Ухвала суду № 94781562, 13.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53285/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства «ТФ «КАРДІНАЛ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київський міського нотаріального округу Загоруйко Альона Юріївна, про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

ПП «ТФ «КАРДІНАЛ» подали до суду заяву про забезпечення позову, у якій просили суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтовувалась тим, що ПП «ТФ «КАРДІНАЛ» вважає, що ОСОБА_2 зможе вчинити дії щодо відчуження спірного майна, або передачі його в іпотеку, що у подальшому ускладнить чи зробить неможливим виконання судового рішення у справі через вибуття спірного об`єкту майна від теперішнього власника до інших осіб.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Суд критично оцінює твердження ПП «ТФ «КАРДІНАЛ» про фіктивні переоформлення майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою уникнення відповідальності на даній справі підготовчого провадження.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства «ТФ «КАРДІНАЛ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київський міського нотаріального округу Загоруйко Альона Юріївна, про визнання недійсним договору дарування - у задоволенні відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя С. В. Вовк