Ухвала суду № 94781612, 10.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/723/21

провадження 1-кс/462/246/21

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова Пилип`юк Г.М., з участю секретаря судового засідання Дмитрук А.-Р.Р., прокурора Прокоповича А.Л., слідчого Гадуп`яка А.А., захисника Величка О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Гадуп`яка А.А. погоджене із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 Прокоповича А.Л., у кримінальному провадженні № 12021140060000101 від 06.02.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , раніше судимого (востаннє 02.07.2020 р. Галицьким районним судом м. Львова за ч.1 ст. 185 КК України),

встановив:

10.02.2021 року Слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 ЛРУП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції Гадуп`як А.А., за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 06.02.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140060000101, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_1 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та як він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років. Із місця скоєння кримінального правопорушення втік. Також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як спосіб вчинення злочину характеризує ОСОБА_2 як особу, що немає достатніх моральних цінностей, схильного для досягнення своїх злочинних цілей на свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, який залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення. Раніше судимий, востаннє 02.07.2020 Галицьким районним судом м. Львові за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, також на даний час до Залізничного районного суду м. Львова скеровано три обвинувальні акти щодо вчинення ОСОБА_2 злочинів передбачених ч.2 ст.185 КК України. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину. Вважають, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи сторін кримінальногопровадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12021140060000101, 06.02.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.3 ст.186 КК України.

10.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, за обставин того, що він, будучи раніше судимим, востаннє 02 липня 2020 року Галицьким районним судом м. Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин. Так, ОСОБА_1 , 06.02.2021, близько 14 год. 00хв., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через відчинені вхідні двері зайшов в приміщення кв. АДРЕСА_2 , в ході чого користуючись перевагою у фізичній силі відштовхнув потерпілого ОСОБА_3 , 1964 р.н., інваліда 3 групи, який намагався вигнати останнього із свого помешкання, після чого, не звертаючи уваги на вимоги зупинитися та крик про допомогу потерпілого, відкрито викрав із кімнати помешкання конвектор «RODA RSP-2500», з яким із місця події втік.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами, що підтверджують обставини у підозрі ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є протокол огляду місця події від 06.02.2021 року; прокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 07.02.2021 року; протокол пред`явлення особи для впізнання від 09.02.2021року; протокол проведення слідчого експерименту від 09.02.2021 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.02.2021 року.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше судимий Галицьким районним судом м. Львова, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, вважаю, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому - суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, томудля запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, до 10.04.2021 року включно.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно з ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст.ст. 255-255-3 КК України.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має у м.Львові місце проживання, відсутні дані щодо тілесних ушкоджень потерпілого, не доведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому вважає, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн.

На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на потерпілу та свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, при внесенні застави, вважаю, що слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку підозрюваного та процесуальні дії слідчого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021140060000101 від 06.02.2021 рокуОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали - по 10.04.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68 100 грн., яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави(UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду, слідчого судді, процесуального прокурора та слідчого за першою вимогою;

2)не відлучатися із м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду,залежно від стадії кримінального провадження;

3)повідомляти слідчого, прокурора чисуд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;

5)здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Слідчий суддя: Пилип`юк Г.М.