Вирок № 94779020, 10.02.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3034/20

Провадження № 1-кп/323/117/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2021м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю прокурора - Ілієнко Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020085310000121 від 26.10.2020 року та за № 12021085310000008 від 13.01.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, освіти середньої, не працевлаштованого, який має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)17 березня 1999 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.81 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений 18 грудня 2001 року по відбуттю строку покарання;

2)31 липня 2002 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.289 КК України до п`яти років позбавлення волі, звільнений 06 грудня 2005 року умовно-достроково на один рік шість місяців два дні;

3)24 жовтня 2007 року Бердянським районним судом Запорізької області за ст.ст.289 ч.2,75 КК України до п`яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на три роки;

4)17 червня 2010 року Бердянським районним судом Запорізької області за ст.ст.15 ч.2,289 ч.2,71 КК України до п`яти років одного місяця позбавлення волі, звільнений 10 жовтня 2012 року умовно достроково на один рік шість місяців один день;

5)27.04.2017 року Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки (звільнений від відбування основного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку на підставі ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 28.05.2019 року);

6)23.09.2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 389 КК України до двох років обмеження волі із звільненням від відбування покарання на іспитовий строк один рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на чотири місяці п`ять днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , працюючи в ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ» на автозаправній станції, 25.10.2020 року близько 06 год. 13 хв., знаходячись за місцем роботи у приміщенні автозаправної станції «LGP» за адресою Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоданилівка, вул. Хрусталькова, 1-а, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою наживи, переконавшись в тому, за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу касира грошові кошти в сумі 6800,00 грн., які належали ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ». Після цього ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, залишивши його при собі без наміру його повернути власнику, але в подальшому через незначний час був викритий, а викрадені гроші були повернуті до каси ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ».

Органом досудового розслідування вказане діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, в той же день, 25.10.2020 року, ОСОБА_1 , будучи засудженим 23.09.2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 389 КК України до двох років обмеження волі із звільненням від відбування покарання на іспитовий строк один рік, з додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 4 місяці 5 днів, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування цього покарання, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія, вчинив керування транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхавши на ньому до м. Оріхів Запорізької області, однак був зупинений працівниками поліції по вул. Овчаренка у м. Оріхів, чим його діяння було припинено. Тим самим ОСОБА_1 ухилився від виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, призначеного вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2020 року, а Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.12.2020 року ОСОБА_1 був притягнутий за керування вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року, за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 389 КК України як ухилення засудженим від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, не оспорюючи фактичні обставини вчинення ним цих діянь (час, місце, спосіб, форму вини, мотив, розмір викраденого, модель та марку транспортного засобу, стан алкогольного сп`яніння). Обвинувачений надав показання, з яких судом встановлено, що 25.10.2020 року він перебував на робочому місці, а саме на автозаправній станції «LGP» за адресою Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоданилівка, вул. Хрусталькова, 1-а, яка належить ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ». Близько 05-ї години ранку він разом з касиром станції та двома її знайомими почав розпивати алкогольні напої. Близько 06-ї години ранку касир станції покинула робоче місце. В цей час обвинувачений зайшов до приміщення, де знаходилось робоче місце касира, та побачив у коробці на столі готівкові грошові кошти. Керуючись раптово виниклим умислом на заволодіння цими коштами у невизначеному заздалегідь розмірі, усвідомлюючи, що вони належать ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ», обвинувачений взяв частину цих грошей, яка помістилась у нього в руці (як потім виявилось - на суму 6800,00 грн.), та поклав їх до свого одягу, тим самим привласнивши їх. Після того як касир повернулась, обвинувачений продовжив розпивати з нею алкогольні напої, не повідомивши про факт заволодіння ним грошима з каси та не повернувши їх, а потім, не дочекавшись прибуття наступної зміни, сів до свого автомобіля, на якому приїхав на роботу, та заснув через сильне алкогольне сп`яніння. Коли обвинувачений прокинувся, то виявилось, що він вже був викритий у заволодінні грошима, які в подальшому були повернуті до каси АЗС.

Також обвинувачений ОСОБА_1 розповів, що в той же день, продовжуючи перебувати у стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо свого автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та поїхав до м. Оріхів у власних справах, де був викритий працівниками поліції у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Просив суворо не карати. Пояснив, що йому було відомо про наявність заборони керування транспортними засобами, але під впливом алкоголю він цю заборону проігнорував, про що жалкує.

Представник потерпілого ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ» в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин, будучи належним чином повідомленою про час і місце його проведення, заяв чи клопотань не подала, у зв`язку з чим, за згодою інших учасників судового провадження, судовий розгляд був проведений без її участі.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та мають значення для вирішення процесуальних питань під час ухвалення вироку суду.

За таких обставин суд вважає доведеними пред`явлені ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує вчинені ним діяння:

по епізоду заволодіння грошовими коштами ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ» в сумі 6800,00 грн. - за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

по епізоду керування автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Овчаренка в м. Оріхів - за ч. 1 ст. 389 КК України як ухилення засудженим від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово засудженим за кримінальні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, в тому числі за таке, що призвело до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, яке було вчинене у стані алкогольного сп`яніння, а також будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, знову вчинив не лише кримінальний проступок проти правосуддя, а й одночасно правопорушення схожого характеру, тобто у сфері безпеки дорожнього руху.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись приписами ст. ст. 65-66 КК України, враховує те, що обидва вчинених обвинуваченим діянь належать до кримінальних проступків, завдана шкода відшкодована шляхом повернення викраденого потерпілій особі, обвинувачений раніше неодноразово судимий, хоча позитивно характеризується за місцем проживання, має стійкі соціальні зв`язки, виховує малолітню доньку, за станом здоров`я на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

Разом з цим суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення на наступний день після набрання законної сили вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2020 року, про що він не міг не знати. Такими вчинками ОСОБА_1 продемонстрував безвідповідальне та зневажливе ставлення до своїх обов`язків, зловживання довірою, яку раніше проявив до нього суд шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, нездатність до соціально позитивної самокерованої поведінки, спрямованої на виправлення та недопущення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на це, суд вважає що реальний каральний, виправний та попереджувальний вплив на його особу неможливий без реального відбування ОСОБА_1 призначеного йому покарання, а саме покарання має бути найсуворішим з можливих за даних обставин. Посилання обвинуваченого на наявність у нього малолітньої доньки, яку він бажає виховувати, як на підставу для пом`якшення покарання, суд відхиляє, оскільки сам обвинувачений, вчинивши нові кримінальні правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком, своєю поведінкою зробив все для того, що будь-які можливості для прояву гуманності до нього з боку суду є вичерпаними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КК України, призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 роз`яснюється, що, маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, покарання, від відбування якого засуджений був звільнений із встановленням іспитового строку, а також додаткове покарання (або його невідбуту частину) за попереднім вироком.

Таким чином, до покарання за цим вироком підлягає приєднанню невідбута частина основного (один рік одинадцять місяців та двадцять дев`ять днів обмеження волі) та додаткового (чотири місяці чотири дні) покарань за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2020 року за правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 71 КК України.

У ході досудового розслідування та у суді цивільний позов заявлено не було. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 100, 349, 369, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України, на підставі яких призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді одного року обмеження волі;

-за ч. 1 ст. 389 КК України - у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч. 1 та ч. 3 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини основного покарання та повного приєднання невідбутої частини додаткового покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2020 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на чотири місяці чотири дні.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття засудженого до виправного центру у встановленому законом порядку.

Речовий доказ - диск із відеозаписом фіксації вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв