього, вийшов зі свого автомобіля та, усвідомлюючи, що знаходиться на проїзній частині поряд із зупинкою громадського транспорту, демонстративно діставши з тактичної кобури предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями марки «Форт-12Р» № НОМЕР_3 , тим самим створивши реальну загрозу для життя і здоров`я потерпілого ОСОБА_6 та інших громадян, наблизився до водійських дверцят автомобіля, в якому знаходились ОСОБА_7 - за кермом та поруч пасажир - його дружина ОСОБА_8 . У подальшому ОСОБА_2 направив вказаний пристрій в область голови ОСОБА_6 , продовжуючи створювати реальну загрозу для його життя та здоров`я, та використовуючи при цьому нецензурну лайку, криками наказав йому лягти на землю, одночасно наносячи удари лівою рукою в область голови та обличчя потерпілого ОСОБА_5 . Коли ОСОБА_7 відмовився виконати цю вимогу, ОСОБА_2 почав витягувати останнього з автомобіля, продовжуючи наносити удари в область його голови та обличчя. У цей час на місце конфлікту почали збігатися сторонні громадяни та заспокоювати ОСОБА_1 , який хоча і сховав вказаний пристрій, зовні схожий на пістолет, до тактичної кобури, проте не припинив своїх хуліганських дій і коли ОСОБА_7 перебував біля свого автомобіля, в присутності сторонніх громадян умисно наніс один удар своєю правою рукою в область обличчя ОСОБА_5 . Після цього хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені сторонніми особами.

Вказаними хуліганськими діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді: забійної рани на червоній каймі верхньої губи справа з переходом на слизову оболонку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; чотирьох синців в завушній ділянці зліва, по нижньому краю лівої очниці з переходом у виличну ділянку, на волосистій частині скроневої ділянки зліва та на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Прокурор підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч. 4 ст. 296 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину доведеною поза розумним сумнівом, показання ж обвинуваченого, в яких він заперечує свою винуватість, прокурор просив суд оцінити критично та відхилити.

Правова позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не визнав і показав, що дійсно 15 грудня 2018 року близько 13 год., керуючи автомобілем «НІССАН» д.н.з. НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі у м. Києві навпроти зупинки «Шпалерний ринок», допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 110308» д.н.з. НОМЕР_2 , який перед цим під керуванням раніше незнайомого йому ОСОБА_6 здійснив небезпечне перестроювання з правої смуги і почав рухатися попереду. Як він переконаний, дане зіткнення сталося через навмисну провокацію останнім аварійної ситуації безпричинним гальмуванням на вільній ділянці дороги задля створення умов у подальшому вимагати гроші за наслідки ДТП. Будучи обуреним такою поведінкою на дорозі водія ОСОБА_3 та наслідками ДТП у виді пошкодження його автомобіля, він, ОСОБА_11 , вийшов з-за керма свого автомобіля та, дійсно, перебуваючи у підвищеному емоційному стані, з метою затримання правопорушника та його передачі правоохоронним органам підійшов до водійських дверцят автомобіля марки «ЗАЗ 110308» і почав голосно висувати претензії ОСОБА_3 , який в салоні перебував з пасажиром - дружиною ОСОБА_12 , одночасно схопив його за руки. Свої претензії він, обвинувачений, супроводжував командою ОСОБА_3 вийти з автомобіля і лягти на дорогу, оскільки побоювався, що той може мати в руках, які намагався сховати, зброю. Після того, як ОСОБА_3 вийшов з салону свого автомобіля, між ними почалася обоюдна штовханина, в яку втрутилися сторонні громадяни, заспокоюючи обох. Особливо його обурювало в поведінці ОСОБА_3 те, що він вів себе як жертва з метою викликати співчуття. Визнає, що поводився занадто емоційно, але його провокував ОСОБА_3 , викрикуючи образи і ховаючись за свою дружину. На даний час свою поведінку вважає неправильною. Згодом на місце ДТП прибула поліція, яка оформила адміністративні матеріали за наслідками ДТП, а ОСОБА_3 викликав швидку медичну допомогу і після огляду лікарями полишив місце події на своєму автомобілі. Як наполягав обвинувачений, він мав особисті претензії до водія ОСОБА_3 через навмисно спровоковане ним ДТП, а тому за підсумком дійсно мав до нього особисті неприязні стосунки, але наміру порушувати громадський порядок під час конфлікту не мав і такий не порушував, ударів по тілу потерпілого не завдавав, дії їх обох не виходили за межі обоюдної штовханини. Після завершення конфлікту ОСОБА_3 видимих ушкоджень в області обличчя не мав.

Як також уточнив обвинувачений, після вказаного інциденту він ОСОБА_3 не погрожував, шкоду його здоров`ю не відшкодував, оскільки не вважає себе причетним до її заподіяння, натомість жалкує за свою агресивну поведінку, потерпілий свідомо спровокував конфлікт з наміром стягнути з нього кошти, також вів себе агресивно. Що ж стосується пістолету, то він, обвинувачений, дійсно на час конфлікту мав при собі вказаний пристрій марки «Форт-12Р», який зовні схожий на пістолет та щодо якого мав відповідний дозвіл оглянутий слідчим, цей пристрій носив при собі в тактичній кобурі під одягом, проте під час конфлікту з кобури його не доставав і ні кому не демонстрував, як і не погрожував його застосуванням. Цей пристрій в нього не вилучався та не оглядався, як доказ стороною обвинувачення не поданий.

Сторона захисту наполягала на тому, що слідством не здобуто і не надано суду доказів винуватості ОСОБА_11 у вчиненні хуліганства, оскільки основою його конфлікту з потерпілим були особисті неприязні стосунки на ґрунті дорожньо-транспортної пригоди, за причетність до якої ОСОБА_11 іншим судовим рішенням звільнено від відповідальності, в конфлікт з іншими громадянами ОСОБА_3 не вступав. Крім того, стороною обвинувачення не конкретизовано предмет, яким нібито погрожував ОСОБА_11 , не досліджувався мотив поведінки обвинуваченого, хоча це є обов`язкові ознаки складу злочину, а першими прибувши на місце події правоохоронці крім ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_11 ознак іншого правопорушення не знайшли. Тому захист просив ухвалити виправдувальний вирок.

Оцінка поданих сторонами доказів судом.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Не зважаючи на захисну позицію обвинуваченого ОСОБА_1 , його винуватість в межах висунутого обвинувачення у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю через заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, в тому числі, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, в повному обсязі підтверджується, крім власне показань самого обвинуваченого, який не оспорював окремі обставини події (факт ДТП, складу його учасників, емоційний після цього конфлікт з потерпілим, його локацію поблизу зупинки громадського транспорту, та втручання у його перебіг сторонніх громадян), іншими дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для того, щоб критично оцінити захисну позицію обвинуваченого та довести його винуватість у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, поза розумним сумнівом.

Так, допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 показав, що 15 грудня 2018 року він, керуючи в м. Києві автомобілем «ЗАЗ 110308» д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав з вул. Жовтнева на вул. Кільцева дорога, на якій безперешкодно здійснив перестроювання лівіше в смугу. У цей час водій автомобіля «НІССАН» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_11 , наздогнавши зліва, почав зближатися на небезпечну відстань і провокувати конфлікт. Він, потерпілий не зрозумів маневру ОСОБА_11 і вирішив зупинитися, але через декілька секунд відчув удар в задню частину свого автомобіля. Ця ДТП сталась приблизно о 13 год. 20 хв. навпроти зупинки громадського транспорту «Шпалерний ринок». Відразу після зіткнення ОСОБА_2 підбіг до його водійських дверей, відкрив їх та, приставивши йому до голови пістолет, почав криками вимагати лягти на землю, почав бити по голові, в обличчя пістолетом та іншою вільною рукою. Свої крики ОСОБА_11 супроводжував нецензурною лайкою та образами. Це все відбувалося у присутності його, потерпілого, дружини, яка була на передньому пасажирському сидінні. У подальшому на крик, лайку та застосування насильства з боку ОСОБА_11 збіглися люди, які перебували на зупинці, і почали його заспокоювати, викликали поліцію, але до її приїзду той продовжував наносити удари, погрожував та вимагав гроші за пошкодження свого автомобіля, говорив, що теж працює в поліції. Через деякий час приїхав на виклик патруль поліції і почав складати адмінпротокол. Він, ОСОБА_3 , участі у цьому не брав, так як потребував медичної допомоги. Наступного дня подав заяву до поліції з приводу свого побиття, ОСОБА_11 на протязі дня телефонував йому та дружині, знову погрожуючи та вимагаючи гроші у сумі 500 доларів США за пошкодження свого автомобіля у ДТП. Погрози ОСОБА_11 з пістолетом під час конфлікту та у подальшому він сприймав як реальні, а тому побоюючись за своє життя та життя своєї родини, був вимушений разом з родиною виїхати за межі міста.

Як також уточнив потерпілий: - з обвинуваченим раніше знайомий не був; - агресія з боку ОСОБА_11 була несподіваною і не відповідала обстановці, він своїми діями його не провокував, а лише відмовлявся виконувати незаконні вимоги (лягти на землю, визнати вину, сплатити гроші, віддати ключі від своєї машини тощо), він чітко бачив у руці ОСОБА_11 пістолет, яким той розмахував, наносив удари, наводив в область голови, чим підкреслював серйозність своїх погроз розправою та своїх вимог, такі дії він, потерпілий, сприймав як реальну загрозу для свого, своєї дружини, а потім і оточуючих громадян здоров`я та життя; - обставини цього конфлікту були зафіксовані на відео реєстратор та на телефони очевидців; - він не міг у тій обстановці розібратися чи це був бойовий пістолет в руці ОСОБА_11 , чи лише для відстрілу гумових куль, ОСОБА_2 сховав пістолет, коли вже з зупинки громадського транспорту збіглися люди; - за обставинами ОСОБА_13 було притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП, поте через затягування часу з його боку справа була закрита у зв`язку з перебігом строків накладення стягнення.

Потерпілий ОСОБА_7 підтвердив свої показання на місцевості під час проведення слідчого експерименту за його участі, що підтверджується протоколом цієї слідчої дії від 19 січня 2019 року та даними її відео фіксації, які безпосередньо досліджені судом (т. 1 а. 147-150; диск № 4, запис «00059» початок та диск № 3, запис «00060» продовження - т. 1 а. 217).

Наведені показання потерпілого повністю підтвердила допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_12 - дружина ОСОБА_6 уточнивши, що рухаючись із чоловіком в автомобілі на передньому пасажирському сидінні в районні Кільцевої дороги, звернула увагу чоловіка окриком на те, якз лівого боку до їх автомобіля небезпечно наблизився автомобіль під керуванням тоді ще невідомого ОСОБА_11 , який після цього спочатку трохи відстав, а потім через кілька секунд здійснив зіткнення із задньою частиною їх автомобіля. Зупинившись її чоловік залишався на місці. Через кілька секунд водійські дверцята відчинились і ОСОБА_11 приставив до голови чоловіка пістолет, на що вона почала кричати. ОСОБА_11 вдарив чоловіка по голові дулом пістолета, після почав його бити по голові іншою рукою, при цьому голосно кричав, наказав вийти з авто і лягти на землю. Вони з чоловіком вийшли з авто, а ОСОБА_11 знову ударив її чоловіка в губу, від чого у останнього з`явилась кров, ОСОБА_11 продовжував кричати, щоб чоловік віддав йому ключі та він забере його автомобіль. У цей час з зупинки громадського транспорту збіглись свідки, так як ОСОБА_11 з пістолетом вів себе неадекватно, голосно кричав, нецензурно виражався, та почали захищати її чоловіка від нього. Хвилин через 10-15 на місце ДТП приїхали працівники поліції та почали оформлювати протокол. Потім через деякий час вони з чоловіком поїхали в лікарню на вул. Підвисоцького, де йому зашили губу. Цього ж дня вона звернулась з повідомленням про злочин. Наступного дня їй та її чоловіку телефонували та вимагати 500 доларів США або ключі від їх авто начебто за пошкодження автомобіля ОСОБА_11 . У цей же день вони з чоловіком знову подали заяву про злочин. Як також уточнила свідок ОСОБА_3 : - у момент, коли на її чоловіка ОСОБА_11 направив пістолет, вона відчула реальну загрозу для свого та чоловіка здоров`я та життя; - конфлікт відбувався по часу хвилин 13-15; - через побоювання розправи з боку ОСОБА_11 вони були вимушені виїхати за межі міста.

Свідок ОСОБА_12 в деталях підтвердила свої показання на місцевості під час проведення слідчого експерименту за її участі, що підтверджується протоколом цієї слідчої дії від 19 січня 2019 року та даними її відео фіксації, які безпосередньо досліджені судом (т. 1 а. 154-158; диск № 3, запис «00061» - т. 1 а. 217).

Допитана свідок ОСОБА_14 - матір ОСОБА_6 , яка хоча і не була очевидцем самого конфлікту, підтвердила в суді показання потерпілого та свідка ОСОБА_12 щодо їх потрапляння в ДТП, інший учасник якого погрожував сину пістолетом та вчинив бійку, про що їй стало відомо зі слів сина та його дружини, а також щодо переховування протягом місяця за місцем її проживання родини її сина через погрози з боку іншого учасника ДТП.

Оцінюючи між собою показання обвинуваченого, з одного боку, та потерпілого і свідків - його родичів, з іншого, суд констатує те, що повідомлені кожним з них версії події як дещо збігаються (щодо часу та місця події, її учасників, самого факту конфлікту між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , під час якого саме ОСОБА_11 поводив себе активно та емоційно, кричав, про що жалкував у суді, тощо), так і в певних деталях істотно різняться між собою. Так, ОСОБА_11 стверджував, що громадського порядку не порушував, не виймав та не демонстрував дійсно наявний на законних підставах при ньому під час конфлікту пістолет - пристрій для відстрілу гумових куль, ударів по голові та обличчю потерпілого не наносив, останній також поводив себе агресивно. Потерпілий ОСОБА_3 , показання якого підтвердила його дружина, натомість наполягав, що по відношенню до ОСОБА_11 жодних активних дій не вчиняв, себе агресивно не поводив, навпаки, намагався уникнути конфлікту, ОСОБА_11 не тільки оголив пістолет, тримаючи його в руці, а й наводив його в голову, наносив ним удари, тим самим демонстрував готовність застосувати цей пістолет на ураження, створюючи такими діями реальну загрозу для життя та здоров`я, криками, образами, нецензурною лайкою та розмахуванням пістолету привернув до себе увагу сторонніх громадян, що перебували на зупинці громадського транспорту.

Зважаючи на різний процесуальний інтерес вказаних осіб, їх особисту зацікавленість у вирішенні даної справи, суд не надаючи переваги показанням жодного з них, оцінює їх виключно у сукупності з іншими доказами.

Вказане кримінальне провадження розпочате у встановлений процесуальним законом спосіб за відповідними повідомленнями про злочин, що підтверджено витягом з ЄРДР № 12018100080010120 від 16 грудня 2020 року у сукупності з даними реєстрації повідомлень про злочин від 15 та 16 грудня 2020 року та протоколу прийняття заяви про злочин, що повністю узгоджується з показаннями потерпілого та свідків - його родичів, в тому числі і щодо побиття з боку ОСОБА_11 та застосування з його боку предмета, схожого на пістолет (т. 1 а. 135-138, 142, 143, 237-238).

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_15 - очевидець події показав, що в суботу, точної дати не пам`ятає, повертаючись додому з роботи через зупинку громадського транспорту біля шпалерного ринку по Кільцевій дорозі, почув характерний звук гальма автомобіля, на що звернув увагу. Побачив, як вже після зіткнення автомобілів ідентифікований ним в суді ОСОБА_11 вискочив зі свого автомобіля, що був позаду, та почав бігти з пістолетом до іншого автомобіля «Таврія», що зупинився попереду. Далі ОСОБА_2 відкрив водійські дверцята «Таврії» та криками почав з`ясовувати стосунки з ОСОБА_3 . Такі дії ОСОБА_11 він оцінив як загрозу життю ОСОБА_3 , а тому вирішив втрутитися у ситуацію, наблизився до місця конфлікту і фотографував події на свій мобільний телефон, не даючи ОСОБА_11 , якого заспокоював ОСОБА_3 , розпочати бійку, потім викликав поліцію.

Як також уточнив свідок ОСОБА_15 : - він чітко бачив пістолет в піднятій на рівні обличчя правій руці ОСОБА_11 , коли він біг до автомобіля ОСОБА_3 , на відстані до 15 метрів, подальші його рухи цим пістолетом закривав корпус автомобіля потерпілого; - коли він, свідок, наблизився, ОСОБА_11 пістолет сховав у кобуру; - у подальшому після того, як потерпілий вийшов зі свого автомобіля, він, свідок, бачив, як обвинувачений наніс останньому десь близько п`яти ударів по голові, ОСОБА_11 звинувачував ОСОБА_3 у тому, що той нібито його підрізав, вимагав гроші на компенсацію шкоди, потерпілий вів себе спокійно, заспокоював розлюченого ОСОБА_11 і говорив йому, що приїде поліція і в усьому розбереться; - конфлікт був виключно між водіями і тривав хвилин 5-7, в тому числі у присутності сторонніх осіб; - конфлікт провокував ОСОБА_11 , намагаючись через осіб, що прикривали ОСОБА_3 , наблизитися до нього і вдарити, а тому саме його всі тривалий час намагалися заспокоїти, після цього приїхали працівники поліції; - наприкінці конфлікту він, свідок, звернув увагу на те, що у потерпілого була розбита верхня губа, раніше цієї рани не бачив, оскільки його увага була звернута на агресивні дії ОСОБА_11 ; - поліцію викликав через дії ОСОБА_11 з пістолетом, його крики та загрозу життю ОСОБА_3 , а також через ДТП, ці всі події могли спостерігати близько десяти громадян, які також перебували на зупинці громадського транспорту, жінки на них реагували криками про необхідність втрутитися; - у ОСОБА_11 в автомобілі дійсно був пасажир, але той поводив себе спокійно.

За даними наданих свідком ОСОБА_16 під час досудового розслідування (т. 1 а. 168-171) фотографій з місця події, безпосередньо оглянутих судом, на останніх біля відкритих водійських дверей автомобіля під керуванням ОСОБА_3 зафіксований ОСОБА_2 (а. 168), також зафіксовані пасажир ОСОБА_11 , інші сторонні громадяни, які звертаються до ОСОБА_11 , що вказує на їх намагання заспокоїти саме останнього, реєстраційні номери автомобіля «НІССАН» д.н.з. НОМЕР_1 (а. 170-171). Ідентифікаційні дані цих фотоматеріалів щодо учасників конфлікту підтверджені під час судового розгляду як самим обвинуваченим, так і потерпілим, свідком ОСОБА_16 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 - також очевидець події показав, що у грудні 2018 році перед Новим роком, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Шпалерного ринок» побачив як на дорозі темний автомобіль намагається підрізати світлий автомобіль «Таврія», потім почув звук гальма і удар зіткнення - темний автомобіль під керуванням ОСОБА_11 вдарив в задню частину світлий автомобіль «Таврія» під керуванням ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_11 , вийшовши зі свого авто, дістав з-за пазухи зброю підійшовши до автомобіля ОСОБА_3 , відкрив його водійські дверцята та намагався витягнути водія з автомобіля. В цей час пасажир ОСОБА_11 також підійшов до передніх пасажирських дверцят автомобіля «Таврія» і намагався їх блокувати. ОСОБА_11 при цьому почав пістолетом погрожувати ОСОБА_3 , нецензурно лаявся, а потім, сховавши зброю, почав штовхати ОСОБА_3 та кілька разів його вдарив кулаком в обличчя.

Як також уточнив свідок ОСОБА_17 : - пістолет в руках ОСОБА_2 дулом вверх побачив тоді, коли той був біля дверцят автомобіля ОСОБА_3 ; - з самого початку на дії ОСОБА_11 з пістолетом, його чіпляння до іншого водія зреагувало багато громадян, які перебували на зупинці, жінки почали кричати «що ти робиш?», «зупинить його» і таке інше, він, побачивши в руках ОСОБА_11 пістолет, його грубі дії по відношенню до іншого водія, якого силою витягував з машини, також злякавшись за життя останнього, оскільки з огляду на поведінку ОСОБА_11 не виключав можливості застосування ним зброї безпосередньо, підбіг до місця події, згодом особисто бачив, як ОСОБА_11 , реагуючи на прибуття інших небайдужих громадян, сховав зброю в кобуру з лівого боку, але своїх агресивних дій по відношенню до ОСОБА_3 так і не припинив; - під час конфлікту пістолет в руці ОСОБА_11 тримав хвилин до п`яти, доки його не сховав; - конфлікт тривав до 20 хвилин, ОСОБА_11 , в тому числі в присутності сторонніх осіб, поводив себе агресивно, вимагав від ОСОБА_3 гроші, погрожував тим, що спалить його автомобіль, намагався його вдарити, інколи досягав цієї мети, ігноруючи зауваження громадян, це все вимагало від свідка залишитися на місці; - конфлікт був між ОСОБА_11 і потерпілим, інші особи намагались заспокоїти першого.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив свої показання під час проведення слідчого експерименту за його участі, що підтверджується протокол цієї слідчої дії від 25 січня 2019 року та даними її відео фіксації, які безпосередньо досліджені судом (т. 1 а. 163-167, 175-179; диск № 5, запис «00066» - т. 1 а. 217об.).

Крім того, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 під час пред`явлення особи для впізнання за фотографіями за участі понятих ідентифікували ОСОБА_11 як іншого учасника конфлікту (т. 1 а. 159-162, 172-174) і результати такої ідентифікації обвинувачений не оспорював, як і того, що вказані особи були очевидцями події та перебували поруч під час конфлікту.

Не зважаючи на неконкретні повідомлені свідками дані щодо часу описаного ними конфлікту, їх показання суд визначає належними через чітку ідентифікацію його учасників, місця та інших фактичних обставин самого конфлікту, при цьому 15 грудня 2018 року дійсно була передноворічна субота.

Суд не знайшов підстав для будь-яких сумнівів у достовірності показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які є незацікавленими особами, не були раніше знайомими зі сторонами конфлікту, на його місці опинилися випадково. Про свою недовіру вказаним свідкам не заявляли ані обвинувачений, ані потерпілий. За таких умов, певні окремі неточності в показаннях вказаних свідків, а саме щодо по-хвилинної тривалості конфлікту (5-7 чи до 20), обставин оголення ОСОБА_2 пристрою, схожого на пістолет, (під час руху до автомобіля потерпілого чи вже біля його автомобіля), суд визнає дрібними і такими, що не впливають на їх оцінку в цілому як узгоджених між собою в інших значимих для справи деталях.

Крім того, згідно з протоколом огляду наданих потерпілим під час досудового розслідування (т. 1 а. 180) відеозаписів з відео реєстратора його автомобіля від 15 грудня 2018 року з додатками до нього у виді фото таблиць, даними безпосередньо переглянутих судом на диску цих відеозаписів події, яка відбувалася 15 грудня 2018 року, починаючи з 13 год. 16 хв. (т. 1 а. 181-191, диск № 2 - т. 1 а. 216), на останніх безперервно трьома частинами (файли під назвами «2018-12-15-13-16-09», «2018-12-15-13-21-09» та «2018-12-15-13-26-09») з одного ракурсу зафіксовано як:

-а) зліва від автомобіля потерпілого з`являється рухаючись на випередження та небезпечно зближуючись із звуковими сигналами автомобіль темного кольору під керуванням ОСОБА_2, на що голосно реагує дружина ОСОБА_3 (файл «2018-12-15-13-16-09», запис, починаючи з 01 хв. 00 сек., астрономічний час 13 год. 17 хв. 07 сек.);

-б) автомобіль ОСОБА_3, проїхавши незначну відстань, зменшує швидкість та зупиняється, візуалізуються (поштовх) та супроводжуються характерним звуком наслідки удару в задню частину його автомобіля (файл «2018-12-15-13-16-09», запис, починаючи з 01 хв. 05 сек., астрономічний час 13 год. 17 хв. 12 сек.);

-в) за звуком відчиняються двері автомобіля і відразу звучить крик ОСОБА_11 з вимогами «вийти з машини», «лягти на пол», ці крики супроводжуються нецензурною лайкою, образами та звуками ударів, ОСОБА_3 заспокоює ОСОБА_11 та обурюється нанесенням ударів, пізніше, реагуючи на ці події, підходять з зупинки, що розташована попереду праворуч, чоловіки та намагаються заспокоїти ОСОБА_11 , на запису фіксуються звуки ударів, в тому числі в присутності сторонніх громадян, на 01 хв. 25, 39 та 49 сек. запису, на 02 хв. 03 сек. запису, а на 02 хв. 08 сек. лунають з боку ОСОБА_11 прямі погрози розправою (файл «2018-12-15-13-16-09», запис, починаючи з 01 хв. 23 сек., астрономічний час 13 год. 17 хв. 30 сек.);

-г) ОСОБА_3 фіксується в стороні від свого автомобіля, але до нього підходить ОСОБА_11 , який і в присутності сторонніх громадян намагається продовжити з`ясування стосунків з ОСОБА_3 , застосувати до нього фізичне насильство, на 01 хв. 14 сек. запису зафіксований удар з боку ОСОБА_11 в обличчя ОСОБА_3 (файл «2018-12-15-13-21-09», запис, починаючи з 01 хв. 04 сек., астрономічний час 13 год. 22 хв. 11 сек.);

-ґ) фіксується прибуття першого екіпажу поліції, а потім й іншого (файл «2018-12-15-13-26-09», запис, починаючи з 01 хв. 16 сек., астрономічний час 13 год. 27 хв. 24 сек.).

Акцентована судом ідентифікація автомобілів та голосів учасників конфлікту здійснена на підставі заяв обвинуваченого та потерпілого під час дослідження судом цих відео записів.

На компільованій з даного відео фото таблиці свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 ідентифікували себе серед громадян, які заспокоювали ОСОБА_11 та оберігали від нього ОСОБА_3 (т. 1 а. 188 - ОСОБА_16 на двох фото крайній справа у шапочці, а ОСОБА_18 - на верхньому фото в сірій шапочці звертається в бік ОСОБА_2, виставивши вперед праву руку, а на нижньому фото - крайній зліва).

Ідентифікаційна здатність вказаних відео та фотоматеріалів за часом, місцем подій, та складом їх учасників, судом ретельно перевірена і сумніви з цього приводу усунуті, тому результати такої фіксації у повному обсязі суд визнає не тільки допустимими документами, а й враховуючи зміст та місце одержання відомостей, що вони містять - безспірно належними та достовірними доказами. При цьому, суд звертає увагу на відповідність зафіксованих на відео записах даних в деталях з показаннями потерпілого та всіх вказаних свідків, а саме, щодо: обставин ДТП, місця події ДТП та подальшого спровокованого ОСОБА_11 конфлікту між водіями біля громадського місця, яким є зупинка громадського транспорту; грубого порушення ОСОБА_11 громадського порядку під час з`ясування стосунків з ОСОБА_3 , що супроводжувалося нецензурною лайкою, криками, застосуванням до потерпілого предмету, схожого на пістолет, заподіянням тілесних ушкоджень, погрозами розправою, що в сукупності оцінено випадковими очевидцями цих подій як реальна загроза для життя та здоров`я потерпілого та його дружини і було мотивацією для їх втручання у конфлікт; упертенебажання ОСОБА_11 доволі тривалий час і навіть в присутності сторонніх осіб, які документували ці події, припинити грубе порушення громадського порядку.

Факт заподіяння ОСОБА_11 під час хуліганства за вказаних вище обставин потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень підтверджується не тільки дослідженими судом первинними судово-медичними даними, які містять довідки КМКЛ № 12 від 15 грудня 2018 року № 1475 (т. 1 а. 194) та Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 13369 від 15 грудня 2018 року (т. 1 а. 193), а й висновок судово-медичного експерта № 042-130-2019 від 29 січня 2019 року (т. 1 а. 195-202), за якою у ОСОБА_3 , в тому числі за результатами безпосереднього огляду експертом, були виявлено тілесні ушкодження у виді: забійної рани на червоній каймі верхньої губи справа з переходом на слизову оболонку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; чотирьох синців в завушній ділянці зліва, по нижньому краю лівої очниці з переходом у виличну ділянку, на волосистій частині скроневої ділянки зліва та на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, які відносяться до легкого тілесного ушкодження. За медичною допомогою ОСОБА_3 звернувся відразу після конфлікту о 14 год. 50 хв. 15 грудня 2018 року і з того часу перебував під наглядом лікарів, вказані ушкодження за часом могли утворитися в той же день перед зверненням за допомогою і могли бути спричинені за обставин, про які потерпілий та свідки повідомили під час слідчих експериментів.

Крім того, за наданими потерпілим під час досудового розслідування (т. 1 а. 180) та дослідженими в суді фотоматеріалами (диск № 2 т. 1 а. 216), на його обличчі на верхній губі з правового боку зафіксована описана медиками рана, час її фіксації за метаданими фотографій («20181216_091913» та «20181216_091949») 09 год. ранку 16 грудня 2018 року, тобто наступного дня після події.

Сукупність цих даних усуває висловлене обвинуваченим припущення щодо можливого фальшування потерпілим даних про своє побиття.

Разом з тим, суд тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого відхиляє як сумнівні показання потерпілого ОСОБА_6 та відповідно свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_2 наявним у його руці пістолетом безпосередньо наносив удари по голові потерпілого, оскільки на підтвердження цих обставин судово-медичних та інших даних до суду не подано, більш того такі дії ОСОБА_11 не охоплюються межами висунутого обвинувачення.

Отже, зафіксовані на відео записах та фотоматеріалах відомості, об`єктивні судово-медичні дані у своїй сукупності та взаємозв`язку з показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 , які суд не відхилив через сумнівність, показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вказують на документально підтверджену, а відтак безсумнівну достовірність показань всіх вказаних осіб, які суд разом з усіма наведеними вище документованими доказами кладе в основу даного вироку, критично оцінюючи при цьому показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, в якій вони суперечать цим даним.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для визнання недопустимими показання свідка ОСОБА_14 з чужих слів стосовно інформації, яку їй повідомив потерпілий щодо обставин конфлікту з ОСОБА_2, оскільки її показання зі слів потерпілого знайшли своє підтвердження під час безпосереднього допиту судом останнього (ч. 2 ст. 97 КПК України).

Крім того, суд визнає достовірними і додаткові свідчення під час судового розгляду обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він на час конфлікту з ОСОБА_3 мав при собі вказаний в обвинувальному акті пістолет марки «Форт-12Р», щодо якого мав відповідний дозвіл оглянутий слідчим, оскільки ці його показання підтверджуються не тільки показаннями потерпілого та свідків про застосування цього предмету під час хуліганства, які суд визнав достовірними, а й документованими даними дослідженого судом дійсного до 16 травня 2021 року дозволу на зброю № НОМЕР_4 (т. 1 а. 219), за яким ОСОБА_2 мав право на зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями, а саме, пістолету марки «Форт-12Р» к-р 9 мм № НОМЕР_3 .

Отже, показання ОСОБА_1 , в тому числі його припущення про те, що ДТП було спровоковано потерпілим ОСОБА_3 задля створення умов у подальшому вимагати гроші, а сам він діяв з метою затримання ОСОБА_3 , в руках якого могла бути зброя, штовханина була обоюдною, ОСОБА_3 поводив себе агресивно, а він, обвинувачений, наміру порушувати громадський порядок не мав і такий не порушував, ударів по тілу потерпілого не завдавав і той не мав після конфлікту видимих ушкоджень на обличчі, під час конфлікту з кобури пістолет для відстрілу гумових куль, який був при ньому і на якій мав дозвіл, ні кому не демонстрував, як і не погрожував його застосуванням - безсумнівно спростовані доказами, які суд визнав достовірними.

Так, зафіксована на відео з місця події, у показаннях свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поведінка потерпілого не містила ознак будь-якого використання факту ДТП як можливості висунення претензій до ОСОБА_11 чи агресивної поведінки, навпаки, ОСОБА_3 заспокоював ОСОБА_11 і потребував захисту від його агресивних нападів, які не можна пояснити наміром затримати особу, оскільки були проявом самосуду. Даними відео та узгодженими з ними показаннями вказаних свідківпро очевидно агресивну поведінку виключно ОСОБА_11 , удари з його боку по голові потерпілому, повністю спростовуються твердження обвинуваченого про нібито обоюдний характер штовханини та непричетність до побиття ОСОБА_3 . До того ж ОСОБА_11 також оцінив поведінку останнього як жертви і саме це його дуже розлютило. Узгоджені між собою показання не пов`язаних між собою осіб - свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 доводять те, що під час хуліганства ОСОБА_11 застосував предмет схожий на пістолет, який ще перед початком самого конфлікту оголив, під час конфлікту направляв на потерпілого, тримав у руці, одночасно наносячи удари іншою рукою, відтак демонструючи готовність використати і його за призначенням, що у сукупності всіма вказаними свідками та іншими громадянами було оцінено як очевидна реальна загроза життю та здоров`ю потерпілого та інших громадян.

Оцінюючи виключно на предмет щирості показання самого ОСОБА_11 в суді, звертає на себе увагу і те, що той без пояснень відмовився від своїх попередніх показань під час досудового розслідування, в яких за участі захисника також визнавав, що виходив зі свого автомобіля тримаючи в правій руці пістолет марки «Форт-12Р» - пристрій для відстрілу гумових куль (дані відео фіксації протоколу допиту підозрюваного від 28 березня 2019 року - диск № 1, запис «00040», починаючи з 10 хв. 07 сек., 11 хв. 45 сек. - т. 1 а. 216). Аналогічні дані були одержані і за результатами слідчого експерименту з ОСОБА_11 , зафіксованими у протоколі (т. 1 а. 203-207), проте суд визнає їх недопустимими, оскільки вони одержані за відсутності понятих і всупереч ч. 7 ст. 223 КПК України застосування безперервного відеозапису ходу слідчої дії забезпечено не було (диск № 5, запис «00051» - т. 1 а. 217об.).

Оскільки ОСОБА_2 чітко вказав на те, що під час конфлікту мав при собі пістолет, на який мав дозвіл, а інших даних, які могли б поставити під сумнів це твердження, не надано, суд визнає безспірно доведеним застосування обвинуваченим під час хуліганства належного йому пістолету марки «Форт-12Р» к-р 9 мм № НОМЕР_3 , який за відповідним дозволом має характеристики пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями.

Суд визнає надуманим твердження захисту про неконкретність визначення предмету хуліганства через одночасне застосування в обвинуваченні нібито взаємовиключних термінів «пістолет», «предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень» та «пристрій для відстрілу гумових куль», оскільки ці формулювання розкривають різні характеристики одного і того ж цілком зрозумілого за змістом сформульованого обвинувачення предмету, зокрема, з точки зору кваліфікації - предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, з точки зору механізму дії та способу ураження - пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, а з точки зору зовнішнього опису - пістолет. Такий підхід не містить суперечностей.

Під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства в діях ОСОБА_11 суд оцінює: по-перше, зухвале порушення ним чітко регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП, якого повинні дотримуватися всі водії, що до нього причетні; по-друге, порушення ним громадського порядку через намагання криками, образами, нецензурною лайкою, залякуванням, демонстрацією пістолету для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого і, нарешті, побиття вчинити самосуд над потерпілим навпроти громадського місця, під яким суд визнає зупинку громадського транспорту як спеціально відведене громадське місце, призначене для посадки/висадки пасажирів наземного громадського транспорту; по-третє, створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров`я потерпілого ОСОБА_6 та інших громадян, як їх оцінили не тільки потерпілий та його дружина, а й сторонні спостерігачі за цими подіями; по-четверте, явну неповагу до суспільства, представники якого стали вимушеними спостерігачами за поведінкою ОСОБА_11 , яка викликала у них порушення спокою, страх, обурення та поклик втрутитися в ситуацію для припинення дій ОСОБА_11 , які за своїм ступенем були грубими, а за характером особливо зухвалими. На зневажене ставлення до громадського порядку з боку ОСОБА_11 вказує і те, що дії сторонніх громадян він деякий час ігнорував, продовжуючи свої намагання вчинити самосуд над потерпілим, прагнув в активній формі через використання незначного (нікчемного) приводу - ДТП з незначними наслідками самоутвердитися за рахунок приниження останнього.

На ознаку особливої зухвалості порушення громадського порядку в діях ОСОБА_11 вказує застосоване з його боку насильство із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень, тимчасове обмеження руху транспорту, який вимушений був об`їжджати не тільки транспортні засоби - учасників ДТП, а й учасників конфлікту, які хаотично через агресивні дії ОСОБА_2 переміщалися навколо, а також те, що вказане порушення громадського порядку ОСОБА_11 тривалий час (декілька хвилин) уперто не припиняв, не зважаючи на крики громадян, що перебували поруч на зупинці громадського транспорту, та дії окремих громадян, які безпосередньо намагалися заспокоїти ОСОБА_11 та змусити його припинити порушення громадського порядку.

Отже, з огляду на поведінку ОСОБА_11 із самого початку конфлікту, його дійсно раптові на початковому етапі особисті претензії до ОСОБА_3 , як тільки обвинувачений вийшов зі свого автомобіля, трансформувалися в бажання вчинити зухвалий самосуд (призначити на власний розсуд винуватого у ДТП та покарати його на місці), тобто на дії з мотивів явної неповаги до суспільства.

Такі висновки суду відповідають і правовим позиціям Верховного Суду, за якими наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим не виключає кваліфікацію дій особи як хуліганства (ст. 296 КК України), якщо у вчиненому є ознаки суб`єктивної сторони вказаного складу злочину, зокрема хуліганський мотив (Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 листопада 2020 у справі № 442/66/16-к (провадження № 51-4756км18) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902851).

На застосування предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, в діях ОСОБА_11 вказує те, що він задовго до початку конфлікту свідомо мав при собі пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, який призначений для нанесення тілесних ушкоджень, перед початком діалогу з потерпілий підготував цей предмет для нанесення тілесних ушкоджень (вийняв з кобури та почав демонструвати оголеним), направляв його на потерпілого, демонструючи серйозність своїх вимог до нього вчинити певні дії, нарешті, як оцінили всі учасники конфлікту, за допомогою вказаного предмету ОСОБА_11 під час учинення хуліганських дій створював реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Вина потерпілого у ДТП, на чому послідовно наполягав обвинувачений, не впливає на правову оцінку хуліганства з його боку і може бути врахована лише при призначенні покарання. Натомість, у даному випадку за результатами іншого судового розгляду за протоколом про адмінпорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, серії БД № 302895, складеним відносно ОСОБА_1 як водія автомобіля «НІССАН» д.н.з. НОМЕР_1 , саме останнього постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року, яка була досліджена судом, визнано винуватим у даному ДТП і звільнено від відповідальності тільки у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення через зловживання останнім своїми процесуальними правами, як про це констатовано в судовому рішенні (т. 1 а. 227-229).

Суд вказівку в обвинувальному акті на н.з. автомобіля «ЗАЗ 110308», яким під час ДТП керував потерпілий ОСОБА_3 , а саме НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 , оцінює як технічну описку, спричинену технічним відтворенням в цій частині тексту н.з. автомобіля під керуванням ОСОБА_11 .

Уточнення орієнтовного часу хуліганства, а саме близько 13 год. 20 хв. 15 грудня 2018 року, не суперечить вказаним в обвинувальному акті часовим параметрам злочину, початок якого обраховано після ДТП, яке мало місце близько 13 год. 15 хв. того ж дня.

Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 15 грудня 2018 року близько 13 год. 20 хв., знаходячись на проїзній частині Кільцевої дороги в м. Києві в напрямку Жулянського шляхопроводу неподалік зупинки громадського транспорту «Шпалерний ринок», що навпроти будинку № 70 по вул. Зодчих, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням предмета, заздалегідьзаготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинив хуліганство відносно потерпілого ОСОБА_21 , що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилося в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 посилання на таку ознаку хуліганства як винятковий цинізм, оскільки її наявність в діях обвинуваченого під час учинення хуліганстваподаними доказами не доведена.

Суд визнає недопустимими всі дані одержані за результатами пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, яке було проведено з потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_12 та результати яких зафіксовані у протоколах (т. 1 а. 144-146, 151-153), оскільки вказані слідчі дії проведені за відсутності понятих, проте всупереч ч. 7 ст. 223 КПК України застосування безперервного відеозапису їх ходу забезпечено не було, а наявні файли мають технічне пошкодження, через що їх неможливо відтворити (диск № 5, записи «опознание з ОСОБА_22 » та «опознание з ОСОБА_23 » - т. 1 а. 217об.).

Суд також визнає недопустимими всі дані одержані за результатами слідчого експерименту, який був проведений зі свідком ОСОБА_24 та результати якого зафіксовані у протоколі (т. 1 а. 163-167), оскільки вказана слідча дія проведена за відсутності понятих, проте всупереч ч. 7 ст. 223 КПК України застосування безперервного відеозапису її ходу забезпечено не було (диск № 4, запис «00055» - т. 1 а. 217).

Разом з тим, така оцінка судом окремих з поданих доказів обвинувачення не впливає на висновки суду щодо цілковиту доведеність винуватості ОСОБА_11 у висунутому йому звинуваченні.

Вирішення цивільного позову та питання судових витрат.

Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 55 000 грн. (т. 1 а. 62-86), який під час судового розгляду підтримав у повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок дій обвинуваченого зазнав фізичний біль та страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого та приниження членів його сім`ї - дружини під час вчинення хуліганських дій та у подальшому під час вимагання коштів за наслідки ДТП, приниження честі та гідності шляхом подальшого розповсюдження недостовірної негативної інформації про нього та членів його сім`ї.

Прокурор заявлений позов також підтримав у повному обсязі.

Обвинувачений позов не визнав, вважаючи недоведеним хуліганство зі свого боку.

Враховуючи проведений аналіз доказів та висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_11 , з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. 23 ЦК України вважає за необхідне частково задовольнити поданий до ОСОБА_11 позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 50 000 грн., відмовивши в його задоволенні в іншій частині через необґрунтованість. В іншій частині вимоги позивача слід визнати необґрунтованими через відсутність правих підстав у межах кримінального провадження на відшкодування шкоди, яка не спричинена злочином безпосередньо - такою суд визнає душевні страждання позивача у зв`язку з поведінкою обвинуваченого, спрямованої на вимагання коштів за наслідки ДТП (т. 1 а. 75-81), а також приниження честі та гідності потерпілого шляхом подальшого розповсюдження недостовірної негативної інформації про нього та членів його сім`ї (т. 1 а. 82-86).

Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого (ч. 2 ст. 120 КПК України), відповідно до правил ч. 1 ст. 124 КПК України належить стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в повному обсязі документально підтвердженого розміру таких витрат, понесених потерпілим, тобто в розмірі 63 500 грн. (звіт - т. 1 а. 72; звіти, акти виконання робіт, прибуткові касові ордери, квитанції - т. 2 а. 21-33). В іншій частині - 12 000 грн. заявлені вимоги задоволенню не підлягають через їх безпідставність (відкладене судове засідання 20 серпня 2019 року - т. 1 а. 50-51, взагалі не відбувалося судових засідань 23 жовтня, 21 та 28 листопада 2019 року - т. 1 а. 88, 99, 101).

Щодо пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями марки «Форт-12Р» к-р 9 мм № НОМЕР_3 , який зберігається у ОСОБА_1 , належить застосувати правила спеціальної конфіскації з підстав та в порядку, передбачених ст. 96-1 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Призначення покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України, є тяжким, дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому сумніви в його осудності відсутні. Натомість, обвинувачений місце роботи повідомити відмовився, а після вчиненого абсолютно не покаявся і вважав свої дії по відношенню до потерпілого хоча і дещо емоційними проте обґрунтованими. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності та зважаючи на поширене останнім часом хуліганство серед водіїв на дорозі із використанням зброї та інших засобів ураження, дотримуючись балансу між принципами індивідуалізації покарання та невідворотності відповідальності, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами подібного та іншого нового злочину.

Клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення даного вироку до виконання і взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 - під варту.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. В іншій частині, а саме на суму 5 000 грн. - відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 1 619 (одну тисячу шістсот дев`ятнадцять) грн. 10 коп. на відшкодування судових втрат за проведення судово-медичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого в розмірі 63 500 грн.

Пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями марки «Форт-12Р» к-р 9 мм № НОМЕР_3 , який зберігається у ОСОБА_1 , - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації, як знаряддя злочину, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, про що повідомити відповідний дозвільний орган, а речові докази - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК