Ухвала суду № 94779951, 09.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17294/20

Провадження № 2/643/1665/21

УХВАЛА

09.02.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина

ОСОБА_2

до Харківської міської ради

про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради (далі – відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 14.12.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі № 643/17294/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 09.02.2021 року о 10 год. 00 хв.

09.02.2021 року надійшло клопотання представника позивача, відповідно до змісту якого, він просить витребувати у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію про осіб, які зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 1827, та інформацію про те, чи не складався ОСОБА_3 заповіт. Означене клопотання просив розглядати у його відсутність.

У судове засідання 09.02.2021 року сторони не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1, 2 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 Цивільного процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 89, 263, 376 Цивільного процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання позивача про витребування доказів у справі задовольнити та витребувати у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г) інформацію про осіб, які зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 1827, та інформацію про те, чи не складався ОСОБА_3 заповіт.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних достатніх доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, необхідність витребування нових доказів, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 Цивільного процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 84, 198, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Підготовче засідання відкласти на 09.03.2021 року о 11 год. 50 хв. у приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. № 48.

2.В порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27-Г) інформацію про осіб, які зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 1827, та інформацію про те, чи не складався ОСОБА_3 заповіт.

3.Попередити П`яту Харківську міську державну нотаріальну контору, що відповідно до частини 7 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

4.Явку учасників справи в у підготовче засідання визнати обов`язковою.

5.Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

6.Попередити учасників справи, що відповідно до частини 2 статті 126 Цивільного процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7.Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.

8.Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

9.Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.

Суддя Н.В. Новіченко