Ухвала суду № 9478018, 30.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач Білак С.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

30 квітня 2010 року справа № 2а-16868/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В. Суддів

при секретарі Яманко В.Г., Міронової Г.М..

Стєблєві О.Л. За участю:

представника позивача

представників відповідача:

розглянувши

апеляційну скаргу Дробитько Д.В.- за довір.

Мочкаєва Ю.І., Чеснокова Л.П.

у відкритому судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-16868/09/0570 за позовом Приватного підприємства виробничо комерційної фірми «Промтекс» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.09.2009 року № 0000092310/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11153,25 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство виробничо комерційна фірма «Промтекс» звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.09.2009 року № 0000092310/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11153,25 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області від 02.09.2009 року № 0000092310/2 про застосування до Приватного підприємства виробничо комерційної фірми «Промтекс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11153,25 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права, а також судом невірно надана юридична оцінка обставинам справи, зазначає, що у разі коли дані документальної перевірки платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов»язань, заявлених у податкових деклараціях, і податковий орган виявляє суму недоплати відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 та підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби такий платник податків зобов»язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов»язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов»язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від податкового органу, але не більше п»ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Представник позивач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення позивача проти апеляційної скарги, пояснення відповідачів, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне. З 27.02.2009 року по 20.03.2009 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.06 р. по 30.09.08 р., валютного та іншого законодавства за період з 21.03.06 р. по 30.09.08 р.

За результатами перевірки був складений акт № 214/23-0/33767211 від 25.03.2009 р.

Відповідно до акту перевірки, позивачем було порушено п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, абз.4,5 п.5.3, п.п. 5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54242 грн., у тому числі за 1 півріччя 2007 р. у сумі 519 грн., за 3 квартали 2007 р. у сумі 11432 грн., за 2007 р. у сумі 11735 грн., 1 квартал 2008 р. -35764 грн., 1 півріччя 2008 р. у сумі 377000 грн., 3 квартал 2008 р. у сумі 42507 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000092310/0 від 08.04.2009 р., яким відповідачем було визначено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 54242,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27121,00 грн.

За результатами оскарження податкового повідомлення рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 02.09.2009 р. № 0000092310/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11153,25 грн. за порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо невірного визначення норм права та застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 11153,25 грн., оскільки положення п. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 в Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» поширюється лише на ті випадки, коли податковий орган за підсумками документальних перевірок результатів діяльності платника податків самостійно до нараховує суму податкового зобов»язання, яке підлягає сплаті платником податків в бюджет, а оскільки позивачем у 2006 р., 2-4 кварталах 2007 р. було зменшено податок на прибуток, але за 3 квартал 2007 р. та 2 і 3 квартали 2008 р. у підприємства був донарахований прибуток та факт самостійного визначення суми податкового зобов»язання відповідачем є відсутнім, а застосування штрафу безпідставним.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі № 2а-16868/09/0570 за позовом Приватного підприємства виробничо комерційної фірми «Промтекс» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.09.2009 року № 0000092310/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11153,25 грн.,- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 30 квітня 2010 року, в повному обсязі складена 05 травня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді В.Г.Яманко

Г.М.Міронова